Газообмін у легенях
і тканинах.
Дихальні рухи.
Регуляція дихання
Дихання — сукупність процесів, які забезпечують надходження до організму кисню, використання його в процесах окиснення органічних речовин з отриманням енергії для життєдіяльності і видалення з організму назовні вуглекислого газу
Етапи дихання:
зовнішнє дихання (вентиляція легенів) – надходження повітря до організму і обмін повітря між середовищем та легенями;
дифузія газів із альвеол у кров;
транспортування газів кров’ю;
дифузія газів із крові у тканини і клітини;
внутрішнє дихання – споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу
Дихальні рухи - вдих і видих - відбуваються внаслідок ритмічного скорочення та розслаблення дихальних м'язів — міжреберних, діафрагми
Дихальні рухи регулюються дихальним центром, що складається з трьох дихальних груп нейронів: двох у довгастому мозку та однієї у мосту
міст
довгастий мозок
Спинна дихальна група ініціює вдих
Черевна дихальна група ініціює видих
Центр контролю об’єму та частоти дихання
-
-
-
+
м'язи грудної клітки
міжреберні м'язи
діафрагма
Ребра піднімаються
Ребра опускаються
Діафрагма скорочується
і опускається
Діафрагма розслаблюється
і піднімається
Вдих активний
Видих пасивний
Дивись ТУТ
Газообмін у легенях
Склад повітря, що вдихається:
21% О2,
79% N2,
0,03% СО2,
невелика кількість водяної пари
та інертних газів
Склад повітря, що видихається:
16% О2,
79% N2,
4% СО2,
збільшений вміст водяної пари
Альвеолярне повітря, відрізняється від вдихуваного і видихуваного:
кисню 14,2%, а вуглекислого газу 5,2%
https://wikipedia/Diaphragmatic_breathing.gif
Газообмін у легенях
капіляр
альвеола
щільний контакт стінок
Газообмін відбувається під час дифузії газів через стінки альвеол і капілярів
внаслідок різниці між парціальним тиском кисню і вуглекислого газу
в альвеолярному повітрі і в крові
Дивись ТУТ
О2: 108 мм рт.ст
СО2: 40 мм рт.ст.
О2: 40 мм рт.ст
СО2: 46 мм рт.ст.
сурфактант
Транспортування газів кров’ю
У крові гази можуть перебувати в двох станах: у фізично розчиненому і хімічно зв'язаному
Основний переносник кисню
- гемоглобін крові.
1 г гемоглобіну зв'язує 1,34 мл кисню
Гемоглобін + кисень
оксигемоглобін
На великих висотах розріджена атмосфера і дуже низький парціальний тиск кисню, в результаті при диханні в крові розчиняється менше кисню, це викликає гірську хворобу
Транспортування газів кров’ю
У крові гази можуть перебувати в двох станах: у фізично розчиненому і хімічно зв'язаному
Для транспорту вуглекислого газу існує три способи транспортування кров’ю:
основна маса – у вигляді карбонатів 85%
у вигляді карбгемоглобіну –
сполуки з гемоглобіном – 10-20%,
у розчиненому стані – 5%
Тканинне дихання – це складний багатоетапний процес
споживання кисню клітинами, окиснення органічних речовин в мітохондріях і виділення вуглекислого газу
Кисень використовується клітинами для окиснення органічних сполук,
процес відбувається у мітохондріях,
при цьому виділяється енергія, яка запасається у вигляді енергії хімічних зв'язків молекул АТФ
Кількісні характеристики дихання
https://wikipedia/Diaphragmatic_breathing.gif
1. У спокійному стані до легенів під час вдиху надходить 500 мл повітря – це дихальний об’єм (ДО) і стільки ж виходить під час видиху
2. Після спокійного видиху можна ще видихнути 1,5 л повітря –
це додатковий об’єм ДтО
3. При найглибшому видиху можна ще видихнути 1,5 л повітря – це резервний об’єм видиху РО
Разом ці величини складають
ЖЄЛ – життєву ємність легень –
найбільшу кількість повітря, яке людина може видихнути після максимально глибокого вдиху:
ЖЄЛ = ДО + ДтО + РО = 3,5-4 л
4. Видихнути все повітря з легень НЕМОЖЛИВО! В них завжди лишається ЗАЛИШКОВИЙ об'єм повітря. ЗО
Спірометр - прилад для вимірювання об'єму повітря, що надходить з легенів при найбільшому видиху після максимального вдиху
Регуляція дихання
Безумовно-рефлекторна регуляція дихання забезпечується дихальним центром, що розташований у довгастому мозку і мосту.
Крім ритмічної зміни вдиху видихом дихальний центр
здійснює замикання дихальних рефлексів:
- затримка дихання під час занурення тіла у воду,
- захисні рефлекси кашлю й чхання,
- регуляція діяльності м'язів гортані, що
узгоджують ковтання з диханням.
Умовно-рефлекторна регуляція дихання контролюється корою великих півкуль мозку: людина може довільно загальмувати або прискорити дихання.
Гуморальна регуляція дихання відбувається при зміні концентрації вуглекислого газу в крові. Якщо в крові, що омиває дихальний центр, є надлишок СО2, тоді збудливість дихального центру зростає і дихання стає частим і глибоким.