Диктатура

Юлія Цезаря

План

1. Римські гладіатори.

​

• Перший триумвірат.

​

• Диктатура Цезаря

Опорні поняття і дати

• гладіатори;

​

• триумвірат;

​

• імператор.

• 74-71 рр. до н. е.;

​

• 60 р. до н. е.;

​

• 49-45 рр. до н. е.;

​

• 44 р. до н. е.

Перегляньте відео та відео і дайте відповіді на питання

1. Кого в Римі називали гладіаторами?

​

• В чому полягала суть гладіаторських ігор?

​

Гладіатор

– боєць на арені цирку у Стародавньому Римі, який бився в одиночних або групових боях для розваги римських громадян.

Ігри з участю гладіаторів, атлетів та диких звірів часто тривали багато днів. Про проведення ігор повідомляли населення спеціальними оголошеннями. Вони писалися червоною фарбою на стінах будинків і громадських будівель. Організація гладіаторських боїв була справою недешевою і була під силу лише дійсно заможним римлянам.

Найвідомішим гладіатором Риму став Спартак.

Давні джерела повідомляють, що він був «фракійцем за походженням, який колись служив солдатом з римлянами, але з тих пір потрапив у полон і був проданий у гладіатори». Інші автори описують його як одного з «фракійських найманців, який став римським солдатом, від солдата – дезертиром і розбійником, а потім, з урахуванням його міцності, гладіатором».

У 74 року до н. е. Спартак разом із 70 гладіаторами утік зі школи гладіаторів і розташувався табором на горі Везувій. Коли римляни перекрили єдиний спуск з гори, раби вночі спустилися по драбинах, сплетених із виноградної лози, і зненацька напали на римлян.

До Спартака почали масово стікатися раби – його армія з часом сягала 75 тисяч бійців. Повсталі неодноразово перемагали римське військо. Зрештою Спар-так повів повсталих на північ Італії, щоб пе-рейти Альпи і вивести рабів у провінцію Гал-лію, де вони будуть вільні. Перебуваючи за крок до бажаної свободи, Спартак повернув назад. Учені й дотепер намага-ються пояснити чому.

У 71 р. до н. е. повс-талих було розбито. Спартак загинув, а приблизно 6000 захоп-лених рабів розіп’яли і виставили вздовж доро-ги від Капуї до Рима.

Після повстання Спартака в Римі розпочалися нові громадянські чвари. Бійки під час народних зборів, сутички на вулицях і дорогах стали звичним явищем римського життя. Сенат та виборні посадові особи не могли утримувати спокій у державі.

Створення найманої армії, успішні завойовницькі війни, придушення повстань рабів посилили владу полководців. Відтепер римські воїни корилися тільки своєму воєначальникові. Найвпливовішими полководцями в той час були Гней Помпей, Марк Красс і Юлій Цезар.

Хто, на Вашу думку, міг би навести лад і встановити спокій у Римі?

Гней Помпей�(106-48 рр. до н. е.)

Видатний давньоримський державний діяч і полководець. Успішно командував військами в Італії, Сицилії, Африці та Іспанії. У 60-ті роки до н. е. Помпей став одним з найвпливовіших людей в Римі, звільнивши Середземне море від піратів. Маючи 500 кораблів і 120 тис. воїнів, він розподілив сили й одночасно напав на всі центри піратів. За 40 днів йому вдалося блискавичним ударом знищити піратство на заході Середземного моря. Остання битва відбулася в головному осередку піратів – Кілікії. Із них 10 тисяч загинули і 20 тисяч потрапили в полон.

Юлій Цезар �(100-44 рр. до н. е.)

РИМСЬКИЙ ІСТОРИК СВЕТОНІЙ ПРО ЦЕЗАРЯ

Зброєю і конем він володів дивовижно. Його витривалість перевершувала все можливе. В поході він ішов попереду війська, як правило, пішки, іноді на коні, з непокритою головою, незважаючи ні на спеку, ні на дощ. Найдовші переходи він здійснював із дивовижною швидкістю, долав у візку по сотні миль на день, річки перетинав уплав або за допомогою надутого міха, тому часто випереджав вісників, висланих уперед. Ніякі марновірства чи несприятливі знамення не могли змусити його відступити.

Солдатів він нагороджував зброєю, оздобленою сріблом і золотом. А любив їх так, що якось, одержавши звістку про поразку, відпустив собі довге волосся та бороду і не стригся, поки не помстився ворогам. Усім цим він здобув рідкісну відданість та любов солдатів.

Недалеко від Мілета Цезар потрапив у полон до піратів, що панували на морі і на багатьох островах. Пірати зажадали з нього викуп у 20 талантів. «Недорого ж ви мене цінуєте», - засміявся Цезар і запропонував їм 50 талантів за своє визволення. Розіславши супутників збирати гроші для викупу, Цезар залишився з двома слугами у піратів, де провів більше двох місяців. Він анітрохи не боявся розбійників, під владою яких перебував. Цезар вів себе так,

ніби вони були його охоронцями. Лягаючи спати, він забороняв їм шуміти і виспівувати пісні, брав участь у їх гімнастичних змаганнях, читав їм свої промови та вірші. Так як його твори не викликали у піратів захоплень, то він лаяв їх, називаючи дикунами, і погрожував розіп'яти на хресті. Ці слова смішили розбійників, і вони не раз дивувалися веселому характеру бранця. Але незабаром з'ясувалося, що слова Цезаря не були порожньою погрозою. Як тільки зібрали 50

Талант = від 20 до 37 кг

талантів і пірати, отримавши їх, повернули йому свободу, Цезар спорядив кілька військових кораблів і погнався за своїми кривдниками, яких застав зненацька. Виплачені гроші Цезар повернув, а розбійників наказав розіп’яти, не чекаючи рішення римської влади. Згодом придворні підлабузники звеличували доброту Цезаря, який полегшив страждання засуджених, розпорядившись спершу задушити піратів, а потім вже мертвих прив'язати до хрестів.

Марк Красс�(115-53 рр. до н. е.)

З юнацьких років Марк Красс прагнув до наживи. Жага багатства стала основною рисою його характеру. Він рано виявив блискучі здібності ділка і спекулянта, який вміє з усього отримувати вигоду. Він примножував свій стан за рахунок оренди землі, торгівлі рабами, видобутку срібла.

Також він непогано заробляв на вогні. Справа в тому, що в Римі часто виникали пожежі, внаслідок яких згорали цілі квартали. Красс швидко зметикував, як на цьому можна заробляти. Він створив пожежні команди з спеціально навчених рабів, які за гроші гасили пожежі і охороняли від вогню сусідні будинки. Також Красс купував згорілі будинки за безцінь, а потім відбудовував їх і здавав в оренду.

Його багатство, у переводі на сьогоднішні ціни, становило 170 млрд. доларів.

У 60 р. до н.е. полководці об’єдналися для захоплення і розподілу влади та боротьби із сенатом. Цей союз дістав назву Першого тріумвірату і зробив їх наймогутнішими в країні людьми. Завдяки своєму впливу й авторитету, тріумвіри запроваджували будь-які закони та постанови. Сенат був безсилий боротися з тріумвіратом. Ніхто в Римі, навіть народні збори, не могли перечити їм. Їх називали «Триголове страховисько».

Тріумвірат – союз трьох впливових полководців з метою захоплення влади.

Триумвіри поділили між собою керівництво провінціями. Помпей став командувати військом в Іспанії, Красс – в Сирії. Цезарю доручили підкорити Галлію.

В 53 р. до н.е. Красс зазнає поразки у війні проти Парфії. Його жорстоко стратили, виливши в горло розплавлене золото. Тріумвірат розпався. Протистояння між Цезарем і Помпеєм загострилося.

Громадянська війна (49-45 рр. до н. е.)

Цезар відмовився виконувати це рішення. На чолі одного зі своїх легіонів він рушив на Рим.

Помпей, наляканий

успіхами Цезаря в Галлії, переконував сенат від-кликати Цезаря із завойо

них ним земель. Сенат на

​

ва-

ділив Пом-

пея надзвичайними повноваженнями і

відкликав Цезаря з Галлії, зобов’язавши розпустити військо.

Перегляньте відео та відео

та дайте відповіді

1. Що означає вислів Цезаря «Жереб кинуто» після переходу річки Рубікон?

​

• Коли це сталося?

​

• Де відбулася головна битва між Цезарем і Помпеєм? Хто отримав перемогу?

​

• Який головний наслідок громадянської війни?

​

Перегляньте відео в дайте відповіді

1. Що означає вислів Цезаря «Жереб кинуто» після переходу річки Рубікон?

​

• Коли це сталося?

​

• Де відбулася головна битва між Цезарем і Помпеєм? Хто отримав перемогу?

​

• Який головний наслідок громадянської війни?

​

«Жереб кинуто» –

прийняття невідворотного, остаточного рішення.

​

«Перейти Рубікон» –

зробити необоротний крок, наважитись на рішучий вчинок, пройти «точку неповернення.

Опрацюйте с. 176-178 і дайте відповіді на питання:

1. Які посади і титули отримав Цезар після перемоги у громадянській війні?

​

• Які реформи провів Цезар?

​

• Як і коли загинув Юлій Цезар?

​

Юлій Цезар �(100-44 рр. до н. е.)

Напередодні загибелі Цезаря нібито відбувалися дивні речі, які римляни вважали знаменням наближення смерті правителя: табуни коней, які він присвятив богам і відпустив під час переходу через Рубікон, відмовлялися від їжі і проливали сльози; до приміщення, де відбувалося засідання сенату, влетіла невелика пташка із лавровою гілочкою в дзьобі, а за нею – зграя птахів, які, наздогнавши її, роздерли на шматки.

Розповідають, що спочатку Цезар спробував захищатися, але побачивши серед змовників Брута, до якого ставився як до сина, зі словами: «І ти, Бруте?!» – закрив обличчя краєм одягу і впав мертвий. Цей вислів став крилатим і означає несподівану зраду близької людини.

Розв’яжіть кросворд

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

9)