Догляд за хворими з інфекціями крові та шкірних покровів.
Кров’яні інфекції
Мета уроку:
Кров’яні інфекції
Кров’яні інфекції – це група інфекцій, збудники яких проникають у потік крові людини й розвиваються в ній від укусів кровососних переносників (бліх, кліщів, комарів, москітів та ін.).
Висипний тиф
Висипний тиф – гостре інфекційне захворювання, що характеризується циклічним перебігом із лихоманкою, симптомами гострої інтоксикації організму та специфічним висипом.
Хворіють тільки люди.
Шляхи передачі
Джерелом інфекції є хвора людина, а переносником – воша (частіше одежна). Зараження людини настає не в результаті укусу воші, а через втирання фекальних мас воші разом із збудниками в поверхневі ранки шкіри від укусу при розчухуванні. Інкубаційний період триває в середньому 12-14 днів.
Основні симптоми
Хвороба звичайно починається гостро: з’являються нездужання, почуття розбитості, головні болі, спрага, втрачається апетит, t 39-40°С. пізніше на шкірних покривах з’являється характерний дрібноточковий висип. Токсин збудника гнітюче діють на центральну нервову систему. У період висипання посилюються головні болі, з’являються марення, галюцинації, порушення свідомості. При висипному тифі можливі серйозні ускладнення: порушення психіки, тромбози, кишкові кровотечі, інфаркти міокарда, абсцеси, нефрити, отити, пневмонії.
Принципи лікування
Лікування хворих здійснюється в стаціонарі із застосуванням антибіотиків, дієтичного харчування, постільного режиму.
Профілактика:
Вирішальну роль у боротьбі з висипним тифом відіграє профілактика педикульозу, яка досягається санітарною обробкою людей.
Кліщовий енцефаліт
Кліщовий енцефаліт – гостра нейровірусна інфекція, що характеризується ураженням сірої речовини головного й спинного мозку з подальшим виникненням різних порушень рухової функції людини.
Джерело інфекції – іксодові кліщі, в організмі яких вірус паразитує довічно та передається потомству.
Шляхи передачі
Характерна весняно-літня сезонність захворюван-ня, що обумовлено біологією кліщів. Кліщі передають інфекцію під час смоктання крові, а також при роздавлюванні їх і видаленні з тіла. Додатковим резервуаром інфекції можуть бути різні гризуни (зайці, польові миші та ін.), птахи (дрізд, щиглик, зяблик та ін.). Особливу роль у поширенні відіграють кози, рідше корови, зараження яких відбувається через кліщів. Вірус проникає в молоко, і при його вживанні в сирому вигляді можливе інфікування. Отже, кліщовий енцефаліт має 2 шляхи передачі – основний, через кліщів, і додатковий - через молоко.
Шляхи передачі�кліщового енцефаліту
Через укус кліща
Через сире молоко
Основні симптоми
Інкубаційний період триває в середньому 7-14 днів. Захворювання, як правило, починається гостро з ознаками загальної інтоксикації. Характерні підвищення t 39-40°С, озноб, різкий головний біль і слабкість, нудота, блювота, порушення сну. Відзначається почервоніння шкіри обличчя, шиї, верхньої частини тулуба, слизових оболонок зіва, втрата свідомості, судоми, порушення периферичної чутливості й рефлексів та ін. До залишкових явищ відносяться мляві паралічі, атрофія м’язів, зниження інтелекту, іноді епілепсія.
Принципи лікування
Лікування кліщового енцефаліту залежить від форми та тяжкості захворювання, передбачає введення детоксикаційних розчинів, вітамінів, протисудомних засобів, жарознижувальних препаратів, протиенцефалітного гамма-глобуліну, антибіотиків за показаннями та ін. Загальний догляд за хворими також пов’язаний із тяжкістю перебігу хвороби.
При впровадженні іксодового кліща в шкірні покриви людини необхідно звернутися до лікувальної установи для вилучення паразита й подальшого лікування.
Профілактика
Людям, що працюють у місцях можливого зараження:
∙ роблять профілактичні щеплення.
Тим, хто працює в зоні нападу кліщів:
∙ повинні носити спеціальний одяг;
∙ проводити кожні 2 години профілактичні огляди ті-ла й одягу на предмет наявності кліщів.
Малярія
Малярія – гостре інфекційне захворювання, що спричиняється плазмодіями малярії, яке передається при укусі заражених комарів із роду анофелес і характеризується гарячковими нападами, що настають через певні проміжки відповідно до циклу розвитку збудника.
Епідеміологія
Умовами поширення малярії служать наявність хворих гаметоносіїв і наявність комарів-переносників.
Комарі анофелес мешкають на заливних луках, водосховищах, озерах, затоплюваних рисових полях, затонах і болотах та відкладають свої яєчка у водоймищах із непроточною або повільною водою.
Основні симптоми
Як правило, захворювання малярією починається з характерних гарячкових нападів (пароксизмів).
Лише в частині випадків у хворих при зараженні малярією може спостерігатися лихоманка постійного типу, що триває 6-8 днів, лише потім настають періодичні пароксизми.
Опис клінічної картини�триденної малярії,�при якій напади повторюються�через 48 годин
Гарячковий напад у хворого малярією може настати в різний час доби, але частіше він настає вранці, звичайно близько 11 годин. Спочатку з’являється сильний озноб, відчуття холоду. Хворий не може зігрітися, і це змушує його вкриватися з головою ковдрою, кутатися в теплий одяг.
За ознобом дуже швидко наростає температура, досягаючи 40-41°С і навіть більш високого рівня; з’являється головний біль, тахікардія, інколи нудота і навіть блювота.
На піку нападу, коли температура значно підвищилася, хворий скидає із себе ковдру, його мучить спрага.
У цей час шкіра суха, дуже гаряча на дотик, лице червоне, губи сухі; нерідко на слизовій оболонці губ помітні герпетичні висипання.
Після 5-6 годин від початку нападу хворий починає сильно пітніти, так що необхідно міняти натільну й постільну білизну. Потім температура критично падає до нормальних або навіть субнормальних цифр, причому продовжується рясний піт.
У цьому періоді хворий відчуває значне полегшення, хоча він ще дуже слабкий. Часто вслід за падінням температури хворі засинають і, відпочивши за час тривалого сну (10-12 годин), відчувають себе цілком задовільно.
Як правило, у хворих на малярію поганий апетит, під час нападу спостерігається тиск в підшлунковій ділянці, нудота. Інколи з’являється пронос. При тривалому перебігу захворювання живіт збільшується за рахунок збільшення печінки та селезінки.
Профілактика:
Заходи щодо боротьби з малярією ґрунтуються на знищенні переносників хвороби – комарів анофелес, на систематичному виявленні хворих на малярію.
Будьте
здорові!