​

Урок 19

Контрольний письмовий переказ тексту наукового стилю

Різновиди:

- Власне науковий

- Науково-популярний

- Науково-навчальний

Науковий стиль

Основна функція: повідомлення, з’ясування, доказ наукових теорій, явищ, знань, обґрунтування гіпотез, класифікація й систематизація знань, роз’яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення

Сфера вживання: наукові праці, підручники, науково-популярні журнали

Загальні ознаки:

логічність, чіткість, точність, послідовність і доказовість викладу; ясність (понятійність)

і предметність тлумачень; узагальненість понять і явищ; об’єктивний аналіз; докладні висновки

Мовні особливості:

спеціальні терміни, наявність схем, таблиць, графіків; оперування абстрактними, словами, складні речення; ускладнення зворотами, однорідними членами речення; залучення цитат і посилань на першоджерела; монологічна форма викладу

Робота з текстом

Дослідження тексту на слух і робота над його структурою

1. Прочитати або прослухати текст, який необхідно переказати стисло.

2. Визначити тему й основну думку висловлювання.

3. Обдумати тему, пропоновану для стислого переказу.

4. Вибрати з тексту основне й істотне.

5. Продумати композицію переказу, тип мовлення.

6. Скласти план переказу.

7. Виписати слова-терміни, що допомагають авторові точно розкрити тему висловлювання.

8. З’ясувати лексичне значення незрозумілих слів.

9. Дібрати слова та речення для зв’язку частин тексту.

«Як підготуватися до стислого переказу тексту наукового стилю»

Похід князя Ігоря

Протягом ХІІ ст. в Київській Русі виникло від 10 до 15 удільних князівств. Саме тоді Київ із прилеглими територіями почали називати «Руською землею».

Історики підрахували, що протягом ста років — між 1146 та 1246 — 24 князі 47 разів приходили в Києві до влади. 35 таких князювань тривали менше року кожне.

1169 року на Київ напав володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський.

«Богоматір Володимирська»

Поема «Слово о полку Ігоревім» засвідчила: захопити справжню ікону Пирогощу Андрію Боголюбському не вдалося.

Щодо походження й

тлумачення назви «Пирогоща»

Найчастіше назва трактується як «баштова» («пиргос» грецького мовою означає «башта»).

Відомо, що ікону морем було привезено з Візантії. Цілком можливо, що там вона зберігалась у башті монастиря.

І. Чому Київ був великою принадою для ворогів.�ІІ. Із якою метою Андрій Боголюбський вивіз ікону з Вишгорода.� 1. Впевненість князя в тому, що Богоматір із Вишгорода — ікона Пирогоща.� 2. Володіння Пирогощою означало перенесення столиці.� 3. Ікона Пирогоща — символ руської державності.�ІІІ. Що засвідчило «Слово о полку Ігоревім».� 1. Андій Боголюбський вивіз іншу ікону.� 2. Повернувшись з полону, князь Ігор поспішив до справжньої Пирогощі.� 3. Чому літописці оголосили Пирогощою ікону з Вишгорода.�ІV. Що означає назва «Пирогоща».�V. За що молився князь Ігор.

Похід князя Ігоря

Протягом ХІІ ст. в Київській Русі виникло від 10 до 15 удільних князівств. Саме тоді Київ з прилеглими територіями почали називати «Руською землею». Він був великою принадою, бо той, хто завоює Київ, міг називатися правителем «матері міст руських».�Чвари між князями за Київ не вщухали. Історики підрахували, що протягом ста років — між 1146 та 1246 — 24 князі 47 разів приходили в Києві до влади. 35 таких князювань тривали менше року кожне.

1169 року на Київ напав володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський. Місто було по-дикунському пограбоване. Саме тоді, як сказано в літописі, князь вивіз з Києва (а вірніше, з Вишгорода, що був рези-денцією київських князів) ікону Богородиці. Після того, як цю ікону було виставлено в Успенському храмі міста Володимира на Клязьмі, за нею закріпилася назва «Богоматір Володимирська».

​

Вивезену з Вишгорода ікону Андрій Боголюбський вважав найбільшою святинею тогочасної Русі, тобто іконою Пирогощею. Саме з перенесенням цієї ікони, що вважалася символом єдності Руської землі, було пов’язане перенесення столиці з Києва до Володимира на Клязьмі. Згодом, коли цю ікону перевезли до Московського Кремля, столицю в зв’язку з таким перенесенням перенесли до Москви. Як видно, іконі надавалося виняткового значення — вона була символом Руської державності.

Проте поема «Слово о полку Ігоревім» засвідчила: захопити справжню ікону Пирогощу Андрію Боголюбському не вдалося. Очевидно, князь вивіз з Вишгорода іншу ікону, оголосивши її Пирогощою. Адже повернувшись з половецького полону до Києва, князь Ігор саме до ікони Богородиці Пирогощі поспішає з молитвою. Таким чином, Пирогоща залишилась у Києві.

Літописці ж навмисне, щоб виправдати, «узаконити» перенесення столиці з Києва до Володимира, оголосили ікону Пирогощою.

Щодо походження й тлумачення назви «Пирогоща» існують різні пояснення. Найчастіше назва трактується як «баштова» («пиргос» грецького мовою означає «башта»).

Відомо, що ікону морем було привезено з Візантії. Цілком можливо, що там вона зберігалась у башті монастиря.

Врятувавшись втечею з половецького полону, князь Ігор приходить до Києва. Він йде молитись до ікони Пирогощої. Це молитва не про тимчасовий успіх чи власне життя. Це молитва за всю Україну-Русь, її єдність і незборимість.

За Б.Яценком; 325 сл.

Домашня робота�Дописати переказ