Консультація для батьків

Ранній вік (другий, третій рік життя), за

визнанням фахівців усього світу - унікальний період у житті людини.

Так в чому ж його незвичайність?

Дитина інтенсивно оволодіває мовою, спілкуванням, культурою людського мислення. При цьому важливо відзначити, що розумовий розвиток зв'язаний з вихованням дитини і виникає виключно, як кажуть вчені, завдяки ранній соціалізації дитини, тобто завдяки взаємодії з соціальним оточенням. Душевне життя дитини починається дуже рано. Дитина копіює, віддзеркалює в діях і словах, в емоційних проявах і вчинках світ, в якому живе. Можна сказати, що ми "ліпимо" дитя за своїм образом і подобою. Віна буде такою, якою зробить її соціальне оточення. Висновок один: духовно збагачена навколишня дійсність - головна умова морально-етичного розвитку особистості дитини.

У цей період психіка дитини влаштована так, що їй необхідні багаторазові повторення одних і тих же дій. При цьому віна щоразу переконується у своїх можливостях і насолоджується самою вправою. Потреба в самостійних діях настільки велика, що вчені назвали період другого року життя (особливо після 1 року 6 місяців) віком "Я сам!".

Якщо дитину позбавити цієї активної взаємодії з навколишнім світом, віна не тільки почне відставати

розумово, але і назавжди втратить

бажання осягати нове.

Байдужість веде за собою духовні лінощі.

1

Так втрачаються раціональні зерна раннього

трудового розвитку людини, які повинні бути "посіяні" вже на другому році життя, в ту сприятливу пору, коли у дітей самою природою яскраво позначена потреба в дії, а відсутність її задоволення межує з кризою в поведінці. Шановні батьки, пам'ятайте, що, позбавлений самостійності в діях з предметами, дитина починає вередувати, не підкорятися дорослому, протестувати. Так з'являється негативне явище - дитяча нервовість.

Емоційна життя маленької дитини, її почуття, перші радощі й прикрощі повинні стати предметом пильної уваги дорослих. Позитивні емоції, які відчуває маленька дитина, вправно виконуючи дію, неодмінно повинні заохочуватися дорослими. Дитина буде відчувати емоційне задоволення лише в тому випадку, якщо вона сама виконає якісь дії, а не тоді, коли дорослі, вважаючи, що вона маленька і безпорадна, зроблять все за неї. Не слід вимагати від дитини того, що вона не в змозі зрозуміти. Часті заборони, покарання за незначні пустощі призводять до того, що дитина стає замкнута і агресивна.

Діти тонко відчувають емоційний стан батьків. Не дивуйтеся, якщо помітите: поганий настрій мами передався дитині.

Вона примхлива, плаксива, неспокійна. Так само вона реагує

на сварки між батьками, на їхні

рухи, тон голосу.

2