• від англ. Еnvironmental Science

• наука про стан довкілля та місце людини в ньому

• довкілля (синонім Science – навколишнє середовище) – комплекс природних, антропогенних і соціальних чинників життя людини

• середовищезнавство має прикладний характер, а традиційна екологія слугує фундаментальною основою

​

• Стокгольмська конференція з питань навколишнього (1972) та створення Наукового комітету з проблем навколишнього середовища

• Генеральна Асамблея ООН та створення Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку під керівництвом Г.Х.Брундтланд (1982)

• Конференція ООН з довкілля і розвитку у Ріо-де-Жанейро (1992) і декларація «Програма дій. Порядок денний на ХХІ століття» щодо поступового переходу до сталого розвитку

Основне завдання

• постійне спостереження за станом навколишнього середовища, пізнання закономірності змін довкілля під дією різних чинників і вивчення способів збереження й охорони

Об’єкт дослідження

Михайло Андрійович Голубець

(30. 10. 1930 - 14. 08. 2016)

• соціосфера «як самоорганізована, саморегульована планетна система, до якої належать біосфера, охоплені виробничою діяльністю геосфери та прилеглі до Землі космос, а також людське суспільство з усіма наслідками його … діяльності» (М.А.Голубець)

Інвайроменталістика

• система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки

• сукупність правових, економічних, політичних і соціальних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу діяльності людини на довкілля

Раніше екологи визначали такі глобальні проблеми:

• забруднення середовища;

• кислотні опади

• потепління клімату;

• спустелювання територій;

• руйнування озонового шару;

• зниження біорізноманіття

Згідно із сучасними дослідженнями, результати яких опубліковано в доповіді ООН «Глобальна екологічна перспектива» (ГЕО-2007)

• зміни глобального клімату – негативний вплив на здоров’я людини, виробництво продовольства, безпеку та доступність ресурсів;

• стихійні лиха та екстремальні погодні умови;

• забруднення довкілля;

• деградація земель зменшує продуктивність сільського господарства й загострює продовольчу безпеку;

• скорочення об’єму чистої води;

• загроза продовольчій безпеці через зменшення рибних запасів, лісових ресурсів;

• скорочення біорізноманіття, що загрожує генетичному фонду

Згідно з дослідженнями українських учених найбільшої шкоди завдають довкіллю:

• транспорт – головний забруднювач повітря, водойм, ґрунтів

• промисловість – основне джерело утворення відходів (гірничо-добувні, хіміко-металургійні, машинобудівні, паливно-енергетичні, будівельні, агропромислові комплекси, комунальне господарство)

• енергетика (80% всіх шкідливих викидів у повітря)

• сільське господарство – виснаження чорноземів, забруднення ґрунтів пестицидами, добривами

• скорочення об’ємів чистої води – недостатнє очищення стоків, неякісне промислових вод, надмірна насиченість органікою; забрудненість всіх водойм наблизилась до ІІІ – ІV класів (забруднена, дуже забруднена, брудна, дуже брудна) й підходить до V останнього класу забруднення (екстремально брудна)

• забруднення повітря – щорічно в атмосферу України потрапляє понад 6 млн тонн шкідливих речовин; головні забруднювачі – транспорт й промисловість

• деградація земельних ресурсів – через вилучення земель під господарські потреби й забудови, виснаження ґрунтів, ерозій, заболочення, підтоплення

• знищення лісів – споживацьке ведення лісового господарства призводить до заміщення цінних деревних порід (дуб, бук) малоцінними (береза, осика)

• побутові відходи – проблемою є утилізація та переробка відходів різних видів; існує близько 800 офіційних звалищ, на яких 35 млрд тонн сміття

• вплив військових об’єктів – застарілі системи й устаткування гарнізонів Збройних сил України працюють із навантаженням й становлять загрозу довкіллю

• радіаційне забруднення – проблемою є утилізація та переробка відходів різних видів; існує близько 800 офіційних звалищ, на яких 35 млрд тонн сміття

• скорочення біорізноманіття – рослинного й тваринного світу в його генофонді

Щорічно, починаючи з 2000 року, 22 травня відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття (International Day for Biological Diversity). Це свято-заклик до кожної людини, чиїм домом стала наша планета. Біологічне різноманіття є основою життя та є необхідним для існування людини. Інтенсивність використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та знаходяться під загрозою зникнення численні види та екосистеми, постійно зростає загроза генному фонду…

Всесвітній союз охорони природи виділяє сім основних факторів, що сприяють втраті біологічного різноманіття:

• опустелювання;

• глобальні кліматичні зміни;

• втрата та фрагментація природного середовища;

• конкуренція з боку інвазивних видів;

• забруднення навколишнього середовища;

• зростання населення і надмірне споживання природних ресурсів;

• безрозсудне використання природних ресурсів

• Різним формам життя, що існували на Землі, завжди необхідно було пристосовуватися до зміни клімату. Саме ця необхідність адаптації й призводила до тих еволюційних змін, завдяки яким і з’явилися сучасні рослини і тварини

• Однак серйозні зміни клімату є однією з найбільших загроз для існування біологічної різноманітності планети

• Зміни ландшафту, які стають наслідком вирубки лісу, пожеж і процесів урбанізації, ускладнюють виживання багатьох видів. Різні елементи інфраструктури, без яких ми сьогодні не можемо уявити своє сучасне життя, завдають великої шкоди існуванню багатьох видів

• Біологічне різноманіття Землі складається з 8,7 мільйонів біологічних видів (± 1,3 млн). З них описано 1,6 млн. Кожну годину на землі зникає 3 види живих організмів, тобто майже 30 тисяч на рік.

• Скорочення видів тварин і рослин викликає деградацію екосистеми. В результаті відбувається опустелювання земель, скорочення продуктивності земельних угідь і, врешті, погіршення умов життя.

• Будь-який живий організм грає свою роль в екосистемі і представляється часткою харчового ланцюга, які складаються в харчові мережі. Якщо одна частинка такого ланцюга випадає, під загрозою знаходиться вся екосистема.

• За останні 400 років планета втратила біля 100 видів лише хребетних тварин.

• На даний час приблизно 22 тисячі видів рослин і тварин знаходяться на межі зникнення.

• Зникаючими називаються види, чисельність яких стрімко зменшується або вже досягла критичного рівня в межах свого ареалу.

​

• В Україні внаслідок господарювання, особливо за останнє століття, відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування.

• Різко зменшилася площа, зайнята природними угрупованнями — до 29%, в т. ч. лісами — до 14,3% території країни.

• Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, в т. ч. важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками, відмічено прояви девастації та синантропізації екосистем, що загрожує втратою гено-, цено- та екофонду та формує соціально-екологічний дискомфорт населення.

Девастація - комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інвазійних та інфекційних захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах розвитку цих збудників.

Синантропізація — пристосування організмів до проживання в різко перетворених людиною місцях, аж до населених пунктів і людських осель.

• Очищення їхнього природного середовища для ведення сільського господарства, спортивне полювання і підтримка китайського лідера Мао в традиційній китайській медицині в 1950-х роках, яка включала в себе використання такого інгредієнта, як порошок з рогу носорога.

• Останній представник чорних носорогів був помічений у Камеруні, і, невдовзі, у 2011 році, весь вид був оголошений вимерлим.

• За оцінками Scientific American, на рубежі ХХ століття в Африці, можливо, блукали мільйони носорогів чотирьох різних видів. Протягом 100 років Західні чорні носороги вимерли. Яка причина їхнього зникнення?

• Вчені припустили, що ропуху помаранчеву, швидше за все, знищили погодні умови в Ель-Ніньо, де виник надзвичайно сухий клімат саме тоді, коли ропуха помаранчева зникала.

• Останнього разу ропуха помаранчева була помічена в лісі в Монтеверде, Коста-Ріка, в 1989 році.

• Зникнення цього виду було спричинено глобальним потеплінням, повідомляє журнал Science.

• Якщо тенденція до зростання народонаселення зберігатиметься, то у 2050 році воно сягне понад 9 млрд.

• За останні 50 років населення Землі зросло вдвічі, відбувається демографічний вибух, наслідки якого у майбутньому важко передбачити

• Загострюється проблема забезпечення продовольчими ресурсами

• За розрахунками вчених у VІІ тисячолітті до н.е. населення Землі не перевищувало 10 млн. особин

• На початку нашої ери населення планети становило близько 300 млн., у середині XVІІ ст. – майже 700 млн., у 1970 р. - 3,6 млрд., у 1990 – 5, 3 млрд. особин.

• Сьогодні в містах проживає майже 40% населення планети, хоча вони займають не більше 0,5% її площі

• Великі міста та їхні околиці є прикладом природного середовища, найбільш спотвореного діяльністю людини

• Це і руйнування природних екосистем, і забруднення промисловими та побутовими відходами, й інтенсивний рух транспорту

• від лат. урбанус - міський

• Стрімкий розвиток промисловості та торгівлі супроводжується інтенсивним розвитком міст, зокрема мегаполісів (від грец. мегас – великий, поліс – місто)