Урок фізики �9 клас
Заломлення світла
Природу перемагають, підкоряючись її законам.
Ф. Бекон
Чарівна ложка
Я налив у чашку чаю,
Ложку з цукром опустив –
І зненацька помічаю:
Хтось її переломив.
Хто цей злодій? Де сховався?
Ложку з жалем вийняв я
І безмежно здивувався:
Ціла ложечка моя.
Та лише у чай проникне –
Знов ламається вона.
Що це? Може, чарівник я?
Може, ложка чарівна?
Явище заломлення світла
При падінні пучка світла на поверхню води частина світла відбивається від поверхні, а інша проникає у воду, змінюючи при цьому свій напрямок.
Заломлення світла
Заломлення світла – зміна напрямку поширення світла під час переходу межі розділу двох середовищ.
Причина заломлення
Причиною заломлення є різна швидкість поширення світла в різних середовищах.
Хід променів
S
Кути
Перший закон заломлення світла
Другий закон заломлення світла
2. Існують такі співвідношення між кутом падіння і кутом заломлення:
а) у разі збільшення кута падіння збільшується і кут заломлення;
б) якщо промінь світла проходить із середовища з меншою оптичною густиною в середовище з більш оптичною густиною, то кут заломлення є меншим ніж кут падіння
γ ‹ α;
в) якщо промінь світла проходить із середовища з більшою оптичною густиною в середовище з меншою оптичною густиною, то кут заломлення є білшим ніж кут падіння
γ › α.
Доповнення до законів заломлення
Повне відбивання
У випадку, якщо світло проходить із середовища з більшим показником заломлення в середовище з меншим показником заломлення відбувається явище повного відбивання.
Абсолютний показник заломлення
Абсолютний показник заломлення – це відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості світла в даному середовищі:
де с =
Значення показника заломлення відносно повітря
Речовина | n | Речовина | n |
Діамант | 2,42 | Органічне скло | 1,50 |
Кам’яна сіль | 1,54 | Спирт | 1,36 |
Вода | 1,33 | Слюда | 1,58 |
Гліцерин | 1,47 | Ефір | 1,35 |
Лід | 1,31 | Рубін | 1,76 |
Промені світла, що йдуть, наприклад, від камінця К, який лежить на дні водойми, заломлюються на межі «вода — повітря». У результаті ми бачимо уявне зображення камінця — К1 і, відповідно, уявне зображення дна. Таким чином, визначаючи на око глибину водойми, ми помиляємося: нам здається, що глибина водойми — h1замість реальної глибини h (Чим меншим є кут, під яким ми роздивляємося дно, тим більша похибка.)
Чому виникають міражі?
Міраж – оптичне явище в атмосфері, завдяки якому з’являються зображення предметів, які зазвичай не видно.
Схід та захід Сонця
Оптичні ілюзії