Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр

​

Кваліфікація: фаховий молодший бакалавр

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

​

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Викладач Ярослава Дума

Міністерство освіти і науки України

ВСП «Золочівський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького»

Основні завдання культурології:

аналіз культури як системи

культурних феноменів

виявлення ментального

змісту культури

дослідження

типології культури

вирішення проблем

соціокультурної динаміки

вивчення культурних кодів

та комунікацій

Культурологія

​

(від лат. “cultura” – обробка, виховання, розвиток, та гр. “logos” – слово, вчення) - система знань про сутність, закономірності існування і розвитку, людське значення і способи пізнання культури

КУЛЬТУРОЛОГІЯ ЯК НАУКА

СТАНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

Культурологія ХХ ст.

​

Криза традиційних уявлень про культуру.

Виникнення культурології як самостійної дисципліни.

​

Зародження культурології як частини філософії, історії, етнографії та інших спеціальних дисциплін

​

Донауковий етап уявлень про культуру, так званий латентний період домінування культурології

​

Вперше культурологію як самостійну науку відокремив американський вчений-антрополог Леслі Уайт (1900-1975).

КУЛЬТУРА: СЛОВО, ПОНЯТТЯ, ПРОБЛЕМА

А.К.

І.К.

П.І.К.

Класифікація культур за Е. Тоффлером

Уперше слово “культура” як теоретичний термін зустрічається в працях римського оратора і філософа Марка Тулія Цицерона (45р.до н.е.)�

У початковому значенні слово “культура” (лат. “cultura” - обробка землі) стосувалося культури землеробства.

� У переносному значенні - це догляд, поліпшення тілесно-душевно-духовних схильностей і здібностей людини.

Матеріальна культура

Матеріальна культура характеризує діяльність

з точки зору її впливу на розвиток людини.

Матеріальну культуру становлять фізичні об'єкти,

створені руками людини (артефакти):

мости, храми, предмети побуту,

одяг, житло людини та ін.

​

Матеріальна культура – це також: культура праці;

культура топосу (місця проживання);

культура ставлення до власного тіла,

фізична культура тощо.

​

​

​

Духовну культуру поділяють на дві сфери:

• Духовні якості людини і діяльність з їх реалізації;
• Духовні цінності, які існують відносно самостійно (у вигляді наукових теорій, творів мистецтва, норм права та ін.).

Особлива роль духовної культури полягає у тому,

що вона пробуджує в людині особистість.

До структурних елементів духовної культури традиційно відносять:

- інтелектуальні (наука, освіта);

- естетичні (мистецтво і література);

- етичні (мораль);

- соціальні (мова, побут, звичаї, право, політика);

- релігійні.

​

Духовна культура

ФУНКЦІЇ КУЛЬТУРИ