�СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НАПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ�

Які регіони українських земель

і чому розвивалися швидше?

Південь та схід (Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий басейни)

Концентрація виробництва —

зосередження засобів виробництва, працівників

та обсягів виробництва на великих підприємствах.

Монополізація - об’єднання підприємств, які зосереджують виробництво і збут значної частини продукції певної галузі промисловості - монополії

1887 – Київ - створення об’єднаного цукрового синдикату для захоплення ринку шляхом спільного збуту цукру за спільними цінами. Збільшують експорт цукру і зменшується внутрішній продаж).

Які ціни на цукор будуть всередині Російської імперії?

1902 – синдикат “Продамет” - товариство для реалізації виробів металургійних заводів (80% збуту заліза у Росії)

«Трубопродаж» – продаж труб

1904 – синдикат «Продвугілля» (60% збуту кам’яного вугілля Донбасу)

1902 – синдикат «Продвагон»

1900 – 1903 – економічна криза (зменшення виробництва, збільшення безробіття, зменшення заробітної плати, збільшення тривалості робочого дня, банкрутство)

​

​

1910-1913 – економічне піднесення Російської імперії

А) Тривалість робочого дня робітників 12 – 14,5 год.

Б) Низька заробітна плата

​

В) Недотримання правил техніки безпеки

​

Г) Великі штрафи

​

Д) Нестерпні житлово-побутові умови

1. Високий рівень захворюваності та невелика середня тривалість життя

​

2. Травми та летальні випадки на роботі

​

3. Низька калорійність харчування

​

4. Збільшення випуску промислових товарів

​

5. Постійне незадоволення і агресивне налаштування

ФОРМА ПРОТЕСТІВ

СТРАЙКОВИЙ РУХ

ЕКОНОМІЧНІ ВИМОГИ

​

1. 8 ГОДИННИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ

2. БІЛЬША ЗАРОБІТНА ПЛАТА

​

ПОЛІТИЧНІ ВИМОГИ

​

“ГЕТЬ САМОДЕРЖАВСТВО!”

МЕЦЕНАТИ ТА БЛАГОДІЙНИКИ

• РОЗВИТОК ОСВІТИ (ВІДКРИТТЯ, ФІНАНСУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ),
• ПІДТРИМКА КУЛЬТУРИ (ВИДАННЯ ГАЗЕТ, ЖУРНАЛІВ, ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ , МИТЦІВ, БУДІВНИЦТВО),
• ПІДТРИМКА МЕДИЦИНИ,
• ПІДТРИМКА СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИХ КАТЕГОРІЙ

РОДИНА ТЕРЕЩЕНКІВ

РОДИНА СИМИРЕНКІВ

НАЙВІДОМІШІ МЕЦЕНАТСЬКІ ПРОЄКТИ

ХАРАКТЕРИСТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

• СКОРОЧЕННЯ ПОМІЩИЦЬКОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ;
• СОЦІАЛЬНЕ РОЗШАРУВАННЯ СЕЛЯН;
• АГРАРНЕ ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ – ОБЕЗЗЕМЕЛЕННЯ СЕЛЯН;
• ЗБІЛЬШЕННЯ БЕЗРОБІТТЯ;
• ТРУДОВА МІГРАЦІЯ (СЕРЕДНЯ АЗІЯ, ДАЛЕКИЙ СХІД (ЗЕЛЕНИЙ КЛИН), СИБІР (СІРИЙ КЛИН)

​

КООПЕРАТИВНИЙ РУХ

​

​

​

1894 – ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ (ХЛІБОРОБСЬКА АРТІЛЬ)

​

​

​

1883 – СПОЖИВЧИЙ КООПЕРАТИВ “НАРОДНА ТОРГІВЛЯ”

1894 – КРЕДИТНИЙ КООПЕРАТИВ “ВІРА”

1896 – СТРАХОВИЙ БАНК “ДНІСТЕР”

«Політизація українського руху

в Наддніпрянській Україні»

Діяльність української інтелігенції на початку ХХ ст.

• прохання зняти заборону української мови;
• урочисте відкриття в 1903 р. пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві. Його автори Л. Позен і О.Ширшов відмовилися від винагороди за свою роботу.
• Михайло Коцюбинський, не зважаючи на заборону влади, виголосив промову українською мовою. Він підкреслив: «Занедбане і закинуте на сільську стріху слово воскресло знов і в устах батька нової української літератури Івана Котляревського голосно залунало по широких світах».

Пам’ятник І.Котляревському в Полтаві. 1903 р.

Діяльність української інтелігенції на початку ХХ ст.

• 1904 р. - відзначення в Києві 35-річчя творчості композитора Миколи Лисенка;
• 1904 р. – початок кампанії за скасування Валуєвського циркуляру та Емського указу;
• 1905 р. - вшанування письменника Івана Нечуя-Левицького з нагоди 35-річчя його літературної діяльності.

​

Викладачі та учні відділу української драми Музично-драматичної школи М.Лисенка в м.Київ

Друга половина 90-х рр. ХІХ ст.

Перехід від культурно-освітньої діяльності до політичної боротьби

В.Антонович і О.Кониський – ініціатори створення Загальної української безпартійної організації (1897)

Братство тарасівців – організація, що пріоритетною визнавала політичну діяльність (1892)

Новий етап національного руху

МИКОЛА МІХНОВСЬКИЙ – “БАТЬКО УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ”

1900 РІК –

“САМОСТІЙНА УКРАЇНА”

Значення:

• вперше відкрито обґрунтовано самостійність України і проголошено боротьбу за неї на Наддніпрянській Україні;
• зародження націоналізму в Наддніпрянській Україні.

Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо й те, що це вже остання боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи. Ми востаннє виходимо на історичну арену, і або поборемо, або вмремо... Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов'ю до України! Сини України! Ми, як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття. Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожний, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!

Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарною поміж окремими своїми частинами, але нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ".

“Самостійна Україна”

Запитання до документа:

1. Яку провідну ідею проголошував автор?

2. Чим М. Міхновський аргументував необхідність боротьби за дер-

жавну незалежність?

Політичні партії Наддніпрянщини

​

• періодом виникнення є початок ХХ століття;
• першою політичною партією Наддніпрянщини стає Революційна українська партія (РУП);
• більшість партій відстоювали позиції автономізму і поширення соціалістичних ідей.

Революційна українська партія (РУП)

1900 р.

м. Харків

Гасло: «Рух усе, мета ніщо» (Є.Бернштейн)

Ініціатива створення:

- студентська громада.

“Самостійна Україна” М.Міхновського – перша програма РУП

Революційна українська партія (РУП)

Засновники

Дмитро Антонович

Михайло Русов

Левко Мацієвич

Юрій Коллард

Першим програмним документ – брошура М.Міхновського “Самостійна Україна”

Ідейні положення:

• боротьба за державну незалежність;
• боротьба проти царизму;
• радикалізм;
• безкомпромісність і рішучість;
• прагнення поліпшити долю народу політичними засобами.

Революційна українська партія (РУП)

Обкладинка першого видання брошури, 1900 р.

Форми діяльності:

• розповсюдження брошур («Дядько Дмитро» і «Чи є тепер панщина?»);
• видання газет (1902 р. - Д.Антонович, часопис «Гасло»);
• створення мережі місцевих організацій.

​

Революційна українська партія (РУП)

Дмитро Антонович – автор агітаційних брошур, у 1902-1903 рр. у Чернівцях редагує газету “Гасло”

Українська народна партія (УНП)

1902 р.

м. Харків

Гасло: «Україна для українців»

Ініціатива створення:

- активісти на чолі з М.Міхновським, які вийшли з РУП.

М. Міхновський (другий ряд, перший праворуч) серед соратників. Харків

Українська народна партія (РУП)

Програмний документ – праця М.Міхновського

“Десять заповідей”

1903 р.

Ідейні положення:

• утворення самостійної демократичної держави – України;
• президентська республіка;
• соціальні гарантії для широких верств населення;
• передача землі у власність селянам.

Микола Міхновський

Микола Міхновський�( 1873 – 1924)

• Народився в с. Турівка на Київщині;
• навчався на юридичному факультеті Київського університету;
• один з ініціаторів утворення «Братства тарасівців» (1891);
• працюючи адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь в українському національному русі.
• один з організаторів та лідерів створеної в 1901–1902 рр. Української народної партії, написав для неї програму, в якій обстоював ідею самостійності української держави.

Форми діяльності:

• 1903 р. – створення М.Міхновським напіввоєнної організації “Оборона України” для здійснення політичних терористичних актів;
• М.Міхновський виклав теоретичні основи українського націоналізму (“батько українського націоналізму”).

Українська народна партія (УНП)

Замах на пам’ятник О. Пушкіну в Харкові УНП присвятила річниці Переяславської угоди 1654 р. Під пам’ятник, що стояв в університетському сквері, було закладено вибухівку та партійні листівки, які після вибуху мали розлетітися на всі боки. Текст листівок пояснював мету акції: Пушкін ображав гідність України у своїх творах, особливо в поемі «Полтава». Крім цього, пам’ятник російському поету на українській землі проголошувався зайвим, доки не буде дозволено безперешкодно встановлювати тут пам’ятники українським письменникам.

Українська соціал-демократична спілка (УСДП)

1904 р.

м. Львів

Ініціатива створення:

- противники самостійності

України, які вийшли зі складу РУП.

На засадах автономної секції увійшла до складу РСДРП (меншовиків)

Зі статуту:

«Спілка»

займається організацією пролетаріату, що говорить українською мовою,

у місцевостях, де немає комітетів РСДРП, її громади являються самостійними організаціями».

• Мар'ян Меленевський (вважався лідером);
• Олександр Скоропис-Йолтуховський;
• Павло Тучапський.

Українська соціал-демократична спілка (УСДП)

Діячі партії

Мар'ян Меленевський

Ліберальний напрямок

Українська демократична партія (УДП)

1904 р.

м. Київ

Ініціатива створення:

- поміркована українська інтелігенція.

Ідейні положення:

• автономія України в складі федеративної Російської держави;
• Росія – конституційна монархія;
• загальнонародна власність.

Зі звернення «Від Української демократичної партії»

Головні принципи нашої партії такі:

1. Знесення політичного абсолютизму, заведення парламентського ладу, участь народу в державних справах на підставі загального, безпосереднього, рівного, пропорційного і тайного голосування (без різниці статі, віри і національності).

2. Свобода особи, слова, віри (церква повинна бути відділена від держави). Свобода зборів, спілок, організацій, страйків. знищення станів.

4. ...Ми вимагаємо для території, заселеної українським народом, автономії, заснованої на особливім органічнім статуті, виробленім будущим українським сеймом і запорученім основними загальнодержавними законами.

5. Щодо економічних питань...

а) 8-годинний робочий день;

б) державну пенсію немічним, калікам і всім робітникам, що дожили 60-ти років.

6. Визнаючи, що орудувати землею можуть лише ті, що її обробляють, уважаємо конечним:

а) землі державні, удільні, кабінетні та монастирські на території України експропріювати у власність автономного краєвого сейму;

За іншими народами, які живуть на території України (Великороси, Жиди, Поляки та ін.), ми визнаємо рівне право з Українцями на задоволення їх національних, культурних, політичних та економічних потреб.

Запитання до документа:

1. Які загальнодемократичні перетворення прагнула здійснити УДП?

2. Яким убачала майбутнє України УДП?

Українська демократична партія (УДП)

Лідери партії

Євген Чикаленко

Олександр Лотоцький

Володимир Чехівський

Українська радикальна партія (УРП)

1904 р.

Ініціатива створення:

- поміркована українська інтелігенція.

м. Київ

Ліберальний напрямок

Ідейні положення:

• автономія України в складі федеративної Російської держави;
• Росія – конституційна монархія.

Українська радикальна партія (УРП)

Лідери партії

Сергій Єфремов

Борис Грінченко

Модест Левицький

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)

1905 р.

Ініціатива створення:

- другий з'їзд РУП – рішення про перейменування партії.

Ідейні положення:

• автономія України в складі Росії ;
• можливе об'єднання з РСДРП на федеративних началах;
• відкидання ідеї революційного екстремізму.

​

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)

Лідери партії

Володимир Винниченко

Симон Петлюра

Микола Порш

Дмитро Антонович

Українська демократично-радикальна партія (УДРП)

1905 р.

Ініціатива створення:

- об'єднання УДП і УРП.

м. Київ

1907 р. – перейменовано в Українську трудову партію

Ідейні положення:

• автономія України в складі Росії ;
• ліквідація самодержавства;
• проголошення демократичних свобод.

​