Тема: �«Відродження громадівського руху в 70–90-х роках ХІХ ст.»

Громади – напівлегальні непартійні об‘єднання молодої української інтелігенції, перша така громада виникла в Петербурзі 1859 року.

“Хлопомани” – (від слова “хлоп” – проста людина) таємний гурток частини польських студентів Київського університету на чолі з В. Антоновичем, який виник 1859 року.

Громадівський рух – суспільно-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст., в основі якого була діяльність напівлегальних непартійних об‘єднань. Мета: підвищення культурно-освітнього рівня українського народу.

Шовінізм – крайня форма націоналізму, яка полягає у войовничій проповіді винятковості, «обраності» своєї нації щодо інших, протиставленні її інтересів інтересам інших народів.

Недільні школи — безкоштовні школи для дорослих, які працювали в неділю й святкові дні, що надавали початкову освіту.

Термінологія

Етапи суспільно-політичних рухів:

​

​

1. фольклорно-етнографічний – 50-60 рр. ХІХ ст. (підтвердження самобутності власного народу та вивчення історичних документів, етнографічних експонатів, фольклорних пам’яток);
2. культурницький − 60-90 рр. ХІХ ст.(відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо у літературі та освіті);
3. політичний − 90-ті рр. ХІХ ст. (характеризується організаційним згуртуванням національних сил, появою та зміцненням політичних організацій, усвідомленням національних інтересів, боротьбою за національне визволення).

���

І етап - 50-60 рр. ХІХ ст.

1859 р. – перша громада, Петербург

Склад: М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко, В. Білозерський.

Діяльність:

• Видання першого українського журналу «Основа» – 1861 р.
• Друк творів українських письменників та вчених.
• Виступи за відродження української мови.
• Розвиток освіти.

1861 р. – Українська громада у Києві. Такі ж громади у Чернігові, Харкові, Полтаві

Склад: близько 200 чоловік. Очолював В. Антонович.

Діяльність: доводили, що український народ є окремою нацією.

• Дружнє ставлення до усіх слов‘янських народів.
• Необхідно підвищувати свідомість українського народжу.
• Організовували недільні школи для дорослих, здійснювали навчання українською мовою, створювали підручники.
• Друкували книжки, відкривали школи, бібліотеки, виступали з лекціями, видавали газети, журнали.

Діяльність “хлопоманів”

Мета:

• ліквідація царизму та кріпацтва;
• установлення демократичної республіки на основі рівноправного співжиття українців, росіян, поляків.

Діяльність:

- дотримання народних звичаїв, спілкування українською мовою, носіння народного одягу;

- збирання українського фольклору;

- просвітницька робота в селі, підняття національної самосвідомості селян;

- припинення “ходіння в народ”;

- заперечення польської теорії, що Правобережжя — це частина Польщі, а не України, а український народ — це відгалуження польського народу, а не самостійна нація.

​

Володимир Антонович�

• Український історик, археолог, етнограф.
• Закінчив Київський університет, згодом професор університету, голова історичного товариства Нестора-літописця.
• Стояв на чолі руху «хлопоманів».
• Опублікував статтю «Моя сповідь», в якій закликав поляків бути чесними.
• Очолив Українську громаду в Києві.
• Автором праць з історії України.
• Майже півстоліття стояв на чолі громадсько-політичного життя в Україні.

АЛЕ

Діяльність громад викликала занепокоєння російського уряду, їх діяльність була заборонена, закрити недільні школи, припинення видання газет.

20 червня 1863 р. – таємний циркуляр П. Валуєва, міністра внутрішніх справ Росії, про заборону української мови

Петро Валуєв, міністр Внутрішніх справ Росії

Відродження громадівського руху

Початок 70-х років — «Стара громада» в Києві. Також відроджують-ся громади в Чернігові, Полтаві та інших містах

​

Вимагали перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії

Україні

Продовжили культурно-просвітницьку

діяльність

​

ІІ етап: 1870-1890 рр. ХІХ ст.

Діяльність «Старої громади» у Києві

Засновник– В. Антонович

Діяльність:

• Збирання й публікація етнографічних матеріалів і праць з історії.
• Заснування Історичного товариства Нестора-літописця – 1873 р.
• Заснування південно-західного відділу Російського географічного товариства на чолі з Г. Галаганом – 1873 р. Учасники: М. Зібер, М. Драгоманов, О. Русов.
• Видання газети «Київський телеграф» – 1873-1875 рр.
• 1876 р. – нелегальна діяльність.

Значення діяльності:

• Заклали підвалини української науки.
• Вплинули на розвиток українського руху в Західній Україні.
• Завершили об‘єднання течій українського руху.
• Науково обґрунтували окремість українського народу.
• Підвели український рух до політичної стадії.
• Забезпечили наступність поколінь українського народу.

До «Старої громади» входили: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський,Олександр Русов та ін.

Михайло Драгоманов

• Український публіцист, історик, фольклорист, політичний діяч.
• Написав понад 2 тис. творів.
• Закінчив Київський університет, був доцентом, входив до Київської громади.
• У результаті репресій звільнений з університету, емігрував за кордон.
• Заснував у Женеві вільну українську друкарню, видавав перший український політичний журнал «Громада».
• Разом з С. Подолинським і М. Павликом заснував «Женевський гурток».
• Проповідував перебудову Росії на принципах федерації, закликав вести боротьбу за автономію України.
• Працював професором у Софіївському університеті.

«Київський телеграф» — громадсько-політична літературна газета, заснована у 1859 році у Києві, яка виходила двічі на тиждень.

1874-1875 pp. «Київський телеграф» став друкованим органом Київської громади.

Зміст: питання розвитку українського національного руху, економічні, національні, культурні проблеми в Україні;

висвітлювали події українського життя та його можливі перспективи в умовах Російської імперії.

1994 р. видання газети поновлено в Києві.

«Південно-західний відділ Російського географічного товариства» — наукове товариство, створене уКиєві у 1873 році.

Діяльність: вивченняя України — південно-західних земель імперії. Члени відділу проводили статистичні, географічні, історичні, етнографічні та лінгвістичні дослідження.

Основоположники: члени Київської Старої Громади В. Антонович, В. Беренштам, Ф. Вовк, М. Драгоманов, П. Житецький, О. Лашкевич, М. Лисенко, О. Русов. 

Відповіддю самодержавства на пожвавлення громадівського руху став Емський указ 1876 року «Государ імператор у 18/30 травня височайше наказав:�1. Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.�2. Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити.�

Імператор Олександр ІІ

Емський указ − розпорядження російського імператора Олександра II від 18(30) травня 1876, підписане в Бад-Емсі і спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком, що призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині.

ІІІ етап – 90-ті рр.

​

• «Братство тарасівців» — перша українська політична організація, що виникла 1892 року у Харкові і стояла на засадах самостійності України.
• Лідер: І. Липа.
• Мета: згуртувати національні сили на боротьбу за самостійну Україну, за єдність, соборність України.
• Засновники: І. Липа, Б.Грінченко, М.Байздренко, М. Базькевич, М. Міхновський, В. Боровик.
• У 1892 р. вони здійснили подорож до Канева і на могилі Т. Шевченка проголосили себе «Братством тарасівців» та поклялися поширювати безсмертні ідеї Великого Кобзаря.

ГУРТКИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

«Молоді громади» — виникають ще в 70-і рр.

ХІХ ст. у Харкові, Полтаві, Чернігові та інших містах

​

• Ставили питання про вирішення політичних проблем: повалення самодержавства, ліквідація пережитків кріпосництва, проголошення політичних свобод, утворення незалежної української держави.

• Виступали також за розвиток української культури.

• Пропонували здійснити ці перетворення шляхом революції

​

Учасники: Борис Грінченко, Микола Міхновський, Іван Липа

Загальна українська безпартійна організація (ЗУБО або ЗУО, Загальна українська організація) — українське громадсько-політичне об'єднання, засноване в 1897 у Києві.

  Лідер: Володимир Антонович

Діяльність: відкрила літературне товариство «Вік», бібліотеку у Києві, влаштовували Шевченківські свята, спектаклі, концерти, лекції, розповсюджували літературу.

​

​

1881 рік — вбивство російського царя Олександра ІІ

Історичне значення рухів

1. Активізувалися наукові дослідження;

2. Своїми дослідженнями довели, що українці мають глибоке історичне коріння, свої етнічні особливості, й окреслили етнічні межі українців;

3. Зростала національна самосвідомість;

4.Українська культура завойовувала нові позиції;

5. Активізувався студентський рух;

6. Діяльність громад було спрямовано на пошуки ідеалу соціальної та національної справедливості.

Домашнє завдання

Опрацювати §29, продовжити заповнення таблиці зі сторінки 204 підручника

​

​