2 of 9

Як з’явився День української писемності�

Це свято було засновано ще в листопаді 1997 року президентом України Леонідом Кучмою.

Цікаво, що за православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова. Його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського".

3 of 9

Як святкують цей день в Україні�

У День писемності та мови традиційно:

заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика (щорічна кількість учасників – понад 5 мільйонів із 20 країн світу);
покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
проводять радіодиктант для українців.

Найголовніше – щороку до цього свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували понад 20 років тому. Всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту, щоб з'ясувати, чи добре знають українську мову та навіть отримати призи.

4 of 9

Радіодиктант

Найголовніше – щороку до цього свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували понад 20 років тому. Всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту, щоб з'ясувати, чи добре знають українську мову та навіть отримати призи.
Зазначимо, що у 2021 році радіодиктант писатиме і читатиме письменник Юрій Андрухович. Захід триватиме з 10:00 до 11:00. Долучитися можуть всіх охочі, а зазвичай переважна більшість учасників акції – школярі, студенти та викладачі.

5 of 9

7 причин, чому варто написати радіодиктант�

Відчуття єдності. Учасники акції пишуть диктант одночасно з багатьма іншими людьми по всьому світу.
Самоперевірка. Диктант максимально охоплює правила сучасного правопису. Тож після оприлюднення тексту, кожен учасник може перевірити себе.
Традиція. Приєднатися до щорічного написання радіодиктанту – це нагода започаткувати для себе ще одну чудову традицію й зайвий раз відчувати спектр позитивних емоцій.
Новий досвід. Це завжди певне відкриття, нова навичка, яка дає враження й відкриває нове розуміння. Досвід письма та робота над помилками – це не лише про грамотність, а й про навичку робити висновки та працювати над покращенням.
Власний приклад. Участь людини в написанні диктанту єдності показує, як вона ставиться до своєї країни й мови. А власний приклад завжди може стати мотивацією для інших діяти так само.
Нові знання. Диктант – це цілісний текст, об’єднаний спільною думкою. І нерідко сучасні диктанти несуть багато цікавої інформації.
Бути грамотним – модно і престижно. Людина ХХІ століття створює дописи в соцмережах, має своє коло читачів, є лідером думок та об’єктом цікавості в певному колі. А грамотність — це така собі рекомендація для людини перед аудиторією, читачами, підписниками.

6 of 9

Правила української мови�

З нагоди свята варто згадати кілька основних правил української мови:

Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити "беру участь", бо "приймати участь" – це калька.
Запам'ятайте, що слово "будь ласка" завжди пишеться окремо. Тут не треба дефісу.
Правильно говорити "протягом дня". Слово "на протязі" означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
Іспит лише "складають", слово "здавати" вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
Будівля та будь-що інше можуть бути "розташовані", а не "знаходитися", бо вони не можуть самі себе "знаходити".

А також не треба забувати про новий правопис, який почав діяти з 3 червня 2019 року.

7 of 9

Основні зміни в новому правописі української мови:�

"И" на початку слова
У проекті нового правопису надається перевага літері "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна вживати два варіанти написання: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій", "ірод" та "ирод" тощо.
Також, наприклад, пропонується затвердити вживання "и" на початку: дієслова "икати" та іменника "икавка" та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна "і" на "и" в кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости".
Більше "Ґ" у словах
Новий правопис пропонує розширити застосування "ґ" у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

8 of 9

Основні зміни в новому правописі української мови:

Більше "етерів"
Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "анафема" – "анатема", "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени".
Повернення йотування
Ще один компроміс із правописом 1928 року. Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.
Менше дефісів
Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція" і "експрезидент" писатимуться без дефісу.
"Пів яблука" та "пів години"

1 of 9