В.О. СУХОМЛИНСЬКИЙ

«ЗОЛОТОКОСА»

Підготувала:

асистент вихователя

Лучка Т.М.

Коли сонечко стає нижче по небу ходити, в темному лісі прокидається золотокоса бабуся. А люди кажуть: осінь.

Вона тихо йде зеленими лугами. Де стане, там на траві залишаються білі кристалики льоду. А люди вранці кажуть: заморозок.

Приходить Золотокоса до саду, доторкається до дерева – і листя на ньому стає жовте, червоне, оранжеве... А люди вранці кажуть: золота осінь.

А золотокоса бабуся удень ховається у темному лісі. Жде ночі.