3D-ДРУК
Урок 20
Матеріали для виконання
завдань, вправ та
файли-заготовки
Пригадайте
Що таке адитивні технології та галузі 3D-друку?
Адитивні технології - це спосіб виготовлення матеріальних об'єктів шляхом послідовного накладання (наплавлення) шарів матеріалу за цифровою 3D-моделлю.
Будівництво.
Друк цілих житлових будинків за допомогою будівельних сумішей та бетону.
Медицина.
Виготовлення точних індивідуальних імплантатів та зубних протезів.
Військова справа і техніка. Виробництво унікальних деталей для дронів та робототехніки.
Мода і побут. Створення фурнітури, елементів одягу та ексклюзивних сувенірів.
Галузі застосування
Світові технології 3D-друку
Рідка полімерна смола твердне під дією спрямованого лазерного або світлодіодного променя.
Забезпечує найвищу точність дрібних деталей.
Потужний лазер розплавляє та запікає частинки спеціального порошку (металу чи нейлону).
Пошарове нанесення розплавленої пластикової нитки — філамента.
Найпопулярніший і найдоступніший метод в освіті й побуті.
SLA
(Стереолітографія).
SLS
(Вибіркове лазерне
спікання).
FDM / FFF
(Моделювання
наплавленням).
Будова та принцип роботи FDM-принтера
Алгоритм роботи
XIX ст.
Картографічні
карти з воску
1984 р.
Патент на SLA (Чарльз Халл)
1989 р.
Винахід FDM (Скотт Крамп)
1992 р.
Випуск Stratasys 3D Modeler
Історія виникнення 3D-друку
У 1989 році Скотт Крамп запропонував ідею FDM — моделювання методом наплавлення пластикової нитки.
Натхненням для винахідника став звичайний клейовий пістолет. Разом з дружиною він заснував компанію Stratasys.
Чарльз "Чак" Халл вважається батьком сучасного 3D-друку.
У 1984 році він розробив технологію SLA (Stereolithography).
Його метод базувався на використанні ультрафіолетового випромінювання для отвердіння рідкої фотополімерної смоли шар за шаром.
Ідея створення тривимірних об’єктів шляхом нашарування з’явилася задовго до комп’ютерів. У XIX ст. картографи вручну створювали рельєфні карти.
Правила підготовки 3D-моделі до друку
Готову модель із Blender потрібно обов'язково перевести в універсальний інженерний формат: .STL, .OBJ або .FBX.
Золоті правила інженера
Забезпечувати точне співвідношення розмірів елементів.
Товщина стінок об'єкта не повинна бути меншою за діаметр сопла екструдера.
Робити великі деталі порожніми всередині, щоб економити пластик та час друку.
Уникати занадто дрібних отворів та елементів, які принтер просто фізично не зможе відтворити.
Що таке Слайсер та формат .GCODE?
Програма-слайсер - це спеціальний софт, який «нарізає» об'ємну модель на тисячі пласких горизонтальних шарів і прораховує точний маршрут руху екструдера.
Дозволяє налаштувати:
Результат роботи слайсера зберігається у форматі текстових інструкцій .GCODE. Саме цей файл завантажується в пам'ять
3D-принтера для початку роботи.
Програма-слайсер Ultimaker Cura
Ultimaker Cura - це безкоштовний слайсер із відкритим кодом. Дозволяє масштабувати , обертати та готувати моделі до друку.
1 – кнопка відкриття 3D-моделі; 2 – 3D-модель; 3 – модель робочої платформи 3D-принтера; 4 – панель налаштувань якості друкування; 5 – кнопка Slice; 6 – відомості про модель; 7 – панель інструментів для перетворення моделі
Якщо виділити модель на столі, стають активними кнопки керування:
Налаштування параметрів друку
Профілі якості
Щільність заповнення
(Infill Density)
Шкала у відсотках. Визначає внутрішню міцність об'єкта (порожній всередині, з сіткою чи суцільний).
Підтримка (Support)
Перемикач, який автоматично додає підпорки для частин фігури, що буквально «висять» у повітрі.
Нарізання шарів (процес «Slice») та результати
запускає математичний прорахунок моделі.
Інформаційна панель результатів
Параметри профілю безпосередньо впливають на швидкість друку та витрату матеріалів.
Режим Preview та збереження у формат .GCODE
1 – кнопка запуску анімації процесу друкування;
2 – шар з вибраним номером; 3 – автоматично сконструйовані підтримувальні елементи;
4 – інформаційна панель; 5 – повзунок для вибору номера шару
Режим попереднього перегляду
Кнопка «Save to Disk». Результат зберігається у файлі формату .GCODE.
Вертикальний повзунок — дозволяє вибрати та переглянути будь-який конкретний шар моделі.
Кнопка запуску анімації — показує імітацію руху сопла екструдера під час нанесення пластику
.GCODE — це звичайний текстовий файл із командами координат для робота, який завантажується безпосередньо в 3D-принтер для старту друку.
Завдання. Створіть у програмі Ultimaker Cura файл-інструкцію для друкування моделі коробки для дрібних речей на 3D-принтері.
Працюємо з комп’ютером
Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся вимог безпеки життєдіяльності та санітарно-гігієнічних норм.
Запитання для самоперевірки
Урок 21. ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАГРОЗИ. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА.
Готуємось до вивчення нового матеріалу
Матеріали для виконання
завдань, вправ та
файли-заготовки