ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ, �стресостійкість�і профілактика емоційного вигорання суб’єктів освітнього процесу

Ліліана Кудрик -

кандидат філософських наук, доцент, доцент КЗ ЛОР

«Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»,

психолог,

коуч ACC ICF

​

План

1. Що таке емоційний інтелект і які способи його розвитку?

2. Як формувати стресостійкість і запобігати емоційному вигоранню?

ВАЖЛИВІСТЬ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК

• Збалансована система пізнавальних, соціальних та емоційних навичок в дітей сприяє реалізації позитивних життєвих досягнень в майбутньому
• Педагоги та батьки можуть сприяти розвитку СЕН
• Вчителі та батьки мають забезпечити життєвий успіх дитини та соціальний прогрес шляхом розвитку СЕН
• Важливо не лише надати академічні знання, але й сформувати м'які навички (soft skills), від яких залежить життєвий успіх та якість життя в дорослому віці

​

Соціологічні дослідження вказують, що в системі розвитку СЕН мало уваги приділяють:

• Емпатії
• Вмінню комунікувати
• Вмінню співпрацювати
• Поважати правила
• Почуттю власної цінності та відповідальності тощо

​

ШКАЛЮВАННЯ

Шкалювання – це фікскація на шкалі (осі координат) того чи іншого стану, події, цілі. Визначте, де Ви зараз на шкалі від 1 до 10 за рівнем знань про емоційний інтелект (точка А).

На скільки поділок хотіли б пройти вперед за час нашої роботи (точка В)?

У чому цінність цього результату для Вас?

​

Вправа «Колесо балансу у розвитку видів інтелекту»�

1. Мисленнєвий інтелект - жвавість розуму, здатність логічно мислити, гнучкість, швидкість, еластичність ментальних реакцій.

2. Емоційний інтелект – здатність усвідомлювати емоції та управляти ними; гнучкість у взаєминах та емоційних реакціях.

3. Тілесний інтелект – відчуття тіла; гнучкість і швидкість тілесних реакцій.

4. Енергетичний інтелект – здатність використовувати свою енергію (швидкість, поповнення, економія, здатність ділитися, пуста трата).

5. Духовний інтелект - мудрість, співчуття, милосердя, відкритість до світу.

«Розум без чуйного серця і твердого характеру, або ніжне серце і безхарактерність, або твердий характер, але неосвічений розум, - усе це жалюгідні явища, які походять від однобічного і нерівномірного розвитку…» (П.Юркевич).

​

Емоційний інтелект

• Емоці́йний інтеле́кт (EI) (англ. Emotional intelligence) — група здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій інших.
• Люди з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з довколишніми.

​

​

​

Переваги високого рівня EI

Чим вищий у людини емоційний інтелект, тим більше вона задоволена власним життям.

Задоволеність шлюбом на 26% залежить саме від рівня емоційного інтелекту.

 Чим вищий рівень емоційного інтелекту, тим більше працівники, зокрема, освітніх закладів, задоволені своєю роботою.

Рівень стресостійкості людини прямо залежить

від рівня розвитку емоційного інтелекту.

​

СКЛАДОВІ ЕІ

• Здатність людини усвідомлювати емоції;
• чуттєво сприймати обстановку і впливати на неї;
• інтуїтивно розуміти, чого хочуть інші люди (бажання, наміри, емоції);
• розпізнавати їх сильні і слабкі сторони;
• контролювати емоції, керувати стресовими станами;
• обирати емоційно доцільну поведінку;
• уміти залишатися позитивними, привабливими;
• управляти емоційною атмосферою контакту, позитивно впливати на емоційний стан інших людей

​

​

Емоції – природний дар людини�

Емоції – природний дар людини

​

Емоційний інтелект – спосіб використовувати цей дар на благо собі й іншим

Десять базових емоцій :

• інтерес (цікавість)
• радість
• здивування
• гнів
• страждання (горе)
• відраза
• презирство (огида)
• сором
• провина
• страх

​

​

• Результати експериментальних досліджень свідчать, що при переживанні позитивних емоцій під час навчальних занять працездатність учнів підвищується
• на 30-40%

​

Радість навчання, праці, робить людину (дитину) здоровішою. �

Факти про емоції

• Емоції заразні. Негативні або неприємні емоції більш заразні, ніж нейтральні або позитивні.
• Тільки 1% людей здатні повністю приховувати емоції від інших.
• З усіх виразів обличчя посмішка може бути найбільш оманливою. Є близько 18 різних посмішок, у тому числі ввічливі, жорстокі, неправдиві, скромні, і так далі.
• Існує прямий зв'язок між носінням певного одягу і емоційними станами. Наприклад, жінки, які перебувають у депресії або сумному настрої, швидше за все, віддадуть перевагу мішкуватим топам, кофтам або джинсам. Жінки у піднесеному настрої, швидше за все, віддадуть перевагу улюбленій сукні, одягнуть ювелірні прикраси і взагалі виглядають витонченіше.

Факти про емоції

• Кольори можуть істотно впливати на емоційні реакції.
• Тварини також відчувають емоції.
• Нюх має вплив на емоції.
• Почуття взаємної любові налаштовує людину на позитивний лад, сприяє розвитку креативності та підвищенню працездатності.
• Переважну більшість рішень в житті люди приймають емоційно, а не раціонально. Це доведено сотнею досліджень, на цьому побудований весь маркетинг.
• Учені стверджують, що у людини завжди є якісь емоції, але вони незначні, щоб бути поміченими або вплинути на те, що ми робимо.

​

​

Як Ви переживаєте емоції?�

• Як ви сердитеся: зі злістю, добродушно або ображаєте партнера?
• Як ви скаржитеся: намагаєтеся знайти співчуття, звинувачуєте когось, нападаєте чи переживаєте при цьому почуття незручності?
• Що робите, коли вимагаєте щось: заохочуєте партнера, принижуєте, докоряєте або ввічливо просите?
• Як ви робите зауваження: спокійно, роздратовано, терпляче, нетерпляче, у м'якій чи жорсткій формі, при цьому поважаєте чи ображаєте партнера?
• Як ви реагуєте на критику: агресивно, роздратовано, з почуттям гумору, із вдячністю?
• Як ви відгукуєтеся про своїх колег: з почуттям заздрості, образи, невдоволення або доброзичливо?
• Що для вас більш характерно: пробачати чи накопичувати образу?

​

• Вправа «Зірка почуттів»

​

Емоційна компетентність

Особистість, емоційно обізнана, здатна до самомотивування, емпатійна, вміє розпізнавати емоції інших за їхньою мімікою.

​

Вібраційна шкала свідомості �(за Д.Хокінсом)

• Просвітлення
• Гармонія
• Радість
• Любов
• Розуміння
• Прийняття
• Готовність
• Нейтралітет
• Сміливість
• Гординя
• Гнів
• Жадання
• Страх
• Горе
• Апатія
• Почуття провини
• Сором

​

​

Низькі вібраційні стани - енергія наближається до 0, високі – енергія примножується

РІВНІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Низький

Пригніченість власними емоціями

Низька самооцінка, невпевненість, невдоволення собою, нерозуміння себе, відчуття провини, сорому, страх покарання, стан пригнічення спричиняють труднощі у соціумі: недооцінка з боку інших, ускладнення взаємодії з ними.

Людині відчуває себе нещасливою, жертвою обставин, може стати об’єктом булінгу…

​

​

Середній

Управління емоціями

Людина управляє своїми емоціями,

вміє мотивувати себе, налаштовувати на позитив, розуміє свої мотиви поведінки, вчиться управляти своїм станом,

може позитивно впливати на емоційний стан інших людей.

Це дозволяє ефективно взаємодіяти із довкіллям, досягати бажаного, почуватися благополучною людиною.

​

РІВНІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Високий

Спостереження за емоціями

Людина перестає бути рабом своїх емоцій (водночас продовжує їх відчувати, переживати).

Вона чітко розуміє себе і свої наміри, впевнена у доцільності своїх дій.

Є господарем своїх емоцій: сама вирішує, які емоції

переживати, як їх демонструвати.

Розвивається емпатія – здатність відчувати емоційний стан

інших і розуміння, як захистити себе від маніпуляторів

і порушників внутрішніх психологічних кордонів.

​

Як працює емоційний інтелект

Як підвищити (EI)

Бути спостережливими щодо власних емоцій.

Спробуйте якийсь час цілеспрямовано звертати на них увагу

• Так само звертайте увагу на те, що спричинює емоції: у відповідь на які слова чи дії ви здивувалися, що саме вас розізлило.
• Усвідомте, як ваше тіло реагує на стрес.

Вдосконалювати розуміння емоцій інших людей.

• Якщо ви не впевнені, чи правильно розумієте емоції інших, питайте прямо.
• Дайте людині шанс пояснити свої емоції самій. Не додумуйте, що означає чиясь усмішка чи підняті догори брови.
• Скажіть людині: "Мені здається, ти дратуєшся. Я правильно розумію?". Цілком можливо, що у відповідь почуєте: "Ні".

Розвивати емпатію.

• Спробуйте побачити речі з погляду іншої людини. 
• Аналізуйте чужі емоції за прикладом власних. Найкраще допоможе зрозуміти,

що відчуває ваш співрозмовник, вміння слухати.

​

​

Як підвищити (EI)

Шукати мотивацію.

«Серце» емоційного інтелекту – це мотивація. Часто саме емоції є тією рушійною силою, яка зсередини змушує вас вийти із зони комфорту і впевнено рухатися вперед. Ставте цілі, які вас надихають, і після їх досягнення відчуйте свої піднесенні емоції та нагородіть себе.

Покращувати навички спілкування.

Важлива складова емоційного інтелекту – мистецтво взаємодії з іншими людьми. Люди з високим емоційним інтелектом уміють співчувати, вирішувати конфлікти, переконувати, знають ази невербальної комунікації.

Застосовувати навички самоусвідомлення та емпатії.

Навчитися «думати на два кроки вперед», планувати і

впроваджувати тайм-менеджмент, самоменеджмент.

Реактивність��Необдуманий спалах емоцій – «вибух»:�Звинувачення інших у негараздах спричиняє конфлікт�Самозвинувачення - психосоматичні хвороби�Звинувачення обставин - �формує безвідповідальність і песимізм�

Усвідомлене реагування

​

Вирішення ситуації, пошук рішення. Емоція усвідомлюється і розряджається у діяльності, спрямованій на вирішення ситуації/задоволення потреби. Негативні емоції зникають або їх інтенсивність послаблюється.

Розрядка емоцій − звільнення від небажаних емоцій без вирішення ситуації, що викликала ці емоції.

Вербальна розрядка

Невербальна розрядка: фізична активність (синхрогімнастика або метод «Ключ»), релаксація, медитація, арт-терапія…

​

Емоційна трансформація – це зміна ставлення до проблеми або емоціогенного об'єкта.

​

Пасивність

Уникання складної, конфліктної

ситуації чи людини;

Пригнічення: терпіння і накопичення; заперечення власних почуттів

​

Емоційні реакції

��

Управління емоціями - це усвідомлене реагування:

• витримати паузу,
• оцінити ситуацію з різних боків,
• побачити можливі варіанти виходу з неї,
• обрати найкращий, який допоможе ефективно взаємодіяти з людьми,
• досягати бажаного,
• запобігати стресу,
• зберігати здоров’я.

​

Пауза

для усвідомленого реагування

​

1% людей

реагують усвідомлено: стримують емоції, включають розум

S

Подразник

Неусвідомлене реагування

R

Реакція

Крок назад

1. «Зупинись». Скажи собі “Стоп” та зроби крок назад - подумки або краще фізично, щоб зібратися з думками.

2. «Подумай». Перед ухваленням рішення щодо подальших дій проаналізуй ситуацію, задавши собі коучингові запитання:

Що відбувається?

Що я думаю з цього приводу, переживаю, відчуваю?

Чого я хочу насправді?

Як би я хотів/ла, щоб ця ситуація вирішилася?

Що для мене важливо?

Які помилки я можу зробити?

Який ресурс мені потрібний у цей момент (впевненість, спокій, врівноваженість, стриманість…)?

3. «Переоціни ситуацію». Проведи інтелектуальну оцінку ситуації: деструктивні емоції часто виникають внаслідок неправильного уявлення про неї, унаслідок певних очікувань. Виправлення помилки в оцінці ситуації змінює емоції. Проаналізуй: чи ті мотиви і наміри мав співрозмовник, про які ти думаєш? І чи насправді він хотів принизити тебе своїми словами або діями?

4. «Зроби вибір». Як мені відреагувати, щоб досягнути найкращого результату?

5. «А тепер до дій». Проаналізувавши ситуацію, обери кращий варіант дій.

​

Я ВОЛОДАР У ЦАРСТВІ ПОЧУТТІВ І ДУМОК

• Завжди й у всьому утверджуйте своє істинне вище «Я» і не дозволяйте нижчим астральним і ментальним планам турбувати вас. Вони недостойні вас і повинні знати своє місце. Не дозволяйте цим почуттям керувати собою – вони повинні підкорятися вам, а не панувати над вами.
• Всі нижчі думки, переживання, емоції (гнів, страх, скупість…) – мізерні, смішні, жалюгідні у світлі істинного Вищого «Я».
• Хто ким керує: �ви емоціями чи емоції вами?�

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

«Я УТВЕРДЖУЮ Панування Свого істинного вищого «Я»!

САМОАНАЛІЗ ЕМОЦІЙ�

• Назвіть ту емоцію чи стан, який переживаєте.
• Фраза “Я злюся“ знижує енергетику емоції і допомагає взяти себе в руки.
• У спокійному стані легше знайти мудре рішення

​

Коучингові запитання:

​

• Що відбувається зі мною зараз?
• Що я зараз роблю?
• Що відчуваю?
• Про що думаю?
• Як дихаю?
• Чого б мені хотілося в наступний момент?
• Чи хочу я продовжувати робити, думати, почувати, дихати так само?
• Що я хочу змінити?
• Як я буду реагувати по-іншому?

​

��

• СТОП: незалежно від того, що вам хотілося б сказати чи зробити у критичний момент, подумки впевнено вигукніть собі «СТОП» і зупиніться. Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів. Дихання активізує функції мислення і допомагає заспокоїтися.
• Дихальні техніки.
• Подивись на ситуацію з іншого боку: як глядач у кінотеатрі; очима мудрої, авторитетної людини; з висоти пташиного польоту (космічного корабля); з майбутнього; здійсни стрибок у ресурси…
• Відтермінування емоційної реакції: «Буду хвилюватися завтра»
• Творчість як спосіб саморегуляції емоційного стану
• Вплив на емоційний стан через зміну позицій тіла.

​

​

​

Техніки управління емоціями��

Вдих – Любов…

Видих – Вдячність…

Мінус – плюс�

Цю техніку можна застосовувати для зменшення інтенсивності емоцій

1. Коли переживаєте інтенсивну емоцію, відразу “включіть внутрішнього спостерігача” і зосередьте увагу на тілесних відчуттях, м'язових затисках (кулаки стиснулися, плечі піднялися, лікті притиснулися до тулуба та ін.)

2. Зробіть ці відчуття ще сильнішими: стисніть кулаки міцніше, підніміть плечі вище, максимально притисніть лікті до тулуба…

3. Зробіть досить різкий видих, розслабтеся, дозвольте розчинитися м’язовим напруженням.

Стираючи м'язовий малюнок негативних емоцій, послаблюєте їх сили.

Впливаючи на фізичний стан (розтиснувши кулаки або уповільнивши темп мови), тим самим зменшуєте інтенсивність емоції.

​

Аналіз інформації, погляд з різних позицій�

​

​

​

• Необхідна правильна оцінка значимості події. При сильному емоційному збудженні людина неадекватно оцінює ситуацію.
• Перевіряйте інформацію з різних джерел.
• Задайте собі запитання: “Чи буде це важливо для мене через рік?”

Техніка позитивного опрацювання неприємної ситуації:

• Що доброго у тому, що трапилося?
• Чого я можу навчитися завдяки цій ситуації?
• Як я можу виправити ситуацію?

​

​

​

АФІРМАЦІЇ

Афірмації – це короткі осмислені твердження, які дозволяють перепрограмувати свідомість:

• створюють нові мисленнєві установки і сприяють вихованню характеру;
• піднімають загальний мислений лад;
• під використанням афірмацій мається на увазі свідомий вибір слів і речень, які або допоможуть позбутися чогось у нашому житті, або створити в ньому щось нове за допомогою позитивних висловлювань.
• Афірмація – це відправна точка на шляху до зміни самого себе (Луїза Хей).
• Кожна наша думка, кожне

слово – це афірмація

(мене бісить, на мене найшло…)

​

• Я благословляю і з любов’ю відпускаю своє минуле, втому, негативні емоції.

• Життя дає мені те, що потрібно. Те, що я можу і готова прийняти у цей момент.

​

• Я люблю своє минуле, теперішнє і майбутнє.

​

• Я схвалюю себе. Я приймаю своє тіло, свою роботу, я схвалюю усе, що я роблю. Бо це мій життєвий вибір. Я САМА ЦЕ ВИБРАЛА.

​

• Я зараз, у цю хвилину, сьогодні будую своє здорове, щасливе, благополучне теперішнє і майбутнє.

ТЕХНІКИ ЕМОЦІЙНОГО ЗВІЛЬНЕННЯ

Напишіть про свої почуття

Якщо у вас немає нікого, з ким би ви могли поговорити про негативні події, стани, можете спробувати виразити свої думки і почуття на папері.

Вправа “Кошик сміття”

Мета: звільнення від негативних почуттів та емоцій.

Матеріали: аркуші паперу, ручки, відро для "сміття".

• Посеред кімнати ставиться символічний кошик  для сміття. Учасники мають можливість поміркувати, навіщо людині відро для сміття і чому його потрібно постійно звільняти.
• "Уявіть собі життя без такого відра: коли сміття поступово заповнює кімнату, стає неможливо дихати, рухатися, люди починають хворіти. Те ж відбувається і з почуттями - у кожного з нас накопичуються не завжди потрібні, деструктивні почуття, наприклад, образа, страх.
• Я пропоную всім викинути в сміттєве відро старі непотрібні образи, гнів, страх. Для цього на аркушах паперу напишіть ваші негативні почуття: "я ображаюся на ...", "я серджуся на...” тощо".
• Після цього педагоги рвуть свої папірці на дрібні шматочки і викидають їх у кошик, де вони

всі перемішуються і забираються.

​

Способи саморегуляції �емоційного стану

Методика О.Коробейникової:

• 1. Мої образи (страхи, невпевненість, нерішучість…)
• 2. Опис (як часто в житті, у яких ситуаціях, обставинах, у присутності яких людей я переживала (переживав) ці емоції, стани, як вони вплинули на моє життя, здоров’я, стосунки, долю… Як я втомилася (втомився) ображатися (переживати страх, невпевненість…) і хочу позбутися деструктивних емоцій.
• Лист-прощення

Творчість як спосіб саморегуляції емоційного стану

Малювання допомагає позбутися від неприємних переживань, особливо тривоги, страху. Малювати лівою рукою ( лівшам – навпаки).

1. Намалюйте емоційний стан. Розслаблено, лівою рукою малюйте лінії, кольорові плями, фігури. Уявіть собі, що ви переносите на папір ваш, наприклад, тривожний настрій, ніби матеріалізуючи його.

2. Тепер візьміть яскраві фарби, що асоціюються з почуттям радості, впевненості, свободи та ін., додайте нові елементи і кольори у ваш малюнок.

��

• Сказати «ні», відмовитися виконати прохання, коли ви цього не хочете
• Відхилити пропозицію про зустріч або побачення
• Відкрито сказати про те, що вами намагаються маніпулювати
• Попросити не перебивати вас під час розмови
• Вимагати належні послуги, які вам не надали (в магазині, кафе...)
• Попросити повернути позичені у вас речі
• Відкрито обговорити критику, незаслужені звинувачення на вашу адресу з людиною, яка їх висловила
• Поговорити з людиною, яка поширює про вас неправдиві чутки

​

​

​

Захист власних психологічних кордонів

​

Асертивність – здатність людини конструктивно обстоювати свої права, захищати власні інтереси:

• боронити себе (не дозволяти іншим дошкуляти або використовувати);
• виявляти позитивне і шанобливе ставлення до інших людей;
• вільно висловлювати свої думки, бажання, почуття та емоції;
• визнавати за іншими право на помилку, не засуджуючи їх за це;
• домовлятися, знаходити рішення, що задовольняє обидві сторони;
• доброзичливо і впевнено відмовляти за потреби;
• приймати компліменти і похвалу без удаваної скромності;
• досягати поставленої мети, не порушуючи прав інших

(без маніпуляцій та емоційного шантажу).

​

Асертивність - філософія особистої відповідальності

Життєва позиція � �

СТРЕС

• СТРЕС— це стан психічного і фізичного напруження, що виникає як реакція організму на зміну внутрішнього чи зовнішнього середовища.
• Виникає часто в процесі діяльності у найбільш складних, важких умовах - як у повсякденному житті, так і при особливих обставинах.
• У перекладі з англійської «stress» означає «напруження».
• Навіть уявні зміни (особливо ті, що спричиняють тривогу) спричиняють стрес.

​

4 ступені нервового напруження

1 ст. - загартовує;

2 ст. - теж корисний, але за умов, що

закінчується заспокоєнням;

3 ст. - шкідливий, він викликає пригнічення;

4 ст. - невроз, хвороби.

​

Альфа, бета і тета-стани…

ОЗНАКИ СТРЕСУ

Нездатність ясно мислити. Ви з трудом намагаєтеся формувати свої думки, котрі іноді втрачають між собою логічний зв’язок.

Відчуття повної розсіяності. Ви ніяк не можете зібратися і сконцентруватися на своїх справах, і як результат – плачевні результати вашої діяльності.

Негативні зміни в поведінці. Ви виявляєте стійкі зміни характеру своєї поведінки, до того ж далеко не в кращий бік. Це, у свою чергу, призводить до нездатності адаптуватися до змінних обставин, коли необхідна гнучка перебудова організму.

Дратівливість, втрата апетиту, депресія і знижений інтерес до міжособистісних стосунків.

Джерела стресу

• Організаційне середовище – високий рівень бюрократизації, стиль керівництва;
• Міжособистісні фактори – конфлікти з колегами, родинні проблеми, нездорові стосунки з іншими людьми;
• Біологічні чинники – фізичний стан, гострі або хронічні захворювання;
• Психологічні чинники – травматичний досвід у минулому, брак упевненості у собі, занижена самооцінка, відчуття тривоги.

​

Накопичувальний стрес проявляється тоді, коли людина страждає від тривалої дії стресових факторів.

Він небезпечний тому, що може перерости в емоційне вигорання.

​

«Якщо не вмієте знімати стрес – не одягайте його!»

​

СЕВ має діагностичний статус у «Міжнародній класифікації хвороб»:

«проблеми, пов'язані з труднощами управління власним життям»

​

СХИЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА ДО ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

• До емоційного вигорання схильні представники соціальних професій (сфера «людина – людина») - хто постійно працює з людьми, багато й інтенсивно спілкується.
• Ознаки синдрому вигорання мають :

80% лікарів;

65 % педагогів;

85% соціальних працівників,

60% працівників органів внутрішніх справ.

• Вигорання відбувається поступово (I стадія триває 3-5 років, II триває 5-15 років, III – від 10 до 20 років), на його тлі можуть загострюватись хронічні і виникати нові хвороби.

​

Емоційне вигорання - захисна реакція організму на стрес

• Емоційне вигорання - синдром, який розвивається під впливом хронічного стресу і постійних навантажень і призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини.
• Емоційне вигорання виникає внаслідок накопичення негативних емоцій, без "розрядки" або "визволення" від них.
• Це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравмуючі впливи.

​

​

​

КОМПОНЕНТИ СЕВ

Синдром емоційного вигорання розвивається поступово і не обмежується лише професійною сферою: хворобливе розчарування в роботі забарвлює всю життєву ситуацію.

Його компоненти (фази розвитку):

І. Емоційна виснаженість – відчуття емоційної перенапруги, спустошеності, втоми, вичерпаності емоційних ресурсів, викликані роботою. Сильніше проявляється у жінок.

ІІ. Деперсоналізація – негативне, цинічне, бездушне ставлення до роботи, колег, організації та предмета своєї праці. Сильніше проявляється у чоловіків.

ІІІ. Редукція професійних досягнень – почуття некомпетентності у професійній сфері, знецінення результатів своєї праці.

СТРЕСОСТІЙКІСТЬ -

сукупність особистісних якостей, що дозволяють людині переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження (перевантаження) - без особливих шкідливих наслідків для здоров'я.

Ми можемо стати островом, який жодна буря на морі життя не здатна похитнути (Будда)

Шукайте соціальну підтримку

• Підтримка сім’ї, друзів слугує буфером, який пом’якшує дію стресових подій.
• Вивчення життя австралійців поважного віку засвідчило, що друзі - ключ до довголіття.

Плачте на здоров’я

Невиплакане горе змусить плакати різні органи і системи тіла.

Вступайте тільки у позитивні розмови

• Якщо скарги увійшли у звичку, знайте, що це ваш спосіб домагатися уваги та симпатії. Люди почнуть уникати вас, оскільки ніхто не хоче мати справу з людиною, сама присутність якої асоціюється з хворобою.
• Людина, яка генерує позитивні думки, притягує інших, як магніт.
• Люди з негативним мисленням будуть забирати вашу енергію своїми постійними чіпляннями та скаргами. Уникайте шкідливого спілкування.
• Не намагайтеся подобатися усім. Чим більше ви залежите від думки тих, хто вас оточує, і менше впевнені у собі, тим більше уразливі психологічно.
• Моє оточення

Порівняння з іншими

• Якщо порівнювати себе з іншими, то завжди буде хтось, у кого краще і у кого гірше.
• Зверніть увагу, на те, що у вас є, а не на те, чого у вас нема.
• Ми – різна особистість для різних людей. Те, що схвалюють одні, те можуть не сприймати інші.
• Не будьте занадто залежні від думки інших.

​

​

• Текст “Дезидерата”

Адекватна самооцінка

Занижена самооцінка

Такі люди применшують свою значимість і здібності. Власні досягнення пояснюють волею випадку, допомогою іншої людини, удачею, і лише в останню чергу - своїми зусиллями. Вона вибирає тільки ті цілі, яких свідомо легко досягне.

Ми не можемо бути більшим, ніж ми є…але те, що ми є, набагато більше, ніж ми думаємо.

​

Завищена самооцінка

Людина у невдачах звинувачує обставини або інших людей, але тільки не себе. Вона болісно реагує на критику і готова агресивно обстоювати свої позиції. Якщо ви помічаєте, що люди холодно до вас ставляться, а недоброзичливців у вас більше, ніж друзів, поспостерігайте за своєю манерою спілкування.

​

�Методи гармонізації психофізичного стану людини допоможуть уникнути професійної деформації�

Людина є цілісною біоенергоінформаційною системою

З групи методів гармонізації психофізичного стану людини:

• 1. Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло).
• 2. Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану (вплив на емоційний стан).
• 3. Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду).

​

�Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану :�

• достатньо тривалий і якісний сон,
• збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування,
• достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика, танці;
• фітотерапія (сприяє заспокоєнню чай з м'яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої);
• масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто походити босоніж по землі);
• терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість);
• ароматерапія, терапія мінералами
• дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в'ялість, сонливість);
• баня і водні процедури (вода чудово змиває будь-який негатив).

​

Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану:�

• гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, продукує гормони радості; «перезаряджає» негатив);
• музика;
• спілкування з сім’єю, друзями;
• заняття улюбленою справою, хобі;
• спілкування з природою, з тваринами;
• медитації, візуалізації;
• мандалотерапія;
• аутотренінги (самонавіювання)…

​

�� �Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану �(вплив на думки, зміна світогляду)���

• Образа, злість, невдоволення, критика себе та інших – це найшкідливіші для нашого організму емоції.
• Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню.
• Позитивне мислення – запорука здоров’я і хорошого самопочуття.

​

​

​

Вправа «10 ЖИТТЄВИХ СФЕР»�

• Розташувати від найважливішого до найменш значимого:

​

Робота, чоловік, я, батьки, друзі, родичі, діти, матеріальне благополуччя, моя справа (творчість), побут (затишок).

​

1. Я
2. Моя справа
3. Близька людина (чоловік, дружина)
4. Діти
5. Побут (затишок)
6. Матеріальне благополуччя 
7. Робота
8. Батьки
9. Друзі
10. Родичі

​

Профілактика вигорання�

• Намагайтеся побути із собою наодинці. Часта причина головного болю, поганого самопочуття – дефіцит особистого простору і часу.
• Уміння встановлювати баланс між офіційним та особистим життям
• Ми не зобов’язані працювати 24 години 7 днів на тиждень!!!

- 1 раз на рік – місяць відпочинку;

- 1 уїкенд в місяць – відпочинок;

- 1 день на тиждень – відпочинок;

- 1 година в день – відпочинок (не плутати з релаксом, розвагами).

Відпочинок – форма самовідновлення, стан абсолютного спокою – фізичного, емоційного, ментального.

• Признайтеся і погодьтеся, що у вас є певні межі.
• Вчіться говорити “ні” додатковим вимогам або відповідальності.

​

​

ЩОДЕННИК ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ

• Улюблені афірмації
• Список шляхів служіння
• Список успіху
• Список вдячності
• Список приємних речей, які приносять задоволення
• Творчі ідеї
• Слово року

​

​

​

Список вдячності:

• Дякую собі
• Дякую батькам
• Дякую дітям
• Дякую своєму родові, народові
• Дякую жінкам
• Дякую чоловікам
• Дякую учителям, наставникам
• Дякую Богові, Всесвіту, життю…

Практика вдячності допомагає відновити цілісність і внутрішню гармонію

​

� Самопідтримка – �найбільш ефективний спосіб виходу зі стресового стану �

• Боятися стресу не потрібно - необхідно вірити у власні сили і вміти їх відновлювати.
• Негативні емоції підгодовують самі себе, і чим більше ми в них занурюємося, тим довше вони будуть тривати і можуть поступово перейти у негативне світосприйняття.
• Тому кожна людина може свідомо обрати – чи буде вона вигорати під натиском зовнішніх обставин, чи докладати енергії для пошуку нових ресурсів своєї особистості через знаходження нових смислів, позитивних моментів і просто через переживання миттєвих приємних відчуттів.
• Програмуйте себе на успіх
• Інвестуйте в себе, в особистісний розвиток – це забезпечить високу стресостійкість, допоможе уникнути вигорання.

​

Гарного настрою,

доброго самопочуття, позитивних

емоцій, натхнення, радості,

успіхів!

Хай Ваші серця

палають, але не вигорають!