ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СУДОВОЇ ПРАКТИКИ РЕАГУВАННЯ �НА ЗЛОВЖИВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ПРАВАМИ�

К.ю.н., доцент НУ «ОЮА» Ганна Будурова

Ч.4 ст. 43 ГПК:

• - суд зобов’язаний вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами;

​

• - у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

​

Практика ЄСПЛ: швидке здійснення правосуддя – це обов`язок, в першу чергу, державних судових органів�

• - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними - це роль національних судів
• (рішення ЄСПЛ у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010 р.);

​

• - запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів
• (рішення ЄСПЛ у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011р.);

​

• - нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу
• (§ 66, 69 рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України");

​

Важлива процесуальна активність сторін

• + процесуальну активність сторін (оскільки якість судового процесу залежить не лише від роботи судової системи, але й від поведінки активність сторін (оскільки якість судового процесу залежить не лише від роботи судової системи, але й від поведінки учасників процесу та їх представників)
• - звернення уваги суду на випадки зловживання процесуальними правами;

​

- надання аргументів та доказів, які підтверджують можливість кваліфікації дій учасника справи/представника як зловживання;

​

- подання відповідних клопотань, заяв.

и суду на випадки зловживання процесуальними правами;

• надання аргументів та доказів, які підтверджують можливість кваліфікації дій учасника справи/представника як зловживання;
• подання відповідних клопотань, заяв.
• суду на випадки зловживання процесуальними правами;
• - надання аргументів та доказів, які підтверджують можливість кваліфікації дій учасника справи/представника як зловживання;
• - подання відповідних клопотань, заяв.

​

Які заходи реагування є в арсеналі суду?

1.Відповідальність у формі несприятливих

процесуальних наслідків:

• залишення без розгляду (ч. 3 ст. 43 ГПК) або
• повернення скарги, заяви, клопотання (ч. 3 ст. 43 ГПК)

​

2.Заходи процесуального примусу:

• попередження (ст. 133 ГПК)
• штраф (ст. 131, 132, 135 ГПК)

​

3. Компенсаторні заходи реагування:

• забезпечення судових витрат (ч. 4 ст. 125 ГПК)
• покладення судових витрат (ч. 9 ст. 129 ГПК )

​

4. Інші заходи реагування:

• направлення окремої ухвали (ст. 246 ГПК)

​

Відповідальність у формі �несприятливих процесуальних наслідків�_________________________________

• Ст. 174 ГПК не містить такої підстави для повернення позовної заяви, а ст. 226 – для залишення позову без розгляду, як зловживання процесуальними правами.
• Водночас, за правилами ч. 3 ст. 43 ГПК якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

​

• Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків (зокрема, подає заяви, скарги, клопотання, але з «недоліками»).
• https://reyestr.court.gov.ua/Review/95779574

​

Повернення позовної заяви�________________________________________________________________________�

Ухвала Господарського суду м. Києва від 25.03.2021 р. у справі № 910/4575/21 міста Києва від 25.03.2021 р. у справі № 910/4575/21

• ТОВ «Агроскорм» було подано до Господарського суду м. Києва два позови до одних й тих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, а недолучення до жодного із вказаних позовів доказів сплати судового збору та направлення примірника позовної заяви з додатками іншим учасникам справи свідчить про умисність дій позивача з подання двох однакових позовів.

​

• Суд вирішив, що такі дії вчинені з метою маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями та фактично зводяться до "обрання" судді, який буде здійснювати розгляд справи, предметом якого є визнання договору недійсним, що становить порушення принципу випадковості визначення складу суду по справі, а відтак і основних засад господарського судочинства.
• https://reyestr.court.gov.ua/Review/95779574
• Києва від

Ухвала Господарського суду Рівненської області від 04.11.2020 р. у справі № 918/1025/20�

• Застосовуючи аналогічний засіб реагування на подання декількох тотожних позовів до однієї особи, суд підкреслив, що право подання позовної заяви, як будь-яке суб`єктивне право, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення.

​

• Об`єктивним критерієм визначення межі здійснення такого суб`єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб.
• https://reyestr.court.gov.ua/Review/92618120

Ухвала від 11.05.2018 р. № 905/2065/16 ВС у складі колегії КГС�

• Скаржник неодноразово оскаржував ухвалу апеляцій­ного суду без будь-­якого обґрунтування. Зміст чергової поданої скарги зводився до висловлення незгоди з прийнятою ухвалою апеляційного господарського суду та цитування загальних норм національного законодавства. При цьому всі подані касацій­ні скарги не відповідали вимогам ГПК (не було сплачено судовий збір, не вказано усіх учасників справи тощо)..

​

• Повертаючи касаційну скаргу без розгляду, суд підкреслив, що «подання ТОВ "Дорстрой« касаційної скарги … є прикладом систематичного зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом».
• https://verdictum.ligazakon.net/document/73901483

​

�Залишення заяви без розгляду�__________________________________�

• Ухвала Господарського суду Харківської області
• від 19.03.2021 р. у справі № 922/95/20
•  
• Суд визнав подання ПП "Донремсервіс" повторної заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником зловживанням процесуальними правами (до жодної з заяв не було надано доказів – згадуваного договору про переведення боргу) та залишив її без розгляду.

​

• Крім того, суд попередив ПП "Донремсервіс" про можливість вжиття судом заходів процесуального примусу, передбачених ст. 135 ГПК України, а саме штрафу, за … зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
• https://reyestr.court.gov.ua/Review/95642504

​

Штраф

• за зловживання процесуальними правами - в дохід державного бюджету у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч. 1 ст. 135 ГПК);

​

• у випадку повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами - у сумі від 5 до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 135 ГПК).

​

Штраф

УХВАЛА ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ М. КИЄВА ВІД 13.01.2021Р. У СПРАВІ № 910/6927/20

​

​

УХВАЛА ВІД 11.05.2018 Р. № 905/2065/16 ВС У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ КГС

​

• Суд визнав повторне неподання відповідачем витребуваних доказів без пояснення причин зловживанням процесуальними правами та наклав штраф  в розмірі 1  прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі  2 270, 00 грн.
• https://reyestr.court.gov.ua/Review/94150356
• ://

• Суд дійшов висновку про застосування до ТОВ "Дорстрой" за систематичне зловживання процесуальними правами заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 52 860 грн. (неодноразове подання необґрунтованих касаційних скарг на одну і ту ж ухвалу + з недоліками щодо оформлення).
• https://verdictum.ligazakon.net/document/73901483

​

ч. 3 ст. 135 ГПК:�у випадку зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. �

Ухвала ВС у складі судді КЦС від 16.04.2019 р. у справі № 757/32769/15-ц

​

• Касаційну скаргу було повернуто заявниці та стягнуто з представника - адвоката Любаренка Ігоря Олеговича в дохід державного бюджету 3 842,00 грн.

​

• Суд зазначив, що адвокат як особа, яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, достовірно знав, що касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову суду касаційної інстанції не може бути відкрито, оскільки таке рішення суду касаційної інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає.
• https://reyestr.court.gov.ua/Review/81202852

Забезпечення судових витрат (ст. 125)��Суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи.�

• Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
• 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
• 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
• Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

​

Ухвала Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2018 р. у справі № 927/127/18�

• Суд, забезпечив витрати відповідачів на професійну правничу допомогу, зобов’язавши позивача внести на депозитний рахунок суму у розмірі 4500 грн.
• Суд мотивував рішення тим, що позивач - Анімаккорд Лтд зареєстрований у Республіці Кіпр, місцезнаходження: Гріва Дігені, 82, Стефані Хауз, 2 поверх, квартира/офіс 202, Лімасол, 3101, Республіка Кіпр. А доказів наявності у позивача банківських рахунків, та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові, матеріали справи не містили.
• https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/72703653/

​

Важливо: застосування забезпечення можливе у разі існування одночасно двох умов: відсутність зареєстрованого місця проживання (перебування) чи місцезнаходження та відсутність майна на території України в розмірі, достатньому для відшкодування витрат відповідача у разі відмови в позові.�

• В інших справах за позовами Анімаккорд Лтд суд відмовив в задоволенні клопотань відповідачів про забезпечення судових витрат, оскільки позивач:
• 1) надав суду шість Свідоцтв майнових прав на торговельні марки (ухвала ГС Чернівецької області від 02.05.2018 р. у справі №927/126/18) та
• 2) додатково було пред’явлено договір про відкриття банківського рахунку та банківську виписку (ухвала ГС Чернівецької області від 08.05.2018 р. у справі №927/106/18).

��Покладення судових витрат - ч. 9 ст. 129 ГПК �

• у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

​

• Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.11.2019 у справі № 921/124/18
• Суд, попри часткове задоволення позовних вимог, судові витрати повністю поклав на відповідача у справі - Приватне підприємство "ТЕРНЕЛІТ-1".
• Суд вважає, що матеріалами справи доведено, що спір у даній справі виник з вини відповідача.
• Крім того, суд враховує і поведінку відповідача у справі, який у судові засідання не з`являвся, а також перешкоджав своєчасному здійсненню правосуддя не забезпечуючи належним чином отримання поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням та не забезпечуючи своєчасного допуску експертів для проведення експертиз.

​

Окрема ухвала (ст. 246 ГПК)�

• Окрема ухвала (ст. 246 ГПК)
•  
• 2.Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
• 5. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
• 6… Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
•  
• Наприклад, окремою ухвалою від 18.06.2018 р. у справі № 922/2723/17 ВС визнав звернення адвоката від імені позивача із завідомо безпідставним відводом зловживанням процесуальними правами, спрямованим на свідоме та невиправдане затягування судового процесу. Окрему ухвалу суд направив у відповідну кваліфікаційно‑дисциплінарну комісію адвокатури, а про результати розгляду окремої ухвали зобов’язав повідомити у місячний строк.
• Див. окрема ухвала КГС ВС від 31.07.2019 у справі № 916/1573/18 та ін.

​

• Дисциплінарним проступком адвоката у цьому випадку є:
• (а) порушення правил адвокатської етики або
• (b) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків або
• (c)порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

​

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі № 910/10514/20

• Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов`язаний повідомити про це клієнта.
• У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.
• Адвокат повинен неупереджено й об`єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.
• Статтею 19 ПАЕ визначено, що Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» �

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

​

​

• попередження;

​

• зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

​

• для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

​

Дякую за увагу!