Археологічна спадщина �Володимира Ястребова
Ірина Козир
Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей
Єлисаветградське земське реальне училище
(нині – Інженерний коледж ЦНТУ)
1876 р. – В.М.Ястребов розпочав тут педагогічну діяльність на посаді викладача історії.
Археологія – провідний напрямок наукових досліджень В.М.Ястребова.
Етапи археологічної діяльності (за Собчук О., 2025):
1. 1883-1887 роки: зацікавленість місцевими археологічними об’єктами, активний пошук матеріалів для розширення колекції історико-географічного музею Єлисаветградського земського реального училища, проведення перших власних польових археологічних досліджень .
2. 1888-1897 роки: розширення масштабів та географії археологічних робіт, формування професійного науковця-дослідника, видання узагальнюючих археологічних робіт.
1883 р. - В.М.Ястребова призначено завідувачем історико-географічного музею при Єлисаветградському земському реальному училищі.
Насправді, за міністерськими нормативами це були кабінети навчального приладдя для викладання історії та географії (природничо-історичні кабінети).
1874 р. – у кабінеті налічувалось 2537 експонатів, у тому числі - нумізматична колекція із 170 стародавніх монет.
Із приходом у 1876 році на посаду викладача історії Володимира Ястребова робота кабінету набула наукового та системного характеру. Це було пов’язано із захопленнями та науковими здобутками Володимира Миколайовича в археології, етнографії та історії.
У 1883 році Єлисаветградське земське реальне училище стало державним навчальним закладом. На той час природничо-історичний кабінет уже, окрім наочних посібників для викладання історії і географії, включав і 240 старожитностей.
Фактично В.М.Ястребов перетворив навчальний кабінет на музей.
Наталія Бракер: «До нього прилучалася невеличка археологічна колекція, що вміщала 342 речі, зібрані, мабуть, не без участи самого В.М. Беручи на увагу педагогічне значіння вивчання рідної старовини, і бажаючи врятувати від загибели її пам’ятники, він намагається притягти пожертви до колекції, і за три роки збільшує її на 270 речей.»
Олексій Маркевич: «Вкажу на заслугу В.М.Ястребова – улаштування історичного й географічного відділу в музеї при Єлисаветській реальній школі: це був перший музей свого роду, який мав старовинні речі не аби якої наукової вартости, які й були набуті Ястребовим або через його посередництво.
За свідченнями Наталії Бракер у 1889 році було покладено початок археологічному та етнографічному музею. Це стало можливим завдяки власній ініціативі та особистій праці викладача історії і географії В. М. Ястребова.
1884 р. – участь у роботі VI-го археологічного з’їзду в Одесі, де експонувалася колекція старожитностей з історико-географічного музею.
Олексій Маркевич: В.М.Ястребов «був страшенно засмучений, коли Археологічна Комісія, взявши на перегляд з музею брондзову ручку, що виображала медузу, затримала її для Ермітажу, як рідку й цікаву з наукового погляду, а музею надіслала замісць неї якісь инші речі».
Ручка бронзового кратера із зображенням Медузи з скіфського кургану біля с. Мартоноша
За Трейстер М., 2021
Польові археологічні дослідження
1883 р. – початок активних польових археологічних досліджень.
Перший досвід: огляд і детальний опис поховального обряду і знахідок з скіфського кургану біля с. Станишиного (розкопки поміщика К.Абертасова), де було виявлено скіфську кам’яну антропоморфну стелу.
1984-1987 рр.: - археологічні розкопки на території нашого краю:
- Олександрійський повіт: с. Станишине,
- Єлисаветградський повіт: х. Олександрівка, с. Компаніївка,
с. Олексіївка, с. Арсенівка, с. Куцівка, с. Мартоноша.
1892 р. – розкопки знаменитого кургану Лита (Червона) Могила в урочищі Кучерові Буєраки Єлисаветградського повіту.
Олексій Маркевич: «З нього виробився краєвий вчений в найкращому розумінні цього слова»
1888 р. – початок співпраці з Археологічною комісією як професійного археолога.
Тамбовська губ., Катеринославська губ., область Війська Донського
Херсонська губ.: розвідки та остеження місцевості.
1894 р. – розкопки в Ольвії за дорученням археологічної комісії.
Це останні польові дослідження В.М.Ястребова.
Застосування новітніх на той час методів археологічних досліджень.
1883 р. - Початок співпраці з журналом “Кіевская Старина”,
1885 р. - член-кореспондент московського археологічного товариства, з квітня 1889 року обрано дійсним членом.
1886 р. – початок публікацій в журналі «Древности».
1887 р. - член-кореспондент Одеського товариства історії та старожитностей, з березня 1893 року обрано дійсним членом.
1892 - обрано до складу Історико-філологічного товариства Новоросійського університету.
1894 - член-кореспондент Церковно-археологічного товариства Київської духовної академії.
Співпраця з науковими інституціями
Ольга Собчук: У «Revue archeоlоgieque» французький археолог Соломон Райнах згадує
В. Ястребова як дослідника, завдяки якому вчені на заході познайомились із
археологічними знахідками півдня Російської імперії.
Чеський вчений Л. Нідерле називає В. Ястребова професійним дослідником курганів3
1894 року в Одесі вийшла головна археологічна праця В.М.Ястребова - «Опытъ топографическаго обозренія древностей Херсонской губерніи».
Готуючи реєстр старожитностей Херсонської губернії, В. М. Ястребов через офіційні інституції звертався до громадян і установ з проханням надавати інформацію про всі археологічні знахідки. Централізовано така робота проводилась під егідою губернських установ, а відомості надавали як державні установи, так і священники й приватні особи.
Михайло Грушевський: «За сю працю належить д. Ястребову від усіх, хто цікавий до українсько-руської археології, щира подяка. Він не тільки дуже старанно і пильно звів друкований матеріал, але доповнив його, як бачимо, багатим запасом відомостей, здобутих або особисто, або від своїх кореспондентів. Між ними є багато цікавого.»
Спадщина і «спадкоємці»
Звіт про стан Єлисаветградського земського реального училища за 1899 рік: в училищі були історико-географічний та археологічний музеї. Останній з них нараховував 1687 предметів археології і етнографії. Загальна кількість експонатів становила 2454 одиниці зберігання.
1914 р.: обраховували виключно предмети археології і етнографії, їх кількість також залишалася незмінною і становила 1687 одиниць.
1925 – 1926 роки: археологічний відділ музею нараховував 420 експонатів).
«Український музей» за 1927 рік: «…значна кількість експонатів була розграбована, а деякі із них були зіпсовані.»
Наталія Бракер (1929 р.): «Після смерти Ястребова музей занепав, а тепер тільки деякі його мізерні рештки переховуються у краєвому музеї»
Рисунок стели з с. Станишиного з публікації В. М. Ястребова
(за Ястребов 1889).
Розкопки К. А. Абертасова (1883 р.)
Рисунок стели з с. Станишиного зі звіту П. З. Рябкова
(за Рябков П. З. 1925, арк. 19)
Світлина стели з с. Станишиного біля приміщення колишнього Земського реального училища, дата невідома.
(Фонди ЦОКМ)
Цокольний поверх
Інженерного коледжу ЦНТУ
Стела з с. Сокільники
(колишнє Станишине)
в Знам’янській міській громаді Кропивницького району Кіровоградської області.
Стела з с. Ерделівки
з публікації В. М. Ястребова
(за Ястребов 1889, с. 87)
(Передана з маєтку поміщика
Я. Г. Ерделі у першій половині 1880-х рр. )
Стела з с. Гаївки
(колишня Ерделівка)
в експозиції Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею,
1960-ті рр.
(з фондів ЦОКМ)
Стела з с. Гаївки
(колишня Ерделівка)
в Смолінській селищній громаді
Кропивницького району
Кіровоградської області.
Дякую за увагу!