Тема: Особливості пізнавального розвитку молодшого шкільного віку у дітей з інтелектуальними порушеннями

.Байдалюк І.П.�науковий керівник: кандидат педагогічних наук Чопик Леся Іванівна �

� �

Актуальність дослідження. В Україні інклюзивна освіта почала впроваджуватися з 2009 року через законодавчі зміни, що забезпечили можливість здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами (далі ООП) в інклюзивних групах та класах, кількість яких з кожним роком стрімко зростає. Однією із головних задач у навчанні дітей зазначеної категорії є забезпечення їх якісними освітніми послугами, сприяння успішній адаптації та включенню у суспільне життя. Важливу роль у ефективній реалізації цієї мети відіграватиме рівень сформованості у дітей з порушеннями інтелекту пізнавальної сфери, яка забезпечує здатність пристосуватися до змін умов навколишнього середовища, отримати необхідну інформацію для успішної життєдіяльності. Тому питання, пов'язані з вивченням розвитку дітей з порушенням інтелекту в умовах сучасної інклюзивної освіти, відносяться до числа найбільш важливих. Розуміння особливостей психічного розвитку даної категорії дітей є важливою умовою для ефективної організації їх навчання та виховання.

Короткий аналіз досліджень і публікацій з проблеми: А.Р. Лурія, В.І. Лубовского, А.І. Мещерякова, М.С. Певзнер та ін., показали, що у дітей з інтелектуальними порушеннями є досить грубі зміни в умовно-рефлекторній діяльності, порушення процесів збудження і гальмування. Все це є фізіологічною основою для особливого психічного розвитку дитини, включаючи процеси пізнавання і особистість в цілому. Особливості психіки дітей з порушенням інтелекту досліджували Л.В. Занков, В. Г. Петрова, Б.І. Пінський, С.Я. Рубінштейн, І.М. Соловйов, Ж. І. Шиф та інші. Всі автори досліджень були одностайні в тому, що для дітей з інтелектуальною недостатністю характерним є недорозвинення пізнавальних інтересів, зниження пізнавальної діяльності на всіх етапах.

Об’єкт дослідження: пізнавальна сфера у дітей з порушенням інтелектуального розвитку.�Предмет дослідження: особливості розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. �

Мислення учнів з порушеннями інтелекту розвивається за тими ж законами, що і в нормі. Проте розумовій діяльності дітей з порушеннями притаманні і специфічні риси. Їхнє мислення розвивається значно повільніше і з значним запізненням. Такі діти при аналізі виділяють значно меншу кількість деталей, ніж їх нормально розвиваючі однолітки.

Патогенний вплив на формування у дітей з когнітивним недорозвитком активної уваги здійснює слабкість орієнтовної реакції і недостатність пізнавальної активності.

Пам'ять дітей з інтелектуальними порушеннями характеризується слабким розвитком і низьким рівнем запам'ятовування, збереження і відтворення.

Мета роботи – розроблення ефективної психокорекційної программи з розвитку пізнавальної сфери молодших школярів з порушенням інтелектуального розвитку.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

Здійснити теоретичний аналіз стану проблеми в науковій літературі і виявити передумови становлення і формування поглядів на особливості розвитку пізнавальної сфери дітей з інтелектуальними порушеннями.

Емпірично дослідити особливості та стан сформованості пізнавальної сфери у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями.

Розробити, теоретично обґрунтувати та апробувати программа корекційних занять, спрямована на розвиток і корекцію пізнавальної діяльності молодших школярів з когнітивними порушеннями.

Гіпотеза: Ми припускаємо, що шляхом цілеспрямованого корекційного впливу, який враховує індивідуальні особливості дитини, можливе підвищення рівня сформованості пізнавальних процесів молодших школярів з когнітивними порушеннями.

Завданням дослідження було перевірити чи вплинуть корекційні заняття на поліпшення пізнавальних процесів у даної категорії дітей. Чи покращиться рівень уваги, яка, як написано раніше в цій роботі дуже важлива і приймає споріднену участь у всіх психічних процесах людини.

​

�

​

​

Для розв`язання поставлених у дослідженні завдань та перевірки гіпотези було використано наступні методи дослідження:

- теоретичні (аналіз та узагальнення наукової літератури, ефективного педагогічного досліду, теоретичне моделювання корекційних заходів, узагальнення, систематизація та опис отриманих результатів).

- емпіричні (діагностичні: спостереження, бесіди; біографічні: збір та аналіз анамнестичних даних; психологічний експеримент: констатувальний – з метою визначення рівнів сформованості пізнавальних процесів, формувальний та контрольний – з метою перевірки ефективності розробленої системи корекційних занять);

- математичної статистики (кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, тестом Уілкоксона для оцінки статистичної значущості змін з метою встановлення кількісної залежності між процесами, що досліджувались).

Для досягнення поставлених задач були використані наступні методики:

- методика Ж.М. «Лички» (для визначення стану сформованості концентрації уваги);

- методика «Коректурна проба Пьерона-Рузера» (для визначення стану сформованості уваги);

- методика «Четвертий зайвий» (для визначення стану сформованості мисленнєвих процесів);

- методика «Образна пам'ять» (для визначення стану сформованості образної пам'яті);

- методика О.Р. Лурії «10 слів» (для визначення стану сформованості слухо-мовленнєвої пам’яті).

�

В ході дослідження нами були розглянуті деякі методи діагностики пізнавальних інтересів молодших школярів з порушенням інтелекту. Слід зазначити, що всі методи вивчення психіки, в тому числі і вивчення пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями, використовувалися в оптимальному поєднанні.

Для вивчення особливостей формування пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними можливостями на базі дитячого центру «Сонечко» у м.Вінниця .

Як показало проведення діагностичних проб на рівень сформованості уваги, мислення та пам’яті, у дітей з порушеннями інтелекту немає жодного високого та достатнього критерію з перевіряємих вищих психічних функцій. Аналізуючи дослідження бачимо, що у 75% дітей значно знижений рівень уваги, їм важко запам’ятовувати та виконувати інструкції, у них знижене критичне та логічне мислення. Виконуючи завдання четвертий зайвий 75% дітей змогли виконати завдання тільки з допомогою педагога, а 25% так і не виконали завдання зовсім, навіть не звертаючи увагу, і не дивлячись на запропоновані картинки. Рівень сформованості візуальної та слухо-мовленнєвої пам’яті у 50% дітей на середньому рівні, у 25% на низькому, і ще у 25% на дуже низькому рівні. Такі показники сформованості пам’яті не достатні для продуктивного навчання у школі і потребує корекційних заходів на покращення цих показників.

�

​

​

�

​

Комплекс заходів був спрямований на розвиток різних психічних процесів. Завдання та вправи застосовувалися від простих до складних. Використовувалися вправи, що мали декілька етапів і ускладнень, тому вони добиралися в залежності від рівня сформованості тих чи інших процесів в дітей.

Форми та методи роботи: корекційно–розвивальні вправи; коректурні проби; комунікативні та рухливі ігри; дидактичні вправи; ігри – руханки.

Корекційно – розвивальна робота ґрунтувалася на таких основних принципах:

1. Індивідуальний підхід до кожної дитини, до її «зони найближчого розвитку»;

2. Стимулювання інтересу дітей через застосування ігрових форм занять;

3. Створення атмосфери доброзичливості і дружелюбності в групі;

4. Неприпустимість осуду за неуспіх; тактовне з’ясування з дитиною кожної помилки, щоб вона зрозуміла, як робити правильно;

5. Переживання кожного успіху як радості;

​

�

​

​

Результати корекції у дітей експерементальної групи до та після корекційних занять

�

​

​

Завдання було перевірити чи вплинуть корекційні заняття на поліпшення пізнавальних процесів у даної категорії дітей. Чи покращиться рівень уваги, яка, як написано раніше в цій роботі дуже важлива і приймає споріднену участь у всіх психічних процесах людини.

Аналіз отриманих результатів підтвердив доцільність та ефективність комплексної методики розвитку пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку дітей з інтелектуальними порушеннями. Таким чином, завдання, поставлені на початку роботи, були вирішені, мета дослідження досягнута, завдання виконані, гіпотеза досягнута.

​

�

​

​

 Наразі, дослідження не вирішує усі аспекти проблеми. Подальшого вивчення вимагають питання удосконалення змісту корекційної роботи з розвитку пізнавальної сфери дітей молодшого шкільного віку та забезпечення корекційної роботи в інклюзивних класах загальноосвітніх шкіл. Також немає досліджень як впливає на таких дітей дистанційне навчання, яке періодично відбувається в зв’язку з епідемічною ситуацією в країні. В наш час усі діти, дуже багато часу проводять за компьютером і телефоном, діти з особливостями розвитку нічим не відрізняються. Тому зважаючі на всі зміни, вважаю що досліджувати нову картину соціального життя дітей, та їх розвиток з різними нозологіями не втрачає своєї актуальності.

​