Григір Тютюнник

"Климко" — твір про дітей війни

Повість "Климко" переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам хвороби, знущання, голод, смерть. Багато дітей залишилося без батьків, без житла, тому самостійно змушені були шукати помешкання, їжу, одяг.

Коли і де відбуваються події у творі «Климко»?

З ким жив Климко?

Яке лихо принесла Климкові війна?

Як Климко протистоїть воєнним бідам?

безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати особистими інтересами

У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.

«Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»

а) щирий, добрий, працьовитий;

б) мужній, вольовий;

в) благородний, чуйний, уважний, турботливий

г) винахідливий.

а) прагнення навчитися;

б) відповідальний за доручену справу;

в) шанобливе ставлення до дружби