Автори підручника: І. Д. Васильків, І. Л. Паршин, М. Д. Вітенко, І. С. Димій.
Модальна навчальна програма: «Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)» (варіант 2) для закладів загальної середньої освіти (автори: Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І. Я.).
Автор презентації: Христина Жолобович
8 КЛАС
ІСТОРІЯ: УКРАЇНА І СВІТ
§44–45. Гетьманщина в Північній війні
Сьогодні на уроці:
44-45.1. Гетьманщина в Північній війні
44-45.2. Союз І. Мазепи та Карла XII. Битва під Полтавою
44-45.3. Гетьманство і Конституція Пилипа Орлика
Для початку
44-45.1. Гетьманщина в Північній війні
Північна війна тривала з 1700 по 1721 рр. Цар Петро І пересвідчився, що союзників для продовження війни з Туреччиною він не знайде, але є чимало охочих повоювати зі Швецією. Тому Московське царство, для якого вихід на Балтику був давньою мрією, приєдналося до союзу Данії, Норвегії, Саксонії, Пруссії та Ганновера (т. зв. «Північний союз»). Однак шведський король Карл XII не збирався здаватися й швидко вибивав супротивників поодинці. Він розгромив данців, розбив під Нарвою війська Петра І, а у Речі Посполитій почав підтримувати свого ставленика С. Лещинського.
Для України війна на Балтиці стала випробуванням. Регулярна європейська армія була незручним супротивником, бо вимагала піхоти, навченої рухатися на полі бою (козаки ж звикли битися на малорухомій позиції – з опорою на табір або фортецю). Лише легка козацька кавалерія показувала добрі результати (коли вдавалося захопити супротивника невишикуваним). Тому козацьку піхоту все більше використовують для небойових робіт (копання укріплень, перевезення вантажів, заготівля фуражу та ін.).
Шведська перемога при Нарві, Густав Седерстрем, 1910
44-45.1. Гетьманщина в Північній війні
Упродовж 1701—1702 рр. Правобережжя (Поділля, Брацлавщину, Київщину) охопив збройний виступ, відомий як паліївщина (повсталих очолив полковник Семен Палій). Протидіяти йому польська влада не мала сил, адже в той час углиб країни наступали шведські війська (свою ж армію, покладаючись на саксонців короля Августа ІІ, поляки сильно скоротили 1699 р.). Тому шляхетський уряд був не проти розв’язати проблему руками російського царя. І справді, за його наказом 1704 р. на Правобережжя зайшли козаки І. Мазепи. С. Палія, якого розглядали як конкурента у володінні гетьманською булавою, схопили та заслали до Сибіру. Фактично, Іван Мазепа став гетьманом Лівобережної та Правобережної України. Ситуація загострилася в 1707 р., коли шведський король Карл XII, який тоді уже розбив саксонську армію, розпочав активні дії у Речі Посполитій.
Семен Палій
https://www.youtube.com/watch?v=3wwTkggpS8k
Дума про Мазепу і Палія (Старовинна козацька дума, XVIIIст.)
1.Які історичні постаті згадуються в думі? Які їхні ролі в описаних подіях?
2.Яке значення має ця дума для української літератури та історії?
44-45.2. Союз І. Мазепи та Карла XII. Битва під Полтавою
У 1708 р. шведське військо вирушило у похід на Москву через землі Білорусі. Такий хід війни, коли Україна залишалася на узбіччі театру воєнних дій, влаштовував гетьмана Мазепу. Але довгий марш на російську столицю був складним завданням (таке легко вдавалося лише легкокінним татарам). У шведському війську починалися проблеми із постачанням, попереду чекали осіннє бездоріжжя і холодна зима. Тому Карл XII вирішив завернути в Україну, і вже звідти, з несподіваного для росіян боку, атакувати Москву. Гетьман Мазепа міг або врятувати царя, розгромивши Гетьманщину, або врятувати короля, зберігши Україну. Він вибрав свою батьківщину.
Різка зміна планів призвела до низки болючих втрат через те, що шведи погано орієнтувалися в новій для себе країні. Зокрема, загін, що мав вийти до Батурина, просто заблукав. Тому росіяни встигли дощенту зруйнувати гетьманську столицю, зі складами харчів та військового спорядження.
Андрій Івахненко «Різня в Батурині 1708 року», 2000 р.
44-45.2. Союз І. Мазепи та Карла XII. Битва під Полтавою
Іван Скоропадський
Царська влада швидко оголосила І. Мазепу зрадником і провела вибори нового контрольованого гетьмана – Івана Скоропадського (1708—1722). Утім, Мазепа рук не складав і зміг чимало українців переконати у правоті курсу на благо України, а не на благо царя. Великим успіхом тут була підтримка запорожців, які на чолі із кошовим отаманом Костем Гордієнком усім військом прибули на підтримку старого гетьмана. 8 квітня 1709 р. Карл XII уклав договір з І. Мазепою та К. Гордієнком. Усі козацькі землі, які перебували у складі Московії, мали перетворитися на незалежне князівство, протекторат-захист якого забезпечувала Швеція. Тим часом царські війська організували низку рейдів у тил супротивника. Під час одного з них росіянам вдалося знищити Чортомлицьку Січ. Обидві сторони наближалися до вирішальної битви.
Навесні 1709 р. шведсько-козацькі сили підійшли до Полтави. Місто мало великий арсенал, який був вкрай потрібний Карлу XII, адже після втрати Батурина поповнити виснажені військові запаси було неможливо. Невдала облога міста тривала три місяці, бо шведи мали явну нестачу артилерії. До міста підійшли основні московські війська. 27 червня 1709 р. розпочалася битва біля Полтави. Росіяни мали кількісну перевагу і велику кількість артилерії. Однак атакували саме шведи, які вірили, що солдати мають якісну перевагу. Та цього разу військове щастя не усміхнулося шведському королю. І тут його фактично врятував І. Мазепа, який зміг організувати стрімкий відступ до турецьких володінь.
Кость Гордієнко
Російський піхотинець-фузилер
Шведський артилерист
44-45.2. Союз І. Мазепи та Карла XII. Битва під Полтавою
Карл ХІІ
«Карл XII та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 р.», художник Густав Седерстрем, ХІХ ст.
Полтавська битва (Мартенс, 1726)
Полтавська битва мала далекосяжні наслідки і для всієї Європи.
Шведський історик Петер Енґлунд зазначає: «Від дня Полтавської битви закінчився період шведського панування, Московське царство почало звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. Водночас, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Шведської імперії, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Шведської імперії до Московського царства, яке міцніє і перетворюється у велику державу.»
44-45.3. Гетьманство і Конституція Пилипа Орлика
44-45.3. Гетьманство і Конституція Пилипа Орлика
Мапа походу 1711 року
1.Якою була основна мета Петра І під час Прутського походу?
2.Які держави та війська брали участь у поході?
3.Якими територіями проходив маршрут походу? Які важливі міста та географічні об'єкти були зазначені на карті?
44-45.3. Гетьманство і Конституція Пилипа Орлика
Марка гетьман Пилип Орлик
Пам'ятний знак на честь 300-річчя Конституції Пилипа Орлика в Бендерах встановлений 9 квітня 2010 року, на честь 300-річчя Першої Української Конституції Пилипа Орлика на території воєнно-історичного меморіального комплексу «Бендерська фортеця» (м. Бендери, Молдова).
Пам'ятний знак створений у вигляді книги, на якій викарбувана інформація про історію написання Конституції Пилипа Орлика та її повна назва українською і латинською мовами.
Підсумуємо:
Вправа «Лінія часу».
За матеріалом параграфа створіть лінію часу основних подій Північної війни.
Домашнє завдання: