• поживність і калорійність їжі мають відповідати енергетичним витратам організму;

• для забезпечення пластичних витрат дотримуватись білкового оптимуму (100-110 г білків на добу, під час фізичної роботи – до 139-140 г);

• максимальна різноманітність їжі для поповнення кількості речовин, що здійснюють регуляторну функцію;

• дотримання індивідуального режиму харчування, що визначається масою, віком та рівнем рухової активності кожної людини

• Співвідношення білків, жирів, вуглеводів має бути 1,0 : 2,3 : 5,8

• В раціоні мають бути:

- овочі та фрукти (містять вітаміни);

- пектинові речовини (забезпечують зв’язування та видалення з організму токсинів, сполук важких металів, радіонуклідів);

- клітковина (забезпечує моторну та секреторну функцію кишечнику, джерело речовин для мікроорганізмів кишечнику, що синтезують Vit В₁, В₂, В₁₂, К)

- вода – напої, рідкі страви

• Дотримання сумісності продуктів

• Дотримання режиму харчування й прийому їжі в один й той самий час для секреції травних соків

• Оптимально приймати їжу 4 рази на добу, інтервал між прийомами їжі не має перевищувати 6 годин, а саме:
• сніданок – 25% добового раціону (перша година після пробудження);
• обід - 35%;
• підвечірок – 20%;
• вечеря – 20% не пізніше, як 3 години до сну

Важливі

умови харчування:

• гарний настрій під час приймання їжі;

• повільне й ретельне пережовування їжі;

• розумна кулінарна обробка харчових продуктів;

• свіжі продукти, придатні до вживання;

• категорична відмова від тютюнокуріння й вживання алкогольних напоїв

• основний критерій раціонального харчування

• співвідношення між кількістю енергії, що надходить в організм і кількості енергії, що виділяється ним

Позитивний баланс

Негативний баланс

маса тіла збільшується

маса тіла зменшується

Виникає необхідність визначати енергетичну цінність харчових продуктів та вимірювати енергетичні витрати організму за різних навантажень

Харчова цінність їжі (поживність)

Енергетична цінність їжі (калорійність)

Хімічний склад продукту з урахуванням його споживання в загальноприйнятій кількості

Характеризує частку енергії, що вивільняється в процесі розщеплення їжі та окиснення поживних речовин

Речовини, які входять до складу їжі:

• поживні – білки, жири, вуглеводи;
• додаткові – вітаміни, органічні кислоти, мінеральні солі, харчові добавки

При окисненні речовин вивільняється енергія:

1 г жиру – 39, 8 кДж

1 г білка – 17, 6 кДж

1 г вуглеводів – 17, 6 кДж

Енергетична цінність вимірюється – ккал або кДж

1 кал = 4,18 Дж

Загальний обмін

Основний обмін

Функціональний обмін

Витрати енергії на основний та функціональний обмін

Енергія, необхідна для забезпечення життєдіяльності в умовах спокою

Енергія, необхідна для здійснення фізичної активності

У підлітків –

170-250 кДж

на 1 кг маси тіла

Підтримка процесів життєдіяльності (робота систем та органів)

Залежить від фізичної та розумової активності

на 1 кг тіла

• у підлітків – 142, 6 кДж
• у дорослих – 100, 56 кДж

За умов звичайної денної активності калорійність їжі має перевищувати основний обмін приблизно на 25%

Основні методи

Пряма калориметрія

Непряма калориметрія

• Метод безпосереднього вимірювання кількості теплоти, виділеної організмом за певний час

• Метод визначення кількості виділеної теплоти за кількістю спожитого кисню та виділеного вуглекислого газу

• Калориметри – герметичні камери з подвійними стінками, між якими циркулює вода

​

Основні методи

Пряма калориметрія

Непряма калориметрія

• Метод безпосереднього вимірювання кількості теплоти, виділеної організмом за певний час

• Метод визначення кількості виділеної теплоти за кількістю спожитого кисню та виділеного вуглекислого газу

• Калориметри – герметичні камери з подвійними стінками, між якими циркулює вода

​

​

Недостатнє вживання

Надлишкове вживання

Білки

Порушення працездатності, пригнічення захисних сил організму, підвищеної сприйнятливості до інфекцій і до дистрофії та «голодних» набряків

Посилення процесів гниття в товстій кишці, що спричиняє розлади травлення. Сприяє розвитку подагри

​

Недостатнє вживання

Надлишкове вживання

Жири

Розвиток гіповітамінозів за жиророзчинними вітамінами A, D, E, К: куряча сліпота, рахіт, безпліддя, порушення зсідання крові; нестача незамінних жирних кислот та як наслідок захворювання шкіри, порушення обміну речовин, пошкодження мітохондрій

Підвищується вміст холестеролу, утворення жовчних каменів, атеросклерозу, відкладання жиру в організмі