Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види..

Пригадайте! Поміркуйте!

• Яке значення має термін «екологічний»?
• Ящірка прудка (Lacerta agilis) – один із видів рептилій, який належить до родини справжніх ящірок. На величезній території від Англії до Байкалу і від Скандинавії до Кавказу цей надзвичайно екологічно пластичний вид є, без сумніву, найчисленнішим видом рептилій в Євразії. У чому ж суть терміна «екологічна пластичність виду»?

Екологічну пластичність виду характеризує:

• Екологічна пластичність виду – це здатність організмів виду до існування в певному діапазоні значень екологічного чинника. Це характеристика пристосованості організмів виду до змін чинників середовища існування.
• Види, які можуть виживати в широкому діапазоні змін умов існування, називають екологічно пластичними.
• Екологічно непластичні види – види з вузьким діапазоном екологічної пластичності до чинників середовища.

Екологічно пластичні види:

• бурий ведмідь, вовк звичайний, горобець польовий, кульбаба лікарська, очерет звичайний, діатомові водорості, види-агресори (наприклад, змієголов звичайний, борщівник Сосновського, ротан-головешка).

Екологічно непластичні види:

• форель струмкова, коала сірий, велика панда, симбіонти, мешканці великих морських глибин, печер.

Екологічну пластичність виду визначає:

• Адаптивний потенціал (від лат. potentia – сила) – міра пристосувальних можливостей виду в мінливих умовах довкілля. Ця здатність має спадковий характер, і міра її прояву залежить від біотичного потенціалу, що відображає здатність популяцій до розмноження й виживання за оптимальних умов.

Екологічну пластичність виду визначає:

• Норма реакції, тобто здатністю генотипу залежно від умов середовища формувати в онтогенезі різні фенотипи.
• Генетична пластичність (англ. genetic flexibility) – здатності генотипів змінюватися й забезпечувати пристосованість до змін навколишнього середовища.

Які види беруть участь в адаптивній радіації груп?

• Адаптивна радіація – еволюційний процес виникнення в межах певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування. Цей процес властивий для будь-якої систематичної групи, яка існує вже тривалий час. Згідно з правилом адаптивної радіації, що його сформулював відомий американський палеонтолог Г.Ф. Осборн (1857–1935) ще у 1902 р., історичний розвиток будь-якої групи супроводжується її розділенням на окремі філогенетичні стовбури, що розходяться в різних адаптивних напрямах від якогось вихідного середнього стану.

Класичним прикладом адаптивної радіації є урізноманітнення плацентарних ссавців, що розпочалося одразу після вимирання динозаврів наприкінці мезозойської ери (близько 66 млн років тому). У ті давні часи ці ссавці були дрібними комахоїдними істотами, подібними до землерийок. Саме ці тварини еволюціонували в сучасні групи бігаючих, літаючих, плаваючих ссавців

Які види беруть участь в адаптивній радіації груп?

• Вихідними видами в адаптивній радіації є зазвичай екологічно пластичні види. Згідно з правилом походження від неспеціалізованих предків (Е. Кон, 1904), нові великі групи беруть початок не від вищих представників предкових груп, а від порівняно неспеціалізованих.

Завдання для самоконтролю

1. Що таке екологічна пластичність?

2. Наведіть приклад екологічно пластичних і непластичних видів.

3. Що таке адаптивний потенціал?

4. Який адаптивний потенціал у екологічно пластичних й непластичних видів?

5. Що таке адаптивна радіація?

6. Які види є вихідними в процесах адаптивної радіації?

7. Що характеризує екологічну пластичність виду?

8. Що визначає екологічну пластичність виду?

9. Яке значення адаптивної радіації?

10. Обґрунтуйте судження про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів.

За допомогою таблиці порівняйте запропоновані види та обґрунтуйте судження про адаптивний потенціал екологічно пластичних та непластичних видів.