АНУЛОПЛАСТИКА АТРІОВЕНТРИКУЛЯРНИХ КЛАПАНІВ У ХВОРИХ НА ДИЛАТАЦІЙНУ КАРДІОМІОПАТІЮ

Підготували: студенти 3-б групи 5 курсу

Солотовка В.С.

Шевчук В.О.

Що таке ДКМП?

Дилатаційна кардіоміопатія – ізольована хронічна дифузна хвороба міокарда невідомої етіології, яка виникає за відсутності змін вінцевих судин і супроводжується кардіомегалією з розширенням камер серця зі зниженням скоротливої функції його м’яза і розвитком симптомів серцевої недостатності. Прширеність ДКМП становить 5-7 випадків на 100 тисяч населення на рік(у чоловіків в 2-3 рази частіше ніж у жінок).

Етіологія ДКМП

У більшості випадків етіологія захворювання невідома, однак в аналізі розвитку первинної дилатаційноі кардіоміопатіі останнім часом увага надається 3 основним моментам: сімейному та генетичному факторам, перенесеному вірусному міокардиту та імунологічним порушенням.

Патогенез ДКМП

Основною ланкою патогенезу є зменшення кількості міофібрил та розвиток інтерстиціального фіброзу, що лежить в основі зниження скоротливої функції міокарда. Як наслідок зниження скоротливої здатності активується симпатоадреналова система. Це в сукупності спричиняє дилатацію всіх порожнин серця, переважно лівого шлуночка та розвиток систолічної дисфункції міокарду.

Основні патоморфологічні зміни

• збільшення обсягу ЛШ зі зміщенням міжлуночковоі перегородки праворуч;
• значне розширення коронарних артерій без ознак атеросклеротичних змін;
• гемоциркуляторні порушення з мікросудинною дилятацією і уповільненням току крові.

Діагностичні критерії ДКМП

1. Фракція викиду ЛШ<40% або ж фракційне вкорочення волокон за даними ехокардіографіі;

2. Кінцево-діасиолічний розмір ЛШ>117% від належного показника.

Основні ланки розвитку атріовентрикулярноі недостатності у хворих на ДКМП

Ступінь ремоделювання лівого шлуночку визначає тяжкість мітральної недостатності, а тяжка МН, в свою чергу, призводить до більшого навантаження ЛШ обʼємом, до подальшої дилатації та зміни його геометрії(набуває сферичної форми). Наслідком цих змін є зростання тиску в лівому передсерді та в легеневому руслі, отже розвиток легеневої гіпертензії.

Ознаки правошлуночкової серцевої недостатності при недостатності трикуспідального клапану виникають значно рідше.

Діагностика

• ЕКГ: ознаки гіпертрофії обох шлуночків, часто блокада лівої ніжки пучка Гіса);
• ЕхоКГ: ознаки дилатації порожнин серця (ЛШ в діастолу більше 3 см при незміненій товщині його стінок), а також зниження його скоротливоі здатності(ФВ<40%)

• Рентгенографія ОГК: збільшення розмірів серця, тінь серця набуває кулястої форми, ознаки венозного застою в МКК;
• Коронаровентрикулографія

Актуальність анулопластики

Основним методом кардіохірургічної корекції мітральної та трикуспідальної недостатності є анулопластика атріовентрикулярних клапанів та зведення папілярних мʼязів з формуванням каркасу. Для успішного хірургічного лікування необхідна адекватна корекція геометричних змін. Розбалансовані сили натягу можна зрівноважити методом зведення папілярних мʼязів.

Дослідження інституту імені М.М. Амосова

За основу нашої роботи ми взяли статистичні дані досліджень Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова в період з 2007 по 2017 роки. Кількість таких хворих становила 81 особу. Умовно їх розподілили на 2 групи: 1(64 особи)- проводилася анулопластика атріовентрикулярних клапанів без додаткових процедур; 2(17 осіб) - окрім анулопластики було виконано зведення папілярних мʼязів та формування демпферного каркасу.

Результати досліджень

Пацієнтам першої групи, яким була проведена лише анулопластика атріовентрикулярних клапанів значно збільшилася фракція викиду ЛШ. У пацієнтів другої групи, яким разом з анулопластикою було проведено зведення папілярних мʼязів, спостерігалося максимальне усунення регургітації на клапанах, зменшення обʼємів порожнин шлуночків, а також покращення якості та тривалості життя.

Штучні механічні клапани серця

1. Пелюстковий клапан

Штучний пелюстковий клапан серця своєю конструкцією найбільшою мірою імітує будову природних клапанів серця, але використовуються значно рідше протезів інших типів. Ризик виникнення ускладнень після імплантації сучасних пелюсткових клапанів значно нижче, але складність їх конструкції і необхідність використання дорогих матеріалів при виготовленні, роблять їх значно дорожче інших конструкцій протезів.

2. Осесиметричні клапани:

• Клапани з поступальним рухом замикаючого елемента
• Поворотно-дисковий протез клапана серця

Відмінною рисою поворотно-дискових протезів стала конструкція замикаючого елемента у вигляді диска, який шарнірно закріплений в циліндричному корпусі протеза, з можливістю обертання диска навколо осі, розташованої в площині корпусу.

• Двостулковий клапан

Відмінною рисою двостулкових протезів клапанів серця стала конструкція замикаючого елемента у вигляді двох симетрично розташованих полуокружных стулок, кріплення яких з каркасом протеза здійснюється за допомогою шарнірного з'єднання. На даний час двостулкові протези є найбільш популярними в кардіохіругії.

​

​

Застосування біодеградуючого кільця як основного методу анулопластики клапанного апарату

Операції, які проводяться, дозволяють виконувати тільки імплантацію штучного клапана і біологічних матеріалів, які показані на етапі значного ураження клапанного апарата серця. Загалом у світі існують різні варіанти анулопластики, які дозволяють відновлювати клапан зі збереженням тканин. Проте вони мають певні обмеження: відсутність матеріалів невеликих розмірів, необхідність проведення антикоагулянтної терапії протягом трьох місяців після операції, кільце неможливо встановити в ділянку перегородки, значна тривалість процедури. Біодеградуюче кільце розташовують у пошкодженому кільці клапана для корекції дилатації та ремоделювання його форми разом з репарацією клапану, що значно покращує змикання між його листками під час систоли.

Дякуємо за увагу!