2 of 14

План уроку:

1. Особливості українського національного відродження на західноукраїнських землях.
2. Початок українського національно-культурного відродження в Закарпатті.
3. Українське відродження у Східній Галичині.
4. «Руська трійця».
5. «Русалка Дністровая».

3 of 14

Особливості українського національного відродження на західноукраїнських землях.

За час тривалого перебування у складі різних держав західні українці, або, як вони називали себе протягом ХІХ ст., русини, фактично втратили власну національну еліту.

Єдиною суспільною верствою, спроможною відіграти роль духовних лідерів народу у Східній Галичині та Закарпатті, було греко-католицьке духовенство.

Процес українського національно-культурного відродження зародився наприкінці XVIII ст. в Закарпатті.

У перших десятиліттях ХІХ ст. ідеї українського відродження набули поширення серед галицьких русинів. У Північній Буковині українське національне відродження розпочалося лише у другій половині ХІХ ст.

Спочатку український рух розвивався досить повільно але в роки революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії, західноукраїнські землі стали випереджати Наддніпрянщину за темпами розвитку українського національного руху.

4 of 14

Передумови українського національного відродження на західноукраїнських землях.

Покращення становища греко-католицького духовенства внаслідок реформ Марії Терезії та Йосифа ІІ.

У західноукраїнському суспільстві греко-католицьке духовенство було єдиною верствою, що поєднувала найвищий статус і найкращий вплив на більшість русинського населення.

Відень набув ролі інтелектуального центру національного відродження бездержавних народів Центрально-Східної Європи. Засвоєння нових західноєвропейських ідей греко-католицьким духовенством відбувалося у віденському «Барбареумі».

Греко-католицька церква набула ролі лідера національного руху галицьких і закарпатських русинів.

5 of 14

�Початок українського національно-культурного відродження в Закарпатті.�

У Закарпатті роль центру русинського національно-культурного відродження відіграла Мукачівська греко-католицька єпархія.
Такої ролі вона набула в роки діяльності найвизначнішого з мукачівських єпископів Андрія Бачинського (1732–1809).
Керував Мукачівською єпархією упродовж 37 років.
Зумів домогтися від Марії-Терезії згоди на відкриття «Барбареуму» для навчання русинської молоді із Закарпаття.
Переніс свою резиденцію до Ужгорода, де створив семінарію і заклав велику бібліотеку.

6 of 14

Наприкінці XVIII ст. Іоаникій Базилович (1742–1821) написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» – першу працю з історії Закарпаття.
Одним із перших її автор заявив про існування закарпатських русинів як частини східних слов’ян і показав, що вони мають власних учених, культурно-освітніх діячів, які впродовж століть закладали основи національної культури.
За це І.Базиловича справедливо називали першим «будителем» у Закарпатті.
Базилович першим нагадав закарпатцям, що там за Карпатами – Україна, і Закарпаття є її невід’ємною частиною.

7 of 14

Відіграв визначну роль у дослідженні історії Закарпаття.
Основною працею вченого стала шеститомна «Історія карпатських русинів». У ній він довів автохтонний (місцевого походження) характер русинського населення Закарпаття, які заселили цей край задовго до приходу угорців.
За мовою і культурою карпатські русини тотожні зі своїми братами-українцями за Карпатами.

Історик Михайло Поп-Лучкай (1789–1843).

Видатний діяч українського відродження Закарпаття, поет, видавець, канонік Пряшівської єпархії.
1847 р. – «Книжица читальная для начинающих», написана мовою, близькою до народної.

Олександр Духнович (1803 – 1865)

8 of 14

�Українське відродження у Східній Галичині.�

У 1808 р. у Галичині було відновлено Галицьку греко-католицьку митрополію.

Центром українського національного відродження став Перемишль – осередок греко-католицької єпархії.

Тут існувала велика бібліотека, діяла семінарія, зосереджувалися найосвіченіші представники духовенства.

Зосереджувалися найосвіченіші представники духовенства – Іван Могильницький, Йосип Левицький, Іван Снігурський, Йосип Лозинський та ін.

9 of 14

«Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних», 1816 р.

Гурт мав на меті видавати книжки для народу, написані зрозумілою йому руською мовою, та засновувати народні школи.
Діяльність «Товариства...» поступово набувала розмаху. З метою підготовки вчителів у Перемишлі було відкрито дяко-вчительський інститут (1817 р.).
У 1832 р. на території перемишльської єпархії існувало 400 шкіл. Було також видано декілька підручників та молитовників.

Перемишльський єпископ Михайло Левицький – натхненник гурту русинських патріотів.

Іван Могильницький – засновник «Товариства…», першим у Галичині почав виголошувати проповіді народною мовою.

Іван Могильницький та його однодумці обстоювали думку, що русська мова є окремою від польської та російської слов’янською мовою.

10 of 14

�«Руська трійця» �

Громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування зі студентів семінарії та університету, засноване у Львові.

Іван Вагилевич

Маркіян Шашкевич

Яків Головацький

1833 – 1837 рр.

Девіз: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».

11 of 14

Мету своєї діяльності члени гуртка вбачали у тому, щоб запровадити українську мову в усі сфери життя.
З метою популяризації української мови серед галичан члени гуртка підготували 1833 р. збірку власних поезій та перекладів «Син Русі», але видати її не змогли.
Наступним кроком стала підготовка 1834 р. нової збірки під назвою «Зоря». Альманах містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали.
1836 р. – промова М. Шашкевича українською мовою на урочистостях із нагоди дня народження імператора Франца І.

12 of 14

У 1836 р. І.Вагилевич і М.Шашкевич вперше здійснили переклад пам’ятки давньоруської літератури – «Слова о полку Ігоревим» українською мовою.
М.Шашкевич підготував підручник для молодших школярів «Читанка для діточок» українською мовою.
Але надрукувати обидві ці праці авторам знову не дозволили.

13 of 14

«Русалка Дністровая», 1837 р.

Трійчани вилучили зі збірки «Зоря» ті твори, які своїм змістом найбільше дратували цензорів, і змінили її назву на «Русалка Дністровая».
Потім Я.Головацький домовився зі своїми друзями, прибічниками слов’янського відродження, про видання збірки у Пешті (тодішній столиці Угорщини) накладом 1 тис. примірників.

1 of 14