Новітні зміни законодавства�в умовах воєнного часу
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ�УКРАЇНИ ЩОДО ОКРЕМИХ ПИТАНЬ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, МОБІЛІЗАЦІЇ ТА�ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ» ВІД 11.04.2024 № 3633-ІХ
1. Обов’язок мати при собі військово-облікові документи
З 18 травня 2024 року всі військовозобов’язані громадяни від 18 до 60 років повинні мати при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу представника ТЦК або поліцейського.
Під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський має здійснювати фото- і відео фіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.
2. Запуск електронного обліку військовозобов’язаних
Закон № 3549-IX запускає електронний реєстр військовозобов’язаних “Оберіг” і електронний кабінет військовозобов’язаних. Ці нововведення спрямовані на удосконалення системи обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку. Тепер військовозобов’язані можуть оновлювати дані без відвідування територіального військового комісаріату та структурного підрозділу.
Також з’явиться автоматична можливість отримання статусу учасника бойових дій за наявності необхідних даних у системі.
Окрім цього законом запроваджується можливість створення і використання цифрового військово-облікового документа.
3. Обов’язок уточнення військово-облікових даних
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 17 липня 2024 року, уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані. У разі перебування на території України уточнити дані можна безпосередньо прибувши до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за місцем фактичного проживання, або звернувшись до ЦНАП.
Альтернативним способом, що не потребує фізичної присутності особи, є уточнення даних через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за його наявності). Наразі скористатися цим способом поки що немає технічної можливості, але коли система запрацює, можна буде зареєструватись у електронному кабінеті і поновити дані, не відвідуючи ТЦК та СП чи ЦНАП. Орієнтовно електронний кабінет військовозобов’язаного має запрацювати вже влітку цього року.
Якщо ж військовозобов’язаний перебуває за кордоном, він може уточнити свої дані шляхом направлення відповідного повідомлення на офіційну електронну адресу / офіційний номер телефона, які зазначені на офіційному сайті ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, або ж через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (після того як такий кабінет можна буде зареєструвати). Як ми зазначали вище, електронний кабінет розпочне функціонувати влітку цього року. Також варто зауважити, що реєстрація в електронному кабінеті є добровільною.
4. Нові положення щодо вручення повісток
Відтепер під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення.�Вручати повістки можуть представники ТЦК та СП, зокрема в присутності поліції, а також роботодавці. Під час вручення повістки громадяни будуть зобов’язані пред’явити документ, що посвідчує особу (наприклад, паспорт / ID-картку) не лише представникам поліції, а й представникам ТЦК та СП.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК І ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ» ВІД 30.05.2023 № 3127-ІХ
Зменшено призовний вік для громадян з 27 до 25-річного віку
ПРО�ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ�ВІДКРИТТЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ» ВІД 08.11.2023 № 3450-ІХ
У цивільному праві (спадковому праві) оновлено розуміння поняття «місце
відкриття спадщини» як останнє місце проживання спадкодавця; якщо місце
проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є
місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності
нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. У
період дії воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або
скасування часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або
день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної
реєстрації смерті.
«ПРО ВНЕСЕННЯ�ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ВПОРЯДКУВАННЯ НАДАННЯ ТА�ВИКОРИСТАННЯ ВІДПУСТОК, А ТАКОЖ ІНШИХ ВІДПУСТОК» ВІД 22.11.2023 № 3494-ІХ
Збільшення максимальної кількості днів відпустки без збереження заробітної плати
Згідно з законодавчо прийнятими змінами до ст. 84 КЗпП України: «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.»
Щодо змін до надання відпустки при народженні дитини
Відповідно до ст. 773 КЗпП України ( із змінами, внесеними згідно із Законом № 3494-IX від 22.11.2023) -одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) може надаватися не пізніше трьох місяців з дня народження дитини наступним категоріям працівників:
батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір'ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.
Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
Про надання будь-якого виду відпустки понад щорічну основну відпустку
Згідно змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3494-IX від 22.11.2023): надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв'язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Про надання відпустки після звільнення з військової служби
Також були внесені зміни в ст. 25 Закону України «Про відпуски» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3494-IX від 22.11.2023), згідно з якими надається відпустка без збереження заробітної працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, - тривалістю до 60 календарних днів.
Про виплату компенсації відпустки мобілізованим працівникам
Згідно змін у Кодексі законів про працю України ст. 83 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3494-IX від 22.11.2023) тепер можлива виплата компенсації не використаної відпустки працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу".
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ» ТА�ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУР СУДДІВСЬКОЇ�КАР’ЄРИ» ВІД 09.12.2023 № 3511-ІХ,
Ухваленим законом вноситься комплекс суттєвих змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про запобігання корупції», «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про Вищу раду правосуддя», «Про Вищий антикорупційний суд», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування.
Так, змінено структуру розділу IV «Порядок зайняття посади судді» та викладено його в новій редакції, розділивши його зміст на самостійні глави: глава 1 «Кандидат на посаду судді»; глава 2 «Добір на посаду судді місцевого суду»; глава 3 «Конкурс та призначення на посаду судді»; глава 4 «Переведення судді до іншого суду».
Положеннями вказаного розділу визначено основні критерії доброчесності та компетентності суддів (кандидата на посаду судді), а також передбачено, що Вища рада правосуддя буде затверджувати Єдині критерії для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності.
Крім того, змінено правила складання кваліфікаційного іспиту (як в межах добору, так і в межах кваліфікаційного оцінювання), проведення конкурсних процедур та порядок призначення на посаду.
«ПРО ЛОБІЮВАННЯ» ВІД 23.02.2024 № 3606-ІХ�(ВВЕДЕННЯ В ДІЮ 01.01.2025)
Лобіювання – це практика просування інтересів бізнесу, неурядових організацій або інших спільнот з метою прийняття законодавцями або іншими державними органами і місцевим самоврядуванням певного нормативно-правового акту чи рішення.
Відповідно до Закону, реєстр прозорості – це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність. Повноваження щодо забезпечення ведення Реєстру прозорості покладено на НАЗК. Водночас обов’язковими першочерговими кроками для впровадження Закону є затвердження Кабінетом Міністрів України Положення про Реєстр прозорості та Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання.
Законом передбачений наступний невичерпний перелік методів лобіювання:
комунікація з суб’єктом правотворчої діяльності та/або з суб’єктом правотворчої ініціативи, щодо питань пов’язаних з предметом лобіювання;
підготовка та розповсюдження рекламних, інформаційних та аналітичних матеріалів, результатів різноманітних досліджень щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
участь у заходах щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на суб’єктів правотворчої діяльності та/або суб’єктів правотворчої ініціативи;
запрошення суб’єктів правотворчої діяльності та/або суб’єктів правотворчої ініціативи для участі у зустрічах, конференціях, заходах тощо;
організація проведення публічних заходів, інформаційних кампаній, інших заходів, не заборонених законом, що пов’язані з предметом лобіювання;
інші методи, не заборонені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону, суб’єктами лобіювання в Україні можуть бути:
фізичні особи, які мають повну цивільну дієздатність;
юридичні особи приватного права, зареєстровані за законодавством України;
іноземні юридичні особа, які мають на території України своє представництво.
Особа набуває статусу суб’єкта лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб’єктом лобіювання.
Лобіювання від імені юридичної особи – суб’єкта лобіювання здійснюють фізичні особи, які перебувають з нею у трудових чи цивільно-правових відносинах та мають повну цивільну дієздатність.
Не можуть бути суб’єктами лобіювання зокрема – політичні партії, релігійні організації, медіа, кандидати на вибори, державні службовці, особи із судимістю, особи, які є резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України або не виконують рекомендації FATF, підсанкційні особи.
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОДЕКСУ�ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ ЩОДО ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПРИ ПЕРЕДАЧІ СУБ’ЄКТА�ГОСПОДАРЮВАННЯ» ВІД 25.04.2024 № 3677-ІХ
у разі передачі суб’єкта господарювання трудові відносини працівників продовжуються із набувачем. Права і обов’язки за трудовими договорами, що існували між працівниками і відчужувачем, переходять до набувача;
статус і функції виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а в разі відсутності первинної профспілкової організації — вільно обраних та уповноважених представників (представника) працівників зберігаються і підлягають виконанню на тих самих умовах, які існували до переходу прав і обов’язків від відчужувача, з яким у працівників укладені трудові договори, до набувача;
про зміни істотних умов праці, спричинених передачею суб’єкта господарювання, працівника слід повідомити не пізніше ніж за два місяці. У разі звільнення працівника через зміну істотних умов трудового договору на шкоду працівникові роботодавець вважається таким, що несе відповідальність за завершення трудового договору або трудових відносин.
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО�КРИМІНАЛЬНОГО, КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСІВ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ�ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ УМОВНО-�ДОСТРОКОВОГО ЗВІЛЬНЕННЯ ОСІБ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ ДЛЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ЇХ�УЧАСТІ В ОБОРОНІ КРАЇНИ, ЗАХИСТІ ЇЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ» ВІД�08.05.2024 № 3687-ІХ
У кримінальному праві доповнено підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану –проходження військової служби за контрактом. Такий захід умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не застосовується до осіб,
засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень.
«ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНІ» ВІД�04.06.2024 № 3760
На законодавчому рівні визначено статус англійської мови як мови
міжнародного спілкування в Україні. Передбачається застосування англійської
мови на всій території України у публічних сферах суспільного життя, окрім
правовідносин у сфері судочинства, кримінального провадження, у справах про
адміністративні правопорушення та відносин щодо розгляду і вирішення
адміністративних справ, крім визначених законом випадків.
«ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ�ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОДАТКОВИХ ПІДСТАВ РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З�ІНІЦІАТИВИ РОБОТОДАВЦЯ ТА ДЕЯКИХ ІНШИХ ПІДСТАВ» ВІД 04.06.2024 № 3768-ІХ
У трудовому праві передбачено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а саме: 1) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
2) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації. З приводу останньої підстави припинення трудових правовідносин слід зазначити, що встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки
держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим. Складником таких правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які
містять положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
«ПРО�ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ НАСИЛЬСТВУ ТА�УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ» ВІД 06.06.2024 № 3792-ІХ
Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту щодо узгодження Кабміном положень, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Зокрема, визначено, що булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов'язків.
Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об'єднань, інших громадських об'єднань, що є суб'єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов'язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.
Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об'єднання, іншого громадського об'єднання, що є суб'єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:
затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об'єднанні, іншому громадському об'єднанні, що є суб'єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов'язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об'єднанні, іншому громадському об'єднанні, що є суб'єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.
Працівники закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти, у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:
вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;
за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;
повідомити керівника закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти, та принаймні одного з батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження.
Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування), та програм для дітей та інших осіб, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Суб’єкт, відповідальний за виконання програм, передбачених частиною четвертою цієї статті, організовує та забезпечує проходження таких програм особами, які вчинили булінг (цькування), а особами, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком, - за їхньою згодою.
Формування та виконання програм, передбачених частиною четвертою цієї статті, для дітей здійснюються з урахуванням їхніх вікових та психологічних особливостей.
Виконання програм, передбачених частиною четвертою цієї статті, забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання.
Типові програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування), для дітей та інших осіб, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей.
У випадках, передбачених законодавством, особу, яка вчинила булінг (цькування), за рішенням суду може бути направлено для проходження відповідної програми строком від одного до трьох місяців.
Дякую за увагу!