1 of 28

Державний навчальний заклад «Регіональний центр професійної освіти будівельних технологій Харківської області»

Виконавець: викладач історії Джафаров Р.З.

народження

Пилип Орлик -

автор першої конституції України

До 350 років з дня народження

2 of 28

Пилип Орлик – гетьман Війська Запорізького у вигнанні (1710-1742 рр.); автор першої Конституції в Україні (1710 р.)

Слайд № 1

3 of 28

Слайд № 2

4 of 28

Слайд № 3

5 of 28

Герб роду Орликів

Народився Пилип Орлик 11 (21) жовтня 1672 року в селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині (сучасна Білорусь) в сім’ї родовитої литовської шляхти чеського походження.

Слайд № 4

6 of 28

Пилип Орлик здобув освіту у Києво-Могилянській академії

Слайд № 5

7 of 28

З 1702 року (за іншими джерелами − з 1706) стає Генеральним писарем Війська Запорізького та довіреною особою гетьмана Івана Мазепи.

Слайд № 6

8 of 28

Іван Мазепа – гетьман Війська Запорізького (1687-1709 рр.)

Слайд № 7

Карл ХІІ – король

Шведської імперії (1697-1718 рр.)

9 of 28

27 червня (8 липня) 1709 року відбулася Полтавська битва між союзними військами Карла ХІІ, гетьмана Івана Мазепи та кошового отамана Костя Гордієнка з одного боку, і московською армією Петра І, з іншого.

Слайд № 8

10 of 28

Політична еміграція − вимушена зміна місця проживання або переселення зі своєї Батьківщини в інші країни з політичних причин.

Слайд № 9

11 of 28

5 (16) квітня 1710 року в Бендерах (сучасна Молдова) відбулася козацька рада, на якій гетьманом було обрано найближчого сподвижника Івана Мазепи – генерального писаря його уряду Пилипа Орлика (його пізніше назвуть гетьманом у екзилі (вигнанні).

Слайд № 10

Пилип Орлик – гетьман Війська Запорізького у вигнанні (1710-1742 рр.)

Екзиль (вигнання) – стан перебування поза межами своєї Батьківщини через обставини, яких особа бажала б уникнути.

12 of 28

“Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького” (який згодом дістав назву «Конституція Пилипа Орлика» або «Бендерська конституція»), 5 (16) квітня 1710 р.

Слайд № 11

Конституція – це основний нормативно-правовий акт держави, документ найвищої юридичної сили, що визначає суспільний лад, державний устрій та регулює найважливіші суспільні відносини.

13 of 28

"Пакти й Конституція прав і вольностей Запорозького Війська" включали преамбулу і 16 статей.

Слайд № 12

Це була угоду між новообраним гетьманом, з одного боку, та старшиною й козацтвом, яке виступало від імені всього українського народу, з другого. Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.

14 of 28

“Пакти й Конституції…” П. Орлика, 1710 р.

проголошувалася незалежність Української держави від Московської держави та Речі Посполитої;
обґрунтовувалася протекція шведського короля та союз із Кримським ханством; територія України держави визначалася Зборівським договором 1649 р.; козакам поверталися їхні традиційні території Подніпров’я;
при гетьманові утворювалася Генеральна Рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців; рада збиралася тричі на рік – на Різдво, Покрову, Великдень;
справи про кривду гетьманову та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;
державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі; встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;
спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення;
гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким удовам і сиротам.

Слайд № 13

15 of 28

«Конституція Пилипа Орлика» передбачала:

політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української церкви;
упроваджувалась виборність посад;
обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців;
вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки законодавчу (Генеральна Рада), виконавчу (гетьман і Рада генеральної старшини) та судову (Генеральний суд);
уперше застосовується поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.

Слайд № 14

16 of 28

Цікаві факти про «Конституцію Пилипа Орлика»:

Конституція була ухвалена на козацькій Раді 16 (5) квітня 1710 року під час вибору нового гетьмана Пилипа Орлика;
Конституція Війська Запорозького 1710 року – перша в світі Конституція, що встановлювала основи державного устрою, форми правління, розподіл повноважень між різними гілками влади, окреслювала державні кордони;
Конституція визнавала непорушність трьох складових чинників правового суспільства, а саме − єдність і взаємодію законодавчої (широкої генеральної ради), виконавчої (гетьманської, обмеженої законом у своїх діях) і судової влади, підзвітної й контрольованої, однак незалежної від гетьмана;
Конституція проголошувала в Україні станову республіку на чолі з Гетьманом, водночас під протекторатом шведського короля;
Як чинний документ Конституція діяла на Правобережжі упродовж 1711-1713 років;
Джерелами тексту виступили документи гетьманського архіву, зокрема міждержавні угоди з Річчю Посполитою, Шведським Королівством, Кримським ханством, Оттоманською Портою та Московською державою;
Конституція збереглася в чотирьох редакціях: основній та скороченій латинській та двох староукраїнських;
Конституція 1710 року заклала основи українського та європейського конституціоналізму і є визначною пам’яткою європейської політичної думки початку XVIII століття.

Слайд № 15

17 of 28

Слайд № 16

Відео: “Перша у світі конституція”

18 of 28

Гетьман Пилип Орлик у 1711 та 1712 роках намагався збройною боротьбою поширити свої права на рідній землі, здійснивши два походи – нехай і не зовсім вдалі – на Правобережну Україну, де місцеве населення тоді визнало його владу.

Слайд № 17

19 of 28

Слайд № 18

20 of 28

24 травня 1742 році Пилип Орлик помирає у місті Ясси (сучасна Румунія) на території тодішньої Османської імперії. Місце поховання невідоме.

Слайд № 19

21 of 28

Пилип Орлик лишив по собі поетичну, публіцистичну, мемуарну, епістолярну та історіографічну спадщину. Він був автором книжок: «Алкід Російський», присвяченої Мазепі (1695), «Гіппомен Сармацький» − на пошану ніжинського полковника Івана Обидовського (1698), «Діаріуш (щоденник) подорожнього», ведений з 1720 по 1733 р., трактатів «Вивід прав України» (1712) та «Маніфест до європейських урядів» (1712).

Слайд № 20