Практичне заняття.�Конституція Пилипа Орлика

Терешко Л.Б

Актуалізація знань, умінь та навичок

• https://learningapps.org/23640992
• Повторення вивчених пам’яток

​

Пригадайте роки правління Пилипа Орлика?

• Прочитайте текст джерела 1 та обговоріть відповіді на запитання.
• 1. Як відбувалися вибори гетьмана П. Орлика?
• 2. Кому гетьман дякує за обрання? Про що це свідчить?
• 3. До яких суспільних верств звертається П. Орлик у промові? З чим пов’язане таке звернення?

1. «Я, Пилип Орлик, новообраний Запорозького війська гетьман, присягаю Господові Богу, славленому в святій Тройці, на тому, що, будучи обраний, оголошений та виведений на знаменитий уряд гетьманський вільними голосами, за давніми правами та звичаями військовими, за волевиявленням найяснішої королівської величності шведської, протектора нашого… по всіх пунктах незмінно виконувати, милість, вірність і старатливе дбання до Вітчизни, матері нашої, про добро її посполитим, про публічну цілість, про розширення прав та вольностей військових, скільки сили, розуму та способів стане… А всередині Вітчизни не допускати пошкодження правам та вольностям військовим, шкідливі генеральній старшині, полковникам. Обіцяю і повинність беру зберігати до… всього старшого і меншого товариства…»

Присяга гетьмана П. Орлика. Бендери. 5 квітня 1710 р.

Пригадайте рік Конституції Орлика?

• Під час козацької ради було схвалено документ «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (згодом цей документ назвали Конституцією Пилипа Орлика, Бендерською Конституцією). Основу документа становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов’язки. Це й відрізняло ухвалений документ від традиційних гетьманських статей. Новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко зазначаючи умови, за яких він отримував владу. Крім того, було обґрунтовано державний лад України. Саме тому цей документ вважають першою українською конституцією.

СЛОВНИЧОК

Конституція – письмовий документ, що запроваджує або узаконює систему правління. Зазвичай ґрунтується на звичаях та принципах, що обмежують владу певними рамками.

Вивчити та записати у зошит

5 квітня 1710 р.

• У 1 параграфі статті розглядалося питання про віру. Ішла мова про гарантування прав православної церкви і віри, яка проголошувалася панівною релігією в Україні.
• Українській церкві гарантувалася автокефалія та приналежність до Константинопольського патріархату.

СЛОВНИЧОК

Автокефалія – самостійність помісної церкви, адміністративно незалежної від інших православних церков, але єдиної з ними канонічно.

Прочитайте текст джерела 2 й дайте відповіді на запитання.

1. Поміркуйте, чому перший пункт Конституції присвячений православній вірі.

2. Пригадайте, які заходи щодо зміцнення православ’я в Україні здійснювали попередники П. Орлика.

2. «Оскільки серед трьох доброчеснот богословських віра є найпершою, то і перший пункт про віру святу православну східного сповідання належить розпочати, про віру, якою народ звитяжний козацький, ще за володарювання каганів козарських, від столиці Апостольської Константинопольської, просвічений був, так і нині, непорушно в ній перебуваючи, жодним іновір’ям ніколи не спокушався. Не є таємницею, що славної пам’яті гетьман Богдан Хмельницький з Військом Запорозьким повстав і розпочав праведну війну проти Речі Посполитої Польської за права та вольності військові, але насамперед за віру святу православну, яка різними тягарями влади польської силувана була до унії з костелом римським. А після викорінення іновір’я з Вітчизни нашої з Військом Запорозьким і народом малоросійським добровільно піддався і перейшов під захист Московської держави з єдиною метою – тільки заради єдиновір’я православного»

• Другий пункт визначав кордони Української держави, які встановлювалися відповідно до ЗБОРІВСЬКОГО МИРНОГО ДОГОВОРУ, підписаного пригадайте коли?
• Тобто Гетьманщина складалася із трьох воєводств, а її кордони з Польщею мали проходити по р. Случ

• У наступних статтях ішлося про повернення Війську Запорізькому Низовому Трахтмирова (чиїм указом місто стало козацьким?), там мав бути відновлений шпиталь для хворих , скалічених та немічних козаків, Кодака, Келиберди, ліквідація забудованих на Запоріжжі російських фортець. Січі передавалися усі рибні лови та млини вздовж Дніпра від Переволочної до Очакова і вздовж р. Ворскли в Полтавському полку.

• Найбільшої уваги в Конституції приділяли питанню ефективного функціонування політичної системи Гетьманату, запорукою чого мав стати комплекс законних обмежень гетьманського авторитаризму завдяки чітко структурованій драбині виборних влад.
• Тобто Конституція П. Орлика передбачала заходи, які обмежували владу гетьмана та запобігали утвердженню монархічної форми правління. Владні повноваження було розподілено між різними посадовими особами й урядниками.

Прочитайте текст джерела 3 й дайте відповіді на запитання.

1. Від якої небезпеки в управлінні державою застерігає Конституція?

2. Хто і яким чином обмежував владу гетьмана? Подискутуйте, чи можна назвати такий спосіб управління державою демократичним.

​

«Тому ми, Генеральна Старшина, кошовий отаман та все Військо Запорозьке, домовились і постановили з Ясновельможним гетьманом при елекції його вельможності таке право, яке має бути вічно у Війську Запорозькому збережено: у Вітчизні нашій першість серед радників належить Генеральній Старшині… після них ідуть городові полковники, які будуть пошановані за громадських радників. Крім того, до загальної ради треба вибрати по одній визначній, розсудливій та заслуженій особі від кожного полку. Генеральні радники обираються за згодою гетьмана. З усіма цими генеральними особами, полковниками та генеральними радниками теперішній Ясновельможний гетьман та його наступники повинні будуть радитися про цілісність Вітчизни, її добробут та про всі справи публічні і нічого без їхньої волі своєю владою не розпочинати, не встановлювати і рішень не приймати. Якщо у діях Ясновельможного гетьмана буде помічено щось несумісне з правами та вольностями, шкідливе та некорисне для Вітчизни, тоді Генеральна Старшина, полковники і генеральні радники будуть уповноважені вільними голосами чи приватно або, якщо виникне така необхідність, й публічно на раді висловити Його Вельможності докір щодо порушення прав та вольностей без осудження та найменшої образи високої честі. На ті докори Ясновельможний гетьман не має ображатися та мститися, а навпаки, намагатися виправити недоладності».

З’ясуйте, хто мав право входити до гернеральної ради?�На які великі свята вона мала скликатися?��Із «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика�

• «Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Запорозьке військо, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом... таке право, яке має бути збережено постійно у Запорозькому війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, як за проспектом їхніх первісних урядів, так і в установленій при гетьманах резиденції. За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані подібним чином публічних радників. Над те з кожного полку мають бути до загальної ради генеральні совітники по одній значній, старовинній, добророзумній та заслуженій особі, вибрані за гетьманською згодою, і з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками має радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілість Вітчизни, про її загальне добро і про всілякі публічні діла, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлювати і до завершення не приводити. Тому тепер призначається три генеральні в кожному році Ради, які мають відправлятися в гетьманській резиденції: перша на Різдво Христове, друга на Воскресіння Христове, третя на Покрову Пресвятої Богородиці, на які мають і повинні бути не тільки пани полковники зі своєю старшиною та сотниками, не тільки з усіх полків генеральні радники, але й посли Запорозького низового війська для прослуховування і рішень прибувати після прислання до себе від гетьмана розпорядження, не порушуючи аж ніяк призначеного терміну.

​

•  Якщо говорити сучасною мовою, в Україні встановлювалася парламентська республіка. Гетьманська влада обмежувалася постійною участю Генеральної ради в державному управлінні.
• Усі найважливіші державні справи розв'язував гетьман разом з генеральною старшиною, полковниками й генеральними радниками від кожного полку. Питання загальнодержавного значення повинен був формулювати й виносити на обговорення в парламент гетьман.
• Передбачалося тричі на рік (на Різдво, Великдень і на Покрову) збирати в гетьманській резиденції Генеральну військову раду.
• До останньої мала входити не тільки генеральна, полкова та сотенна старшина, а й по одному депутату від кожного полку з числа «знатних ветеранів досвідчених і вельми заслужених мужів» (генеральні радники) і посли від Низового Війська Запорізького.
• Усі парламентарі мусили присягати на вірність державі. Без дозволу парламенту гетьман не мав права розв'язувати найважливіші державні справи.
• У період між засіданнями Генеральної військової ради найвища виконавча влада належала гетьманові й генеральній старшині.
• Уряд обирали «вільними голосами», а гетьман тільки затверджував його. Гетьман не мав права підтримувати відносини з іншими державами. Усе таємне листування він обов'язково мусив зачитувати старшині.

​

ЗАКОНОДАВЧА-ГЕНЕРАЛЬНА РАДА

ВИКОНАВЧА-ГЕТЬМАН ТА ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА І ОБРАНІ ПРЕДСТАВНИКИ ВІД КОЖНОГО ПОЛКУ

СУДОВА –ГЕНЕРАЛЬНИЙ СУД

​

• Наступні пункти Конституції обмежували судову й фінансову владу гетьмана.
• За сьомою статтею всі важливі судові справи, серед них і про образу гідності гетьмана, передавалися на розгляд до Генерального військового суду.

​

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання.

1. Як здійснювалося судочинство за Конституцією?
2. Чи можна вважати наведені положення запровадженням принципу рівності перед законом?

«7. Якщо б хтось із генеральних осіб, полковників, генеральних радників, знач ного товариства чи інших військових урядників, особливо з черні, образив гетьманську честь чи в чомусь іншому провинився, то Ясновельможний гетьман не має права сам покарати їх, а повинен буде подати до генерального військового суду кримінальну чи некримінальну справу. І яким би лицемірним чи облудним не здавався вирок, кожен, хто винен, повинен прийняти його».

• Прочитайте текст джерела 5 і дайте відповіді на запитання.
• 1. Які права Конституція гарантувала козацьким жінкам?
• 2. Які соціально важливі положення закріпила Конституція? Про що це свідчить?
• «Козачі вдови й осиротілі діти козацькі, вдови козацькі й жінки в час відсутності козаків, які перебувають в походах або на якійсь іншій військовій службі, щоб до всяких громадських повинностей не притягалися і сплатою податків не обтяжувалися – так погоджено і ухвалено... 16. Часто люди бідні скаржаться на численні здирства з боку збирачів державних податків та податкових чиновників, а також ярмаркових об’їждчиків. Бідній людині взагалі неможливо на ярмарку продати будь-яку річ для полегшення своєї бідності та купити щось для власних потреб без ярмаркової плати. А не дай Боже, хоч чимось завинити, то будеш обідраним ярмарковими об’їждчиками з ніг до голови. Тому нехай збирачі податків та податкові чиновники збирають до державної скарбниці тільки те мито і тільки з тих товарів, які будуть виражені у майнових угодах, нічого зайвого від купців не вимагаючи і людям бідним здирства не чинячи».

1. Життя яких соціальних верств тогочасного суспільства стосувалася Конституція? Про що це свідчить? �2. Чи погоджуєтеся ви з твердженням науковця, що Конституція могла «унормувати життя» тогочасного українського суспільства? Відповідь обґрунтуйте

• 6. «Акт 1710 року відображав світоглядні цінності вітчизняної інтелектуальної та військової еліти на переломі XVII–XVIII століть. Його укладення засвідчило прагнення українців унормувати життя за власними звичаями, традиціями і законами. Разом з тим він врахував інтереси не лише козацтва (гетьман, старшина – генеральна, полкова та сотенна; генеральні “радники”; реєстрові низові та прості козаки; козацькі дружини, вдови та “осиротілі сім’ї”; сердюки та компанійці; дворові гетьманські та старшинські “слуги”) як провідної верстви Українського Гетьманату, а й регламентував життєдіяльність інших його станів – духовенства, міщанства, купецтва, селянства. Усі ці категорії населення тогочасної України творцями документа об’єднувалися у поняття “народ”».

Т. Чухліб.

«Ідеальна держава в Україні?

Козацький проєкт 1710 року»

Відредагуйте текст, використовуючи такі слова: влада, податок, гетьман, Генеральна рада, вільні козаки, простолюдини.�

• У Конституції передбачалося, що: країною править вибраний ..., який спирається на ...; парламент — ... покликаний вирішувати найважливіші державні справи. Державними фінансами може розпоряджатися не лише гетьман, а и скарбничий; козацькій старшині забороняється залучати ... і ... до різних робіт у своїх господарствах, забирати і силою скуповувати землю. Порушувалося питання про рівномірний розподіл ... між посполитими, козаками і містянами; заборонялося проїжджим слугам гетьманським зловживати ..., вимагаючи підводи, корму, напоїв. Висловлювалися побажання зберігати повагу до старших, прихильність до молодших, а щодо злочинців — чинити за справедливістю і законом.

​

На основі опрацьованих джерел доведіть або спростуйте думку Дмитра Павличка: «Пилип Орлик створив першу в Європі демократичну конституцію, затверджену козацькою радою 5 квітня 1710 року в Бендерах. Засади громадянських прав, що лягли в основу цієї конституції, випередили на чотири десятиліття французьких енциклопедистів та на вісім десятиліть укладачів польської антифеодальної хартії з 1794 року».

​

Висловіть власне судження, чому Конституція, яка фактично так і не була втілена у життя, мала величезний вплив на подальший розвиток української державності.

​

file:///C:/Users/Acer/Downloads/8-klas-istoriya-ukr-vlasov-2021.pdf

Домашнє завдання

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

• https://uabooks.top/2659-28-konstitucya-pilipa-orlika-praktichne-zanyattya.html
• file:///C:/Users/Acer/Downloads/8-klas-istoriya-ukr-vlasov-2021.pdf
• https://sites.google.com/site/petrolupijko/home/karantin/8klasprakticnezanattakonstituciapilipaorlika

​

ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ТЕМАТИЧНОЇ РОБОТИ

Повторити параграф 26-34,

повторити вивчені пам’ятки, дати та терміни