Гальванічний елемент�як джерело електричного струму
Випадкове відкриття Гальвані.
Зовсім випадково торкнувшись вістрям скальпеля нервів препарованої жаби, яка була закріплена на мідних гачках, він виявив скорочення м’язів її лапки. Гальвані вирішив, що в тілі жаби існує особлива «тваринна електрика».
Відкриття А. Вольта.
Італійський фізик Алессандро Вольта
(1745 - 1827), вивчаючи досліди Гальвані, прийшов до іншого висновку. Причиною скорочення м’язів є не «тваринна електрика», а електричний струм, що виникає внаслідок дотику металу до вологого тіла м’язів жаби, яка лежить на металевій поверхні. Саме контакт двох різнорідних металів став своєрідним джерелом струму.
Вольта сконструював перше хімічне джерело постійного електричного струму . Найпростіший гальванічний елемент — елемент Вольта — складається з двох металевих пластин, мідної та цинкової, опущених у водний розчин сульфатної кислоти (H2SO4).
Перший гальванічний елемент
А. Вольта сконструював оригінальний пристрій, що виробляв електричний струм. Це був немов товстий «бутерброд» iз металічних пластин (міді і цинку) i тканини, яка заздалегідь була просякнута розчином сульфатної кислоти. До першої та останньої пластинок припаювали дротинки. Якщо ix занурювали у воду, то на поверхні кожної дротинки починалося виділення газу. Це відбувався електроліз води. Отже, крізь воду проходив електричний струм. Винайдене джерело струму було названо гальванічним елементом на честь Луїджі Гальвані (1737–1798) – італійського лікаря, анатома і фізіолога, який є одним із засновників електрофізіології.
Гальванічний елемент Даніеля-Якобі
Гальванічний елемент Даніеля-Якобі складається з двох посудин. В одній міститься розчин цинк сульфату, у який занурено пластинку з цинку, в іншій – купрум(ІІ) сульфату у який занурено пластинку з міді. Розчини з’єднано трубкою (сольовим містком), що заповнена розчином електроліту, йони якого ʜе взаємодіють з іншими йонами в гальванічному елементі, наприклад натрій нітрату. У такий спосіб забезпечується електричний контакт між посудинами. Для того щоб розчин не виливався, кінці трубки закривають скловатою чи гелем, просоченим електролітом.
Якщо електроди з’єднати дротинками з електричною лампочкою, то вона засвітиться.
Через деякий час в обох склянках можна спостерігати хімічні перетворення:
Цинкова пластинка розчиняється, її маса зменшується, а на мідній пластинці з розчину осаджується мідь і маса мідної пластинки збільшується. Водночас послаблюється забарвлення розчину купрум(ІІ) сульфату (концентрація йонів Сu2+ знижується). Ці хімічні зміни є результатом перенесення електронів з однієї частини елемента до іншого, тобто це типовий електрохімічний процес.
Відпрацьовані
електроди
Окисно-відновні реакції, що відбуваються у гальванічному елементі.
Катодом (окисником) є електрод, виготовлений з менш активного металу, електродний потенціал якого має більш додатне значення, - саме тому катод у схемах гальванічних елементів позначається знаком плюс.
Анодом (відновником) є електрод, виготовлений з більш активного металу, у якого електродний потенціал має більш від’ємне значення, тому анод позначається знаком мінус.
Окисно-відновні реакції, що відбуваються у гальванічному елементі.
Процес окиснення атомів цинку на аноді:
(-) А: Zn0 - 2ē →Zn2+
Окисно-відновні реакції, що відбуваються у гальванічному елементі.
Процес відновлення йонів Купруму на катоді:
(+) К: Cu2+ + 2ē → Cu0
Окисно-відновні реакції, що відбуваються у гальванічному елементі.
Znº + Сu2+ = Zn2+ + Сuº↓,
або в молекулярній формі:
Zn + CuSO4 = Cu + ZnSO4.
Сухий гальванічний елемент (батарейка)�
Найпоширеніший серед гальванічних елементів цього типу – манган-цинковий елемент, який винайшов французький хімік Ж. Лекланше ще у 1865 році
Корпус цього елемента зроблено iз цинку; він виконує роль анода (це – негативний полюс джерела струму). Всередині метиться волога паста з манган(ІV) оксиду (МпО2), амоній хлориду (NH4Cl) i графітового порошку. В пасту занурений графітовий стрижень, що виступає катодом (позитивний полюс). Елемент герметизовано смолою або воском.
Акумулятори
Батарейку можна використати лише один раз. Існують хімічні джерела струму, які періодично заряджають від електричної мережі й використовують знову. Це акумулятори. Вони є в мобільних телефонах, ноутбуках, фотоапаратах, автомобілях.
Найпоширенішими є свинцеві, або кислотні, акумулятори, Їх робота ґрунтується на оборотній реакції
Батарейки в нашому житті
Велика біда від маленької батарейки
Не викидай батарейку у смітник
Чим же шкідливі метали, які містяться в батарейках?
Домашнє завдання: