3 of 21

Вільне сполучення слів – це сполучення двох-трьох слів за допомогою сурядного чи підрядного зв’язку. Наприклад:

зима і літо – сурядний зв’язок (запитання від одного слова до іншого поставити не можна; такі сполучення слів ще називають словосполукою),

червоний м’яч – підрядний зв’язок (у такому випадку можна поставити питання від одного слова до іншого – м’яч який? – червоний; такі сполучення слів називають словосполученням).

4 of 21

Стійкі сполучення, які не можна розірвати, оскільки вони становлять єдине ціле називаються фразеологічними одиницями або фразеологізмами.

5 of 21

Сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів, фразеологізмів становить фразеологію.

Фразеологія (від грецького phrasis – вираження, logos – вчення) – розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів.

6 of 21

Лексичне значення фразеологізмів можна з’ясувати у фразеологічному словнику. Найбільш вживані фразеологізми включені і в тлумачні словники.

8 of 21

ОЗНАКИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Кожен фразеологізм має лексичне значення (слово синонім до фразеологізму), яке визначається за вираженням сполучення кількох слів і є єдиним для всього фразеологізму: пекти раків – червоніти, бити байдики – ледарювати.
Усталеність порядку слів і постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу. Характеризуються стійкістю граматичних категорій. Наприклад, аби використати фразеологізм замість слова мало, потрібно сказати як кіт наплакав. Саме кіт, а не інша тварина.

9 of 21

Слова у складі фразеологізмів мають часто переносне значення. Наприклад: У нього стільки грошей, що кури не клюють.(Кури не клюють – багато).
Фразеологізми у словниках реєструються так, як і слова, як єдине поняття, тому під час розбору речення не членуються.

Фразеологізм виступає одним членом речення, скільки б слів до нього не входило: На хлопця це не справило ніякого враження. Він і бровою не повів.

Він і не здивувався.

Отже, фразеологізм також виконує роль присудка: Він і бровою не повів.

10 of 21

Часто фразеологізм виступає підрядною частиною складнопідрядного речення.

У таких випадках при синтаксичному розборі за членами речення він не аналізується, бо до його складу входить і підмет і присудок! Наприклад:

Цю книжку будеш читати (коли?), коли більше каші з’їси.

11 of 21

Фразеологізми у реченні може бути як головним членом речення (підметом чи присудком), так і другорядним (додатком, означенням чи обставиною).

12 of 21

За будовою фразеологізми поділяються на:�

13 of 21

Фразеологічні зрощення – неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення не вмотивоване і не випливає зі значень окремих їхніх компонентів. Мають переважно переносне значення.

розбити глек – посваритися;

замилювати очі – дурити;

мокрим рядном накрити – накинутися на когось з докором.

14 of 21

Фразеологічні єдності – неподільні за значенням фразеологічні одиниці, проте їхнє цілісне значення мотивується значеннями окремих компонентів. Мають переважно переносне значення.

прикусити язика – мовчати;

чужими руками жар загрібати – привласнювати наслідки чужої праці;

танцювати під чужу дудку – перебувати під чужим впливом; діяти не зі своєї волі.

15 of 21

Фразеологічні сполучення – відносно подільні сполучення, що характеризуються певною самостійністю складових частин. Мають переважно пряме значення.

мати свою голову на плечах – про розумну, кмітливу людину, яка здатна самостійно розсудливо міркувати;

вовчий апетит – постійне бажання їсти;

шкірити зуби – сміятися.

16 of 21

Фразеологічні вирази – це стійкі за своїм складом синтаксичні конструкції, що складаються зі слів із вільним лексичним значенням і відтворюються в мові. Це прислів’я, приказки, крилаті вислови.

Риба шукає, де глибше, а людина – де краще.
Вовка ноги годують.
Сором – хилитися і долі коритися (Леся Українка)

17 of 21

Дати гарбуза – відмовляти женихові при сватанні	Зрощення
Без ножа різати – завдавати комусь неприємностей, душевних страждань, болю	Єдність
Убитий горем – засмучений, пригнічений чимось	Сполучення

18 of 21

Вправа 246

Запишіть подані висловлювання у такій послідовності: - фразеологічні зрощення, - фразеологічні єдності, - фразеологічні сполучення, - фразеологічні вирази.

Капля камінь точить. Дати відсіч. Покласти зуби на полицю. Накивати п’ятами. Клепку втратити. Горшки побити. Тримати камінь за пазухою. Перша ластівка. Гроші не пахнуть. Надати відповідь. Пальцем у небо. Нюні розпускати. Гнівити бога. Теревені правити.

19 of 21

Фразеологі-чні зрощення	Фразеологі-чні єдності	Фразеологі-чні сполучення	Фразеологі-чні вирази
Клепку втратити	Покласти зуби на полицю	Дати відсіч	Капля камінь точить (Овідій)
Горшки побити	Тримати камінь за пазухою	Накивати п’ятами	Гроші не пахнуть (Веспасіан)
Пальцем у небо	Перша ластівка	Надати відповідь
Гнівити Бога	Нюні розпускати
Теревені правити

20 of 21

ПІДСУМКИ�- Фразеологізм – це єдність двох або кількох слів, організованих як словосполучення або речення, що має цілісне значення й відтворюється в мові автоматично, за традицією.�- Фразеологія – розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів.�- Ознаки фразеологізмів: кожен фразеологізм має лексичне значення (слово синонім до фразеологізму), яке визначається за вираженням сполучення кількох слів і є єдиним для всього фразеологізму; постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу; слова у складі фразеологізмів мають часто переносне значення; фразеологізм виступає одним членом речення.�- За будовою фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази.

1 of 21

2 of 21