Двадцять сьоме жовтня
Класна робота�Г. Сковорода “Всякому місту - звичай і права”, “De libertate”
Що об'єднує ці зображення?
Пригадаймо!
«Людське життя, подібно до пісні - гарне не тривалістю, �а чесністю»
Григорій Сковорода
Григорій Сковорода назвав збірку своїх поезій «Сад божественних пісень» (Повна назва збірки — «Сад Божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма»)
Джерело: https://dovidka.biz.ua/sad-bozhestvennih-pisen-griroda
«Божественні пісні» -
це які пісні?
Збірка митця отримала таку назву за давньою поетичною традицією (згадаймо збірник «Сад страданій Христа…» або курс піїтики Митрофана Довгалевського «Сад поезії»). У своїх творах поет виступає як лірик, що зв’язав своє життя з життям народу, а тому й по-новому ставив та розв’язував ряд важливих питань сучасної йому дійсності. Не бог, а природа, людина, її думки і почуття стали основним змістом його збірки.
Написані в переяславський період і пізніше (1753–1785) поетичні твори Г. Сковорода об’єднав у збірку «Сад божественних пісень».
Свої вірші поет називає піснями
Автор використовує символічне число 30 (30 пісень), що в біблійній традиції позначало повноліття, досконалість. У старозавітні часи тридцять років вважалися віком, необхідним для навчання інших
На власні очі письменник спостерігав свавілля й жорстокість поміщиків, які нещадно визискували кріпаків
10 пісня («Всякому місту – звичай і права») написана у селі Ковраї у 1758-1759 pp., коли автор перебував у панському маєтку в ролі вчителя-слуги у Томари і пильно придивлявся до життя селян-кріпаків, гостро реагував на жорстоке поводження з ними.
10 пісня збірки Г.Сковороди «Всякому місту – звичай і права» вважається класичним зразком соціальної сатири в давній українській літературі.
Пригадайте, що таке сатира?
Всякому місту — звичай і права,�Всяка тримає свій ум голова;�Всякому серцю — любов і тепло,�Всякеє горло свій смак віднайшло.�Я ж у полоні нав'язливих дум:�Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,�Федір-купець обдурити прудкий,�Той зводить дім свій на модний манір,�Інший гендлює, візьми перевір!�Я ж у полоні нав'язливих дум:�Лише одне непокоїть мій ум.
У підручнику
ст. 69-70
Той безперервно стягає поля,�Сей іноземних заводить телят.�Ті на ловецтво готують собак,�В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.�Я ж у полоні нав'язливих дум:�Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,�З диспутів учню тріщить голова,�Тих непокоїть Венерин амур,�Всякому голову крутить свій дур.�В мене ж турботи тільки одні,�Як з ясним розумом вмерти мені
Знаю, що смерть — як коса замашна,�Навіть царя не обійде вона.�Байдуже смерті, мужик то чи цар, —�Все пожере, як солому пожар.�Хто ж бо зневажить страшну її сталь?�Той, в кого совість, як чистий кришталь.
Що постійно повторює ліричний герой у творі?�Що його турбує?
Яка тема зображується у творі?
Яких людей мав на увазі Сковорода, говорячи “совість як чистий кришталь”?
Яка ідея цього твору?
Які людські вади викрив автор у вірші?
Суспільна вада | Цитата |
Соціальне визискування | …Ті на ловецтво готують собак, В цих дім, як вулик, гуде від гуляк |
Нажива на інших | Той зводить дім свій на новий манір… |
Гонитва за модою | Той панегірик сплітає з брехні… |
Жадоба збагачення | Ладить юриста на тон свій права… |
Марнування життя задля розваг | Панські Петро для чинів тре кутки…. |
Лицемірство | …Федір-купець обдурити прудкий… |
Непрофесіоналізм | …В лікаря мертві ідуть в підрядні. |
Безпринципність | Той безперервно стягає поля, Той іноземних завозить телят. |
Неуцтво, невігластво | ...3 диспуту учню тріщить голова… |
Поєднайте суспільні вади з цитатами
Чи можна вважати цей твір актуальним у наші часи? Чому?
Рік написання – 1758-1759 pp.
Жанр – Сатиричний вірш, пісня
Літературний рід: громадянська / філософська лірика.
Тема: зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.
Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних суспільних вад. Щасливий той, хто має чисте сумління.
Прослухайте пісню “Всякому місту - звичай і права”
Чи відрізняється пісня від прочитаного вами вірша?
Вірш «Всякому місту — звичай і права» зажив великої популярності, ставши народною піснею: відомо понад 50 її варіантів
Які у вас асоціації виникають зі словом «воля»?�
�Яке значення в житті людини має воля?��
Кого з народних ватажків, борців за волю українців ви знаєте?
De
«De Libertate»
«Про свободу»
М.Ковалинський пише, що Г.Сковорода тоді повністю «предался любомудрію, то есть исканію истины». Як селянський просвітитель він живе серед народу, проймається його думами і надіями, безповоротно вирішує, що його доля — з народом. У ті часи нерідко траплялося, що вільних людей поміщики самочинно приписували до своїх кріпаків.�
De Libertate
Що є свобода? Добро в ній якеє?�Кажуть, неначе воно золотеє?�Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,�Проти свободи воно лиш болото.�О, якби в дурні мені не пошитись,�Щоб без свободи не міг я лишитись.�Слава навіки буде з тобою,�Вольності отче, Богдане-герою!
Чому Г. Сковорода волю намагається порівняти із золотом?
Через що автор хвилюється, остерігаючись «в дурні не пошитись»?
Який факт з життя письменника свідчить про те, що він надав перевагу вільному, а не розкішному життю?
Якого Богдана згадано у творі?
Чому Григорій Савич називає
Б. Хмельницького «вольності отче»?
Чим викликано хвилювання Г. Сковороди з приводу того, щоб не втратити волю?
Яка ідея цього твору?
Аналіз твору
Рік написання: 1757
Вид лірики – патріотична лірика
Стиль – бароко
Тема: вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.
Ідея: уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.
Основна думка: тільки за умови отримання волі людина почуватиме себе щасливою; ніяке золото не замінить «вольности».
Закріплення матеріалу
Домашнє завдання�
Вивчити вірш «Всякому місту- звичай і права» або “De libertate”
Обов'язково: