Сучасні українські письменники.
Їх варто прочитати
Книга –казкова лампа, яка дарує людині світло на найвіддаленіших і темних шляхах життя.
А.М.Упіт
Твори українських письменників читають в Україіні та за кордоном.
Їхні твори отримують міжнародні премії та перекладено на різні мови світу.
Якісна сучасна українська література допомагає осягнути нюанси свого часу.
Адже саме письменник,
як ніхто інший,
має сили та наснагу хоробро дивитись в очі дійсності і не приховувати правду.
Сучасне українське літературне поле достатньо широке.
Серед письменників є "живі класики", а й є звичайні графомани, яких варто оминати десятою дорогою.
Познайомтесь із сучасними українськими письменниками, яких варто
знати, читати та слухати.
ЩО БІЛЬШЕ ЧИТАЄШ – ТО ШИРШІ МОЖЛИВОСТІ
Любко Дереш
Ліна Костенко
Сергій Жадан
Юрій Андрухович
Юрко Іздрик
Ірен Роздобудько
Василь Шкляр
Люко Дашвар
Ірена Карпа
Любко Дереш
Це, напевно, один із найзагадковіших та найекзотичніших письменників України.
(нар. 10 серпня 1984, м. Пустомити, Львівська область)
Свою першу книгу він написав ще у 15.
Його називають "феноменом української літератури".
Творчість Дереша змушує людину думати, усвідомлювати себе, усвідомлювати світ, себе в ньому.
Його книги важко назвати випадковими, а відокремити читача від автора майже неможливо.
Неможливих речей немає. Є недостатня кількість спроб.
«ТРОХИ ПІТЬМИ. АБО НА КРАЮ СВІТУ». УРИВОК З КНИГИ
Все зовсім не так, як ми думаємо. В упор не так.
«КУЛЬТ». УРИВОК З КНИГИ
Я, знаєте, хоч і пацифіст, але як треба можу і відпацифіздити.
«АРХЕ». УРИВОК З КНИГИ
Радимо прочитати:
синайський цикл "Миротворець",
"Остання любов Асури Махараджа",
"Пісні про любов та вічність",
"Намір",
"Культ",
"Трохи пітьми",
"Там, де вітер"
«Є люди, які читають книжки, купують книжки, а є ті, для кого я пишу.
Я пишу для тих, для кого проблема свідомості є однією із найцікавіших у їх житті. Це люди, які займаються питанням — що таке я, що таке свідомість, що таке світ, у якому ми всі опинилися? Таких людей небагато».
Любко Дереш
Олександр Михед
Після виходу його книг у світ не в одного українського читача перевернулись уявлення про українську книжку.
(нар. 21 квітня, 1988, Київ)
є автором понад 150 публікацій
Адже Михед не вважає себе письменником у звичному значенні слова, а у своїй мультивекторній роботі він поєднує літературу, кінематограф й мистецтво у єдину гримучу суміш.
Я йшла в натовпі. Із певною періодичністю натовп налітав на антимайданівця і починав його бити. Що робити в такій ситуації? Йти далі? Чи знімати злочин? Я знімала і одночасно кликала медиків, швидку і просила не бити людину. Це вже зовсім не журналістика, а щось інше.
«БАЧИТИ, ЩОБ БУТИ ПОБАЧЕНИМ». УРИВОК З КНИГИ
Молодий діяч у свої 27 вже досягнув небачених успіхів: публікації у провідних українських та іноземних ЗМІ, його проект "АмнезіЯ project: відкрита платформа", завдяки якому він увійшов у сімку найкращих поетів світу.
Радимо прочитати:
"Астра",
"Понтиїзм",
АмнезіЯ".
Ліна Костенко
Вже багато років зберігає за собою почесне місце на поетичному Олімпі України.
ЇЇ називають "нерозгаданим чудом", "неймовірним птахом", "голосом народу", "пілігримом вічності".
(нар. 19 березня 1930, Ржищів, Київська округа)
Прикметної рисою її творчості є інтелектуалізм. У своїх поезіях авторка невпинно шукає ключі до таємниць буття, розкриває та аналізує пласти історії.
Попри поетичного добірку, Ліна Костенко видала книгу "Записки українського самасшедшого", де яскраво проілюструвала, чим живе пересічний українець, чого він прагне і чого досягає. У цьому романі для кожного читача знайдеться своє місце.
«Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава.»
«А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.»
�«…кажуть, кохання – хімічний коктейль у голові на пару років чи місяців. Втім, буває і хімічний коктейль. У мене в житті був. Вдаряло в голову і розламувало стегна. А кохання – це інше. Кохання вдаряє в душу.»�
Ліна Костенко
Радимо прочитати:
"Записки українського самашедшо-го", "Мадонна перехресть", "Геній в умовах заблокованої культури".
Сергій Жадан
"Голос Сходу", так його часто називають. І не тільки тому, що він родом із Луганської області, а тому, що його література має присмак "пролетарщини", гнилої радянщини у свідомості покалічених людей.
Рок-зірка української літератури.
(23 серпня 1974, Старобільськ Ворошиловградської області)
Естетика книг та їх демократичне наповнення свідчать про відвертого та щирого письменника.
Мова пересипана гострим слівцем, але хто власне заперечить, що такою є вся українська мова сучасності.
У його книгах – портрет українців:
не зафотошоплений, брудний, чесний та до непристойності відвертий.
Зазначимо важливий факт —
Польська академія наук
ухвалила рішення висунути кандидатуру Жадана на Нобелівську премію у галузі літератури у березні 2022 року.
«Сідаючи в потяг чи заходячи в термінал, ти знаєш, що зараз усе зміниться і ти не зможеш далі сидіти і ні на кого не звертати увагу. В дорозі завжди є певна інтрига. Ти ніколи не можеш передбачити, як усе відбуватиметься»
Сергій Жадан
Радимо прочитати:
проза – "Месопотамія", "Ворошиловоград", "Біґ Мак", "Гімн демократичної молоді", "Anarchy in the UKR", поезія – "Життя Марії", "Вогнепальні й ножові", "Ефіопія". Також радимо прослухати спільний музичний альбом із "Собаками в космосі": "Бийся за неї".
Юрій Андрухович
Його творчість чи не найкращий приклад постмодернізму в українській літературі. У своїх романах він використовує прийом "текст у тексті", тобто інтертекстуальність.
(нар. 13 березня 1960, Станіслав, нині Івано-Франківськ)
Його вважають живим класиком "актуальної" української літератури.
Свою першу поетичну збірку «Небо і площі» Андрухович опублікував ще у 1985 році.
Крім художньої літератури та поезії станом на сьогодні видано три збірки есеїстики Юрія.
Твори Андруховича перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Болгарії, Хорватії, Білорусі.
Традиційні образи та сюжети автор глибоко переосмислює, змінюючи акценти.
Саме він увів в українську літературу карнавальну прозу, яка сьогодні користується неабиякою популярністю.
У його текстах відсутні канони, що дозволяє передати множинність поглядів на світ, абсурдність сучасного існування та ірреальності буття.
Радимо прочитати:
"Московіада", "Рекреації", "Листи в Україну. Вибране", "Тут похований Фантомас".
Настасья Мілевська
Тендітну харківську поетесу по праву вважають найемоційнішою на літературній сцені України.
(нар. 26 квітня 1989, Куп'янськ, Харківська область)
До 27-ми років Настасья Мілевська встигла пожити на вокзалі, в наркопритоні і навіть пролежати три дні без свідомості, коли про це ніхто не знав, і самостійно прийти в себе.
Її виступи – своєрідні
моноспектаклі, які
"прошивають" наскрізь слухача.
Поезія залишає після себе незрівняний післясмак. Адже для неї написання – це своєрідний священний ритуал.
Радимо прочитати:
"PSI*"
Її творчість симбіоз літератури та театру, що вражає
силою слова та неймовірною щирістю.
Юрко
Іздрик
Як не дивно, сам Іздрик себе письменником не вважає. Його часто називають "людиною-оркестром", оскільки крім літератури він займається ще музикою та живописом.
(нар. 16 серпня 1962, місто Калуш, Івано-Франківська область)
Він є одним із креаторів станіславського феномену.
Його непересічне вміння торкатися словами до свого читача дивує. Поетична творчість — це суцільний потік нюансованих доторків до буття, текстових тіней і симпатичних ігрових монстрів.
Проза ж тяжіє до ремінісцентної гри з читачем, коли справжній зміст ховається у мікрошарах тексту.
ПІСНЯ 3,14
скучай але в міру�бо небо проллється сльозами�лишається віра�довіра і віра між нами�у небі є діри�у дірах є зорі прозорі�скучай але в міру –�у міру старих акваторій
скучай але в міру –�та не забувай скучати�чекання – офіра�прожити життя на чатах�скучай але в міру�і не забувай любити –�безмежну довіру�і віру в потребу жити
Радимо прочитати:
"ТАКЕ",
"АМ-тм", "Ю", "Воццек", "Флешка".
Тарас Прохасько
Він уникає гучних публік, проте залишається одним із найцікавіших письменників сучасності.
(нар. 16 травня 1968, Івано-Франківськ)
Теж є представником "станіславського феномену".
Його проза на фоні інших сучасних творів вирізняється особливою стилістикою: він порівнює людину із рослинами, прикрашає свої сюжети фактами із автобіографії, що придає особливої відвертості та чуттєвості.
Автор вважає, що головна відповідальність письменника – це фікції. А його творчість є фікцією реальності, тої дійсності, яку він бачить навколо себе.
Радимо прочитати:
"Лексикон таємних знань", "Про Франківськ", "БотакЄ", "непрОсті", "Спалене літо".
Ірен Роздобудько
Після
(нар. 3 листопада 1962, Донецьк)
Безхмарна літературна кар'єра донецької письменниці та журналіста розпочалася після 2000-го року.
Володарка відзнак Коронація слова (тричі), Золотий письменник України. Номінувалась на Шевченківську премію 2019 року за книгу Прилетіла ластівочка (2018).
Авторка не припиняє дивувати свого читача своєю різноманітністю та ерудованістю.
Письменниця сміливо експериментує зі стилями, жанрами, темами, сюжетами й героями.
За роки роботи їй вдалося вибудувати власну концепцію пера, яку вона називає "життєво-творчою".
Не можна ділити Україну на «східняків» і «західняків», «донецьких» і «бандерівців». Ми є єдиними, хоч деякі ментальні відмінності я відчуваю. За них страшенно люблю Західну Україну, Львів.
«Цілу ніч я просидів у кріслі, дивлячись, як вона спить. Гадаю, вона вперше за весь цей час, що минув з нашої першої зустрічі, спала в нормальному ліжку. Більше не відпускав її.�Не знаю, наскільки ви романтик і чи здатні зрозуміти мене, але я відчував, що в мої руки впала зірка…»
Після
Радимо прочитати:
Василь Шкляр
Критики називають його "батьком українського бестселера".
(нар. 10 червня 1951, с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області)
Годі й шукати негативних відгуків про його творчість. Проте найбільший резонанс серед українських критиків викликав його роман "Залишенець. Чорний ворон", який було видано у 2009 році.
Цей твір яскраво висвітлює трагічні сторінки історії нашої держави – повстанську боротьбу народу проти жорсткої влади окупантів у 20-х роках XX сторіччя. Роман дуже неоднозначний, проте заслуговує на прочитання.
Радимо прочитати:
"Залишенець. Чорний ворон", "Репетиція сатани", "Елементал".
Люко Дашвар
Її літературна діяльність розпочалася після того, як її роман "Село не люди" отримав нагороду на "Коронації слова".
(нар. 3 жовтня 1957, Херсон)
Під цим псевдонімом ховається колишня журналістка Ірина Чернова.
За кількісними показниками, вона мало чи не найуспішніша українська письменниця. Її книги продаються небаченими накладами в Україні.
Роман "Молоко з кров'ю", для прикладу, розійшовся накладом у 100 тисяч примірників.
Радимо прочитати:
"На запах м'яса", трилогія "Биті Є", "Мати все", "Рай.Центр".
Ірена Карпа
Українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча, перша секретарка з питань культури посольства України у Франції
(нар. 8 грудня 1980, Черкаси)
перша хуліганка української літератури
Сьогодні поле її діяльності виходить далеко за межі країни. Вона входить до п’ятірки найбільш затребуваних українських прозаїків, до того ж – співає у гурті QARPA.
Розкута, розумна, епатажна та самобутня жінка, вона не боїться говорити та шокувати.
Радимо прочитати:
Олександр Ірванець
Його поезію перекладають англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, білоруською та російською мовами.
(нар. 24 січня 1961(19610124), Львів)
Є одним із учасників літературного гурту "Бу-Ба-Бу".
На йогу думку, українська поезія занадто насичена мінорними нотками, тому створює повну їй протилежність.
"Цей такий плач над собою, він негарний. Хочеться чогось світлого та оптимістичного", – вважає Ірванець.
Свого часу письменник займався вчителюванням, зараз активно працює на перекладацькій ниві.
*** Раптово усі поставали борцями.
Усі з піджаків майорять прапорцями.
А я – не борець, не трибун, не оратор.
Дурна в мене вдача, паскудний карахтер.
Не маю позиції, навіть – і пози,
Отож балансую між віршів і прози.
Але не пишу я в ній про патріотів,
Про славне лицарство – про них і поготів.
Чи то – поготів? Ні, здається – поготів.
Також не пишу я про гуннів, про готів,
Ані про манкуртів, ні про яничарів,
Ані про Батурин, ані про Почаїв,
Ні про Калнишевського, ні про Мазепу.
Варю собі каву. Читаю газету.
Ходжу до клозету. Ходжу до театру.
Палю сигарети. Здебільшого – «Ватру».
Оскільки ні «Кемелу», ні «Галуазу»
Ніхто не пришле із Бродвею й Монмартру.
У нас ще так багато нас - без нас, Мене - без тебе, а тебе - без мене. Таке минуле за плечима темне, Такий облич рясний іконостас.�
Її змучене, виснажене обличчя, здавалося, було суцільним осудом, втіленням осуду в найвищій, останній інстанції, без жодних апеляцій і касаційних скарг.�
Радимо прочитати:
"Мій хрест", "Сатирикон – ХХІ", "Очамимря: Повість та оповідання".
Олексій Чупа
До трагічних подій на Сході він працював на металургійному заводі, а у вільний час писав поезію про будні робочих. Сатиричні, іронічні, місцями жорстокі вірші не приховують правди про життя східняків.
Молодого українського автора називають "другим Жаданом".
(30 серпня 1986, Макіївка)
Сатиричні, іронічні, місцями жорстокі вірші не приховують правди про життя східняків.
Його ж проза вражає майстерністю та наївністю. �
Мені завжди здавалося, що українці схожі на дітей, у будь-який період історії. У вас яскравий і свіжий погляд на реальність, але напрочуд коротка пам’ять. Ви діти. Вам легше влаштувати істерику на рівному місці, аби хоч якось досягти свого, аніж працювати, вчитися й наводити аргументи в суперечках. Тому, що не вмієте приглядатися до уроків минулого, не шукаєте там досвіду, а тільки якісь зовнішні яскраві елементи, якими намагаєтесь обґрунтувати свою велич і обраність.
Олексій Чупа
Варто відзначити книгу "Казки мого бомбосховища". 12 історій про один день із життя жителів будинку в Макіївці: про їхні болі, буденність, проблеми. Але хто міг передбачити, що цей день змусить їх подивитись один одному в очі, коли будинок накриє "Градами". А серед них опиниться і сам автор.�
Радимо прочитати:
"10 слів про Вітчизну", "Бомжі Донбасу", Казки мого бомбосховища".
Марія Матіос
Марія Матіос особлива постать в українській літературі, оскільки саме її творчість ознаменувала закінчення панування постмодернізму та перехід до нової епохи письменництва.
(нар. 19 грудня 1959)
У своїй творчості вона користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. У текстах письменниця звертається до людини, її поведінки та мотивацій.�
Нікому не є так погано, як нашим ворогам, коли нам добре.
Вона навіть колись питала тата, чому кожна молода йде до шлюбу так, ніби вся вулиця — лиш її одної. «Бо до шлюбу вона — княжна», — відповів тато. «А після шлюбу?» — питала Даруся. Тато чомусь зітхнув: «Нещасна жінка».
Літературний доробок сучасної письменниці становлять численні збірки віршів, а також книги оповідань.
Більшість її творів були
перекладені російською,
китайською, хорватською,
японською та іншими
мовами.�
Радимо прочитати:
Армагедон уже відбувся", "Чотири пори життя", "Нація. Одкровення".
Артем Чех
(13 червня 1985, Черкаси)
У лави письменників Чех потрапив не за своєю волею, його перший роман без його відома товариш надіслав на конкурс.
Виокремити якусь одну характеристику його творів дуже складно. Адже кожна його книга – це зовсім інший світ, інші жанрові напрямки, карколомні сюрреалістичні сюжети.�
Поправу кожну написану ним книгу можна назвати літературним експериментом.�
Радимо прочитати:
"Цього ви не знайдете в Яндексі", "Сині двері зліва", "Анатомічний атлас" "Doc1", "Пластик".
Максим Кідрук
Кідрук, напевно, письменник, що подорожує найбільше з усіх літераторів України. Він відвідав безліч країн, серед яких Мексика, Танзанія, Нова Зеландія, Чилі, Бразилія та Еквадор.
(нар. 1 квітня 1984, Володимирець)
Саме враження від подорожей стали тригером, що спонукав Максима писати.
Свою першу книгу у 2009 році він створив після подорожі до Мексики. «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії» отримала II премію на конкурсі «Коронація слова».
Вже за кілька років Кідрук став першим українським автором, що писав у жанрі технотрилеру. Така слава до нього прийшла у 2012 році після публікації роману «Бот», де, за сюжетом, український програміст їде в Чилі, щоби працювати у таємній лабораторії, яка повинна зупинити дітей-солдатів.
Радимо прочита-ти:
«Де немає Бога», «Заради майбут-нього»
Ще один представник живої класики. Одна із небагатьох українських письменниць, які можуть собі дозволити жити на свої гонорари.
Оксана Забужко
(нар. 19 вересня 1960, Луцьк, Волинська область)
Вона здобула міжнародне визнання, особливо в Центральній та Східній Європі. А її поезію переклали на більше десятка іноземних мов.�
* * *�Мій дім Вас не любив.�Ні, він не бив чашок,�Що Ви стискали в пальцях, мов навіки,�І не дзвенів шибками, коли, шок�Од Ваших слів долаючи, повіки�Здригалися - мої, не чхав дверцями шаф,�Не підкладав Вам на підніжку килим, -�Мій дім був жінкою, як я й моя душа, -�А значить, знав, що треба бути милим.�І все-таки мій дім Вас не любив!�Я остаточно взнала це по тому,�Як Вам всміхнулась, осміхом слабим, -�І враз відчула, що не маю дому.
Свого часу вона працювала на викладацькій ниві. Читала лекції не тільки в українських ВНЗ, а в Гарвардському, Йельському, Колумбійському університетах.
Її роман
"Польові дослідження
українського сексу"
вважають культовим і одним із кращих творів української літератури останнього десятиліття.
�
Радимо прочитати:
Юрій Винничук
Манеру письма Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літературу.�
(нар. 18 березня 1952, Станіслав)
Його вважають "батьком чорного гумору" в українській літературі.
Письменник любить гостре слівце та не нехтує використанням у своїх творах нецензурної лексики.�
— Я її люблю. Не смійся. Любов — це знаєш що? Це така хвороба. Вона триває дуже коротко. А потім… потім уже настає симбіоз двох істот. Хтось пальма, а хтось ліана. Питання лише в тому, хто кого смокче.
"Чи хтось може бути на сто відсотків певним, що він бодай трохи не жид?"
Радимо прочитати:
трагікомедія на одну дію "Останній Бункер", "Спалах", "Вікна застиглого часу".
Генрі Лайон Олді�
Активно публікуються з 1993 року, а до цього часу світ побачили близько 30 їхніх романів.�
"Генрі Лайон Олді" – колективний псевдонім українських письменників-фантастів.
Самі автори свій жанр називають "фантастичним бойовиком".
Вони є одними із найпопулярніших фантастів. Їхні романи активно перекладаються на десятки різних мов світу.
Радимо прочитати:
"Ойкумена", "Три повести о чудесах", "Гарпия".
Це були
20
Звісно,
це невичерпний список, який може бути доповнено. І постійно доповнюється….
Щороку оприлюднюються довгі списки літературної премії Книга року ВВС.
Лавреата у кожній номінації оголошують у грудні щорічно.
ДАЛІ БУДЕ…
Використані електронні ресурси
https://chas.news/current/ukrsuchlit-10-ukrainskih-pismennikiv-yakih-potribno-prochitati
https://24tv.ua/24_suchasnih_ukrayinskih_pismenniki_yakih_varto_prochitati_n599875
https://tsn.ua/books/top-naypopulyarnishih-ukrayinskih-pismennikiv-1501479.html#:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%20%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%2C%20%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%BA%D0%BE%2C%20%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83.
https://espreso.tv/article/2017/07/07/15_knyzhok_ukrayiny
https://book-ye.com.ua/catalog/suchasna-ukrayinska-proza/