Петро́ Петро́вич Гула́к-Артемо́вський (нар. 16 (27) січня 1790, Городище, нині Черкаська область — 1 (13) жовтня 1865, Харків) — український письменник, науковець, перекладач, поет, байкар.
Підготувала Кубиліна М.А.
Народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська область, Україна) в сім’ї священника. Не закінчивши академію, у 1813 почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків.��У 1817 переїхав до Харкова та вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови.��З 1820 йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики.
У 1855 обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, з 1818 викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу».��Був членом Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського товариства друзів науки у Варшаві.
До творчого доробку П. Гулака-Артемовського належать байки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади.��З 1817 р. Почав друкуватися в журналі «Український вісник», де були опубліковані його переклади класиків світової літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете, Горація та інших.��Байка «Пан та собака» — найгостріший твір української літератури 19 століття. український
Інтенсивне формування і зростання П. Гулака-Артемовського як письменника відбувається після переїзду до Харкова, де він одразу ж активно включається в культурне життя, основним осередком якого був університет, зав’язує дружні контакти з Г. Квіткою-Основ’яненком, Р. Гонорським, Є. Філомафітським та іншими діячами культури, починає систематично виступати на сторінках «Украинского вестника» з перекладними й оригінальними творами різних жанрів. Був одним з лідерів гуртка Харківських романтиків.��Петро Гулак-Артемовський ввів в українську літературу жанр романтичної балади.
Твори:�•Батько та син (1827)�•Дві пташки в клітці (1827)�•Пан та собака (1818)�•Справжня добрість (1817)�•Цікавий і мовчун (1820)�•Рибалка (1827)
Байка «Пан та собака» — найгостріший твір української літератури 19 століття. Ідейний зміст співзвучний тогочасним прагненням проти кріпацтва, проти ставлення до кріпака як до робочої худоби. В основі байки — соціальний конфлікт між Паном і кріпаком (в алегоричному образі собаки Рябка).��Перші поетичні спроби П. Гулака-Артемовського припадають на період перебування його в Київській академії та на Волині.
На честь 213-річчя з дня заснування Харківського національного університету поблизу університету встановлено пам’ятник авторства Олександра Рідного.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Домашнє завдання. Написати біографію поета. Прочитати баладу «Рибалка». Вивчити терміни.