Аграрна реформа російського уряду та її вплив на Україну
Запитання перед початком розгляду теми:
Після придушення революції 1905-1907 рр. царський уряд збагнув, що лише репресіями неможливо зняти соціальну напругу. Аграрне питання було однією з головних причин революції, яке потребувало негайного розв’язання. Разом з тим царизм розумів, що одними насильницькими діями з революційними рухами не покінчити. Необхідні зміни. І перш за все в аграрному питанні, адже воно було однією з головних причин революції.
Зміни, які були названі аграрною реформою, були започатковані указом царя від 9 листопада 1906 р. і завершилася законами від 14 червня 1910 р. та 29 травня 1911 р. Взявся розв’язати складне аграрне питання голова Ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін. Тому реформа отримала його ім’я.
У листопаді 1906 р. він підготував указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 р. Цей закон містив основні положення аграрної реформи. Зауважу, що задля впровадження реформи російська влада мусила йти на великі зміни в політиці. Зокрема, 3 червня 1907 р. цар Микола ІІ розігнав ІІ Державну думу і підписав новий виборчий закон.
Загалом, реформуючи сільське господарство, уряд прагнув підвищити його ефективність, утворити прошарок заможних селян як опору влади на селі та розв’язати проблему аграрного перенаселення.
Задля досягнення цієї мети пропонувались конкретні зміни розміщені в Указі Петра Столипіна від 1906 р.
Витяг з Указу Петра Столипіна 1906 р.:
«...Селяни дістають право вільного виходу з общини із закріпленням у власність окремих домохазяїнів ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадського наділу...
1. Кожний домохазяїн, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної землі...
4. Домовласники, за якими закріплені у приватну власність ділянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах... Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять у приватне володіння домохазяїна...»
Робота з поняттями.
Відруб – це селянське господарство, що утворилось в межах села.
Хутір – це селянське господарство, що утворилось за межами села.
Робота з історичною картою
та статистичними даними.
Запитання:
Крім того, відповідно до реформи власникам землі було дозволено її вільно продавати та купувати. Натомість ліси, сіножаті тощо залишались у спільному користуванні. Реформа також скасовувала викупні платежі.
Викупний платіж – це щорічні грошові виплати селян у Російській імперії державі за землю, отриману після скасування кріпацтва за реформою 1861 року. Вони були частиною викупної операції, за якою селяни викуповували наділи у поміщиків, сплачуючи кредит (75-80% вартості) протягом 49 років із відсотками, що фінансово виснажувало селянство.
Проведенню реформи мав сприяти утворений Селянський банк. В Україні реформа мала певний успіх, позаяк для українців було звичним прагнення до індивідуального господарювання і приватної власності. Відтак, збільшилася чисельність заможних господарств фермерського типу, які використовували передову агрокультуру. Зросли валовий збір зернових і товарність сільського господарства.
Однак зберігалося велике поміщицьке землеволодіння, хоча його перерозподіл уряд заохочував шляхом купівлі-продажу за посередництвом Селянського банку. Проте погана організація процесу переселення призвела до того, що майже половина переселенців з України повернулися назад. Прискорилося розорення малоземельних селян. Зросла соціальна напруга на селі.
Робота з таблицею
Мета
Зміст
Наслідки
Реформа П. Столипіна не ліквідувала соціальної напруженості на селі, яка ще більше загострилася. До старої ворожнечі між селянами й поміщиками додалося протистояння між заможним і бідним селянством. Економічні наслідки реформи були більш вагомими: протягом 1910—1913 рр. посівні площі в Наддніпрянщині збільшилися на 900 тис. десятин і досягли 22,9 млн десятин. У 1913 р. було зібрано найбільший урожай зернових — 1200 млн пудів. Третина всієї продукції сільського господарства вивозилася за кордон. Частка України в загальноімперському експорті зерна перевищила 40 % (250—300 млн пудів щорічно).
Завершити реформу П. Столипін не встиг. 1 вересня 1911 р. його було смертельно поранено в оперному театрі Києва агентом охранки та есером Д. Богровим.
Запитання:
Тести
Запитання 1. У якому році розпочалася аграрна реформа?
А) 1906 р.
Б) 1905 р.
В) 1904 р.
Г) 1899 р.
Запитання 2. Якою була головна мета аграрної реформи?
А) Ліквідація монархії
Б) Колективізація
В) Створення заможного селянства
Г) Відновлення Священної Римської імперії
Запитання 3. Що таке «хутір»?
А) Спільна селянська власність
Б) селянське господарство, що утворилось в межах села
В) Державний маєток
Г) Окреме індивідуальне господарство поза межами села
Запитання 4. Що таке «відруб»?
А) Колективна селянська власність
Б) селянське господарство, що утворилось в межах села
В) Окреме індивідуальне господарство поза межами села
Г) Одна з форм колгоспу
Завдання 5. Установіть відповідність:
1. Хутір А. Переселення селян у глиб імперії
2. Переселенська політика Б. Селянське господарство в межах
села
3. Указ 9 листопада 1906 р. В. Індивідуальне господарство за
межами села
4. Відруб Г. Аграрна реформа П. Столипіна
Завдання 6. Розташуйте події у хронологічній послідовності:
А) Початок переселенської політики
Б) Указ 9 листопада
В) Вбивство Столипіна
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ