«Українська Державність – мій Символ, моя Віра, мій Вибір»
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Держава – це не лише уряд
– це люди!
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов їна
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, на плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
Микола Верещака
15 липня наша країна відзначає День української державності. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.
День Державності відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.
Нація сильна, коли пам’ятає своє коріння!
День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава.
Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Історія українського державотворення сягає своїми витоками Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Кожен будує державу на своєму місці!
У середині ХІ ст. територія Київської держави була найбільшою в тогочасній середньовічній Європі.
Її природні кордони:
на півночі – Балтійське море;
на півдні – Чорне море;
на заході – Карпатські гори;
на сході – ріка Волга.
У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства. У період Русі почала формуватися українська мова.
Київська держава була однією з найбагатших європейських країн. У скандинавських сагах її називали Гардарікою – «країною міст».
Письмові джерела ХІІ ст. містять назви:
По Дніпру «із варяг у греки» плили купці з усього світу.
Руси утворюють великий народ…
Аль Масуді, Х ст.
У літописі «Повість минулих літ» монаха Нестора під 852 роком записано: «Нача ся звати Руська земля». Звідти Київську державу почали називати Руссю. Що думають історики про походження терміну?
Кому належить ця історична спадщина?
Версія 1. Етнонім «Русь» має північне (скандинавське) походження.
Аргументи:
Версія 2. Етнонім «Русь» має середньодніпровське походження.
У літописі «Повість минулих літ» говориться: «Поляне іже нині зовемося Русь». Тому існує гіпотеза, що полянський союз племен Середнього Подніпров'я мав самоназву «рос». Плем’я «рос» на берегах Дніпра згадується ще у «Церковній історії» Псевдозахарія VI cт.
Кому належить ця історична спадщина?
Візантійські джерела («Окружне послання» патріарха Фотія 867 р.) згадують про похід русів на Константинопіль 860 р., про хрещення русів після цього походу та знищення їхнього флоту бурею на морі.
Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі «Руській правді» князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу.
Продовжило традиції української державності Галицько-Волинське князівство. В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у XIII–XIV століттях розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 року Данила Галицького у Дорогичині короною, надісланою Папою Римським Інокентієм IV.
У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського. Велике Князівство Литовське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, систему адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.
Основним джерелом права була «Руська правда», пізніше – «Литовські статути», укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.
У XVI столітті українці створили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Козацтво на давньоруських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ, засновану на принципах особистої свободи та виборності влади. У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та зв’язок козацької держави з Руссю.
Хто любить піч, тому ворог Січ
Запорозька Січ – військовий та адміністративний центр козацтва на південних українських землях, що існував із середини XVI ст. до 1775 р. В історичній пам’яті українського народу саме запорозькі козаки перетворилися на ідеал звитяги та мужності у справі захисту рідної землі.
«Я вважав корисним залучити на наш бік таких хоробрих і заповзятливих людей, які з молодих років вправляються у військовому мистецтві й добре вивчили того ворога, з яким чи не щодня стикаються, тобто турків і татар».
Еріх Ляссота, австрійський дипломат (1594 р.)
Ці принципи були втілені у ранньомодерній українській державі Гетьманщині. Вона була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо. Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 року Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом.
З города Азова, з тяжкої неволі три братики втікали.…
В усній народній творчості згадується про про існування в гирлі Кальміуса фортеці Домаха.
Перші письмові повідомлення про запорозьких козаків на півдні Донеччини відносяться до XVI ст. У 1577 р. козаки здійснили напад на ординсько-татарське місто Білий Сарай на березі Азовського моря.
Микола Макаренко (1877-1938) - видатний український археолог, мистецтвознавець, музеєзнавець. У 1930 р. відкрив на місці будівництва заводу «Азовсталь» (Маріуполь) великий могильник доби неоліту (кам’яний вік). За 250 м на північний схід від могильника археолог знайшов западини від жител. У 1931 р. під час розкопок одного з них було знайдено керамічні грузила, люльки та інші предмети козацького побуту ХVII ст.
�
Гей, по синьому морю
Хвиля грає…
У XVІІI ст. на півдні Донеччини функціонувала Кальміуська паланка Війська Запорозького Низового. Адміністративний центр – форпост Кальміус і Кальміцська слобода на місці сучасного Маріуполя.
Письмові джерела: у Щоденнику академіка І.А. Гільденштедта за 1773р. міститься інформації про форпост Кальміус на березі Азовського моря – «земляний окоп», в якому був полковник і 200 козаків.
Із листа київського православного митрополита Т. Щербацького (1754): «…Властію нам от Бога даною благословляємо все чесності твоєї Самарського монастиря приказати в Кальміусі похідну во ім’я святителя Христа Миколая церкву збудувати на зразок армійських полкових похідних церквів»
Посідали вони собі край могили.
Люльки собі закурили…
Матеріали археологічних розкопок фортеці Кальміус, 2011 р.
1 – керамічна люлька,
2 – керамічний посуд ХVIII ст.
��
У XIX столітті сформувалося поняття української нації з її етнічними кордонами, мовою та культурою. Покоління Руської трійці, Кирило-Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для майбутньої української державності. Упродовж ХХ століття попри історичні катаклізми та мільйонні жертви українці неодноразово виборювали самостійність.
Розвивайся ти, високий дубе,
Весна красна буде!
Розпадуться пута віковії,
Прокинуться люди.
Розпадуться пута віковії,
Тяжкії кайдани,
Непобіджена злими ворогами
Україна встане.
Встане славна мати Україна,
Щаслива і вільна,
Від Кубані аж до Сяну-річки
Одна, нероздільна.
Щезнуть межі, що помежували
Чужі між собою,
Згорне мати до себе всі діти
Теплою рукою.
«Діти ж мої, діти нещасливі,
Блудні сиротята,
Годі ж бо вам в сусід на услузі
Свій вік коротати!
Піднімайтесь на святеє діло,
На щирую дружбу,
Та щоби ви чесно послужили
Для матері службу.
Чи ще ж то ви мало наслужились
Москві і ляхові?
Чи ще ж то ви мало наточились
Братерської крові?
Пора, діти, добра поглядати
Для власної хати,
Щоб ґаздою, не слугою
Перед світом стати!»
Іван Франко
У ході Української революції 1917–1921 років вперше у XX сторіччі створили незалежну національну державу. Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці, проголошеній 20 листопада 1917 року. 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки.
За часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг.
Вік тризуба, прапор-рекордсмен, змінений гімн: що ти знаєш про державні символи України?
Почнімо з Державного Герба — тризуба, про давню традицію використання якого свідчать дослідження вчених. Чи знаєш, хто з князів Київської Русі вперше викарбував тризуб на монетах?
Володимир Святославич
А звідки ж Володимир (чи, може, його бренд-менеджер?) узяв ідею для тризуба? Історики різних поколінь намагалися витлумачити значення символа та його походження, доклався до аналізу й Михайло Грушевський. Чи знаєш, яка його версія походження тризуба?
Михайло Грушевський наполягав на питомо українському походженні тризуба. За його версією, цей знак найімовірніше є схематичним зображенням верхівки булави — давнього атрибуту влади, що виник ще за кам’яної доби.
Як стверджує закон, тризуб — це малий Державний Герб України, а за Конституцією має бути ще ж і великий… Чи знаєш, які елементи доповнюють тризуб у його великій версії?.
Остаточний варіант ще не затвердили
Поєднання синього та жовтого кольорів в українській символіці виникло задовго до ухвалення Державного Прапора. Ось в описі Грюнвальдської битви згадують знамено з жовтою твариною на синьому тлі. Здогадуєшся, якою саме?
Лева
У 2016 році прапор України потрапив до книги рекордів Гіннеса. Аби уможливити це досягнення, до акції долучилися понад 5800 людей. Що ж вони зробили?
Виростили квіти для найбільшого квіткового килиму в кольорах прапора
З початком повномасштабної війни синьо-жовтий прапор замайорів на площах Мілана, Сіднея, Нью-Йорка, Лондона… Світові виробники стягів цей тренд вловили, відтак змінили дещо у своїй роботі… Як думаєш, що саме?
Почали виробляти більше українських прапорів через великий попит на них.
До 30-ї річниці незалежності створили артоб’єкт «Серце України». Він складається з 25 крил, що символізують усі області й АР Крим, і серця, що пульсує, а понад ними майоріє синьо-жовтий стяг на найвищому флагштоку області. Де знаходиться цей об’єкт?
Інсталяція «Серце України» знаходиться в селі Мар’янівка Черкаської області — саме цю локацію вчені визначили 2005 року як географічний центр України.
Текст до Державного Гімну України написав Павло Чубинський. А чи знаєш, скільки часу в нього зайняла ця робота?
30 хвилин
За президентства Леоніда Кучми текст гімну дещо підкорегували. Чи знаєш, що саме змінилося в цій новій версії гімну 2003 року?
Законом «Про Державний Гімн України» 2003 року ухвалили текст нашого славня, який відрізнявся від попередньої версії лише однією літерою: слова «Ще не вмерла Україна…» замінили «Ще не вмерла України…»
Українська музична енциклопедія виокремлює також і духовний гімн нашої держави — «Молитву за Україну». Текст до нього написав лексикограф і перекладач Олександр Кониський, а хто автор музики до цього твору?
Микола Лисенко
Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи. Гетьман всіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми. Директорія ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню.
Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА). 22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.
Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху XX століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.
Від жовтня 1938 року розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР
В умовах Другої світової війни 30 червня 1941 року у Львові було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції УНР і ЗУНР. Слідом за Львовом проголошення Акта відбулося у багатьох містах західної та центральної України.
У липні 1944 року підпільна конференція під захистом відділів УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР) – політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.
За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні масові голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років XX століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці боролися тривалий час. Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.
28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю й утвердив народовладдя.
Сучасні захисники продовжують державотворення!
.
53-а окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха
92-а окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка
93-а окрема механізована бригада
«Холодний Яр»
Жовто-блакитний український стяг
Крилом укрив від ворога країну,
А той лютує! Села і міста
Перетворити хоче на руїну.
Не вдався план бліц-кріговський йому:
Не ждав такого спротиву народу!
Хай буде світло! Знищимо пітьму –
Ми захищаєм волю і свободу!
Як гордо майорить вкраїнський стяг
Над Києвом справіку і донині!
Звитяга наша житиме в віках!
Ми переможем! Слава Україні!
Людмила Добровольська
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївський
Держава – це кожен з нас!