Пауль Целан�(23.11.1920 – 21. 04.1970р.р.)

• Справжнє ім'я поета - Пауль Анчель.
• Він народився 23 листопада 1920 р. у німецькомовній єврейській родині.
• Місце народження поета - Чернівці.

• Майбутній поет з початку відвідує початкову школу з німецькою мовою навчання, потім єврейську народну школу і поступово стає справжнім поліглотом.

“Музика” буднів нацистських концтаборів

• 7 липня 1941 р. - початок акцій проти євреїв каральної групи СС, багато євреїв убито.
• 11 жовтня 1941 р. - влаштування єврейського гетто у Чернівцях.
• Втрата батька й матері, які були депортовані і замордовані в одному з таборів Трансністрії.

�

Осокоре, ти в пітьмі сивієш. �Моя мати сивини не знала.��Зелено, купаво на Вкраїні.�Моя світла мати не вернулась.��Хмаро, ти наповнюєш криниці.�Моя тиха мати гірко плаче.� �Зірко, ти снуєш вогнисту стрічку.�Серце матері свинець пронизав.� �Двері, хто вас висалив із петель?�Моя ніжна мати вже не прийде.� П.Целан

• 1944-1945 рр. він знову в Чернівцях, в університеті вивчає англійську мову.
• Стає емігрантом незадовго до кінця Другої світової війни.
• Його блукання великими світами розпочалося з Бухареста 1945-1947 рр.
• 1948 р. у Відні. Тут він підготував до друку свою першу поетичну збірку - «Пісок із урн» (1948), Коли вона вийшла у світ, поет був уже в Парижі.

Рукопис віршів П.Целана

• Від 1948 р. місцем постійного проживання Целана був Париж.
• Отримує престижне місце лектора у вищій педагогічній школі.
• Одружився з талановитою художницею-графіком Жізель де Летранж, яка народила йому сина Еріка.
• У Парижі, одна по одній з'являються його поетичні збірки: «Мак і пам'ять» (1952), «Від порога до порога» (1955), «Мовні грати» (1959)

 Пам'ять Пауля Целана �про катастрофу�якої зазнав його народ у�Другій світовій війні�була важким хрестом,�що його поет ніс крізь роки своїх великих літературних досягнень і �затишного сімейного життя.�Мабуть через це приблизно 20-21 квітня 1970 року поет кинувся у Сену з Паризького міста Мірабо.

Знаменитий вірш П.Целана �“Фуга смерті” �довів, що поезія �“після Освенціма” можлива.

Ворота концлагеря,

через які строєм

водили жінок з бараків

на рабські роботи

Зараз

і тоді.