Урок №2,3�Місяць – природний супутник Землі
«Ситуація успіху»: ��Один поет сказав:� Вважай, ти втратив день,� В який не посміхнувся.�� А що б не був він втраченим, подивіться один на одного і посміхніться, подумки побажайте успіхів.�� УСПІХ - це:�У – уміння навчатись і працювати�С – співробітництво в парах, в групах�П – подолання труднощів�І – ініціативність�Х - хороший настрій�
Недовчив… Допоможіть!
«Шифровка»
Модель Сонячної системи
План уроку:
Мі́сяць — єдиний природний супутник планети Земля.
Римляни називали супутник Землі Луною (Luna), �греки — Селеною (Σελήνη), давні єгиптяни — Іях.
Радіус = 1 738 км
Орбітальний період = 27,321661 діб
Нахил орбіти екватора = 5,16
Температура поверхні від −160° до +120 °C
Доба = 708 годин
Відстань до Землі = 384 400 км
Якого кольору Місяць?
Місячна поверхня
Будова Місяця
Фото Землі з Місяця
Легенда «Місяць і кравець»
- Одного разу прийшов до кравця — хто б ви думали? — сам пан Місяць, який був великим чепуруном і дуже стежив за модою.
Поший мені, будь ласка, новий жупан, — попросив він майстра.
Кравець старанно зняв з клієнта мірку і заходився кроїти. Через деякий час Місяць прийшов міряти жупан, а він — і завузький, і закороткий.
— Даруйте, пане Місяцю, я, мабуть, помилився в розрахунках, каже Кравець. Він знову зняв з клієнта мірку і взявся до роботи з надзвичайною старанністю. Кравець працював кілька днів, поспішаючи виконати замовлення. А чепурун Місяць саме дуже розповнів. Кравець, побачивши свого замовника, аж зблід. Мовчки зняв він утретє мірки та й почав кроїти й шити. Нарешті закінчив він роботу, повісив новенького жупана на цвяшечку і сів перепочити. Аж гульк — іде пан Місяць. Та такий тоненький і виснажений, що сумно на нього й дивитися. Розгнівався Кравець, аж затрусився.
— Годі знущатися з мене, пане, — вигукнув він. — Шукайте собі іншого кравця. Я ж так старався вам догодити, але з вашою фігурою діються незрозумілі речі. Я маю великі збитки.
Тоді чепурун Місяць мовив:
— Справді, пане, це так, але ж мені так хотілося мати нове вбрання.
Фази Місяця� Місяць не є самосвітним тілом, як і всі планети. Спостерігати його можна лише настільки, наскільки він освітлюється Сонцем. Через особливості руху Місяць завжди освітлюється Сонцем тільки з одного боку, але земний спостерігач у різний час бачить освітлену половину по-різному. Місяць змінює свою видиму форму, і ці зміни називаються фазами. Фази залежать від відносного розташування Землі, Місяця й Сонця.�Молодик – фаза, коли місяць знаходиться між Землею і Сонцем. У цей момент він невидимий для земного спостерігача.� Повня – протилежна точка орбіти Місяця, у якій його освітлена Сонцем півкуля видима земному спостерігачеві повністю.� Проміжні фази – положення Місяця між молодиком і повнею, коли земний спостерігач бачить більшу або меншу частину освітленої півкулі, їх називають чвертями.
Схеми Місячних та Сонячних затемнень
С – З – М
С – М – З
Схема Місячних затемнень
Повне Сонячне затемнення
Сонячне затемнення
Сонячна корона
Припливи й відпливи
Гравітаційні сили між Землею і Місяцем викликають деякі цікаві ефекти. Найвідоміший з них — морські припливи і відливи.
Гравітаційне тяжіння Місяця сильніше на тому боці Землі, яка звернена до Місяця, і слабше на протилежному боці. Тому поверхня Землі, і особливо океани, витягуються в напрямку до Місяці. Якби ми подивилися на Землю збоку, ми побачили б дві опуклості, і обидві вони спрямовані у бік Місяця, але перебувають на протилежних сторонах Землі. Цей ефект набагато сильніший в океанічній воді, ніж у твердій корі, тож опуклість води більша. А позаяк Земля обертається набагато швидше, ніж Місяць переміщується за своєю орбітою, переміщення опуклостей навколо Землі раз за день дає дві вищих точки припливу у день.
Припливи й відпливи
Припливи й відпливи
Дослідження Місяця�Винахід телескопів дозволив розрізняти менші деталі рельєфу Місяця. Першу місячну карту склав Річчіолі в 1651 році, він же дав назву найбільшим кратерам. Слідом за ним займалися картографією Місяця Ньютон і Гершель, карта стала докладнішою, оскільки поліпшилася техніка спостереження.�З початком космічної ери кількість знань про Місяць значно збільшилася. Став відомий склад місячного ґрунту, вчені навіть отримали його зразки, складена карта зворотного боку.�Вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 13 вересня 1959 року.�Вперше астрономам вдалося заглянути на зворотний бік Місяця в 1959, коли радянська станція Луна-3 пролетіла над ним і сфотографувала невидиму з Землі частину її поверхні. Зворотний бік Місяця являє собою ідеальне місце для астрономічної обсерваторії. Розміщеним тут оптичним телескопам не довелося б пробиватися крізь щільну земну атмосферу. А для радіотелескопів Місяць послужив б природним щитом із твердих гірських порід завтовшки 3500 км, який надійно прикрив би від будь-яких радіоперешкод із Землі.�
Географія Місяця�Поверхню Місяця можна розділити на два типи: дуже стара гірська місцевість з великою кількістю вулканів і відносно гладкі і молоді місячні моря. Місячні моря, які становлять приблизно 16% всієї поверхні Місяця, — це величезні кратери, що виникли в результаті сутичок з небесними тілами, які були пізніше затоплені рідкої лавою. Більша частина поверхні покрита реголітом — сумішшю тонкого пилу і скелястих уламків, отриманих із зіткнень з метеорами. З незрозумілої причини місячні моря сконцентровані на зверненій до нас стороні.�Більшість кратерів на зверненій до нас стороні називається іменами знаменитих людей історії науки, таких як Тихо Браге, Коперник і Птолемей. Особливості ландшафту на зворотному боці мають сучасніші назви типу Аполлон, Гагарін і Корольов — в основному це російські назви, оскільки перші знімки зроблено радянським кораблем Луна-3. На додачу до цих особливостей на зворотному боці Місяця міститься величезний басейн кратерів величиною 2250 км в діаметрі і 12 км глибиною — це найбільший басейн, який з'явився в результаті зіткнення, у Сонячній системі, і знаходиться в західній частини видимої сторони (його видно з Землі), який є чудовим прикладом багатокільцевого кратера.�Також виділяють другорядні деталі місячного рельєфу — бані, хребти, долини і тріщини, котрі називаються місячними борознами (риллами).�
Метеорит на Місяці
«Розмова на Місяці»
«Доповни речення»
«Вірю – не вірю»
Прикмети
«П’ять речень»
Дидактична гра « Павучок»
Місяць
Єдиний природний супутник Землі
Не має атмосфери
Із Землі видно лише одну півкулю
Освітлюється Сонцем по різному
Якщо падає тінь від Землі – це затемнення
Найближче до Землі космічне тіло
Єдине космічне тіло, на яке висаджувались люди
На поверхні має кратери
Домашнє завдання: