11 квітня
Мiжнародний день визволення в'язнiв фашистських концтаборiв.
Концентраці́йний та́бір — табір-в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом.
Бухенва́льд — нацистський концентраційний табір, розташований в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано.
Бухенвальд з часів радянської окупації
В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір НКВС, який існував до 1950 року через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи.
Меморіал пам'яті у Бухенвальді
Даха́у — один з перших нацистських концтаборів у Південній Німеччині. У Дахау «лікарі» та «вчені» СС проводили так звані «медичні експерименти» над сотнями в'язнів, яких використовували як людських 'морських свинок‘. В Дахау загинули 32 099 в'язнів.
Заксенхаузен
Концтабір у Німеччині головним чином для політв'язнів, а з 1945 до весни 1950 табір провадили сталінські радянські сили, які дали йому назву «Спецтабір № 7», головним чином для політв'язнів.
Флоссенбюрг один з найбільших та четвертий за рахунком у нацистській Німеччині концентраційний табір .Флоссенбюрг вважався табором з одним з найсуворіших режимів. Смертність від голоду, спраги та хвороб була надзвичайно високою. Крізь нього пройшло близько 100 тис. осіб, приблизно 30 тис. з них загинули.
Маутгаузен був одним з найстрашніших концтаборів. Режим утримання в'язнів був жахливим. Навіть його персонал — 150 охоронців, зондеркоманда (в таборі так називався обслуговуючий персонал крематорія) — жартувала, що з Маутгаузена можна втекти не інакше, як через трубу крематорія.
В'язнями Маутгаузена було близько 335000 осіб; страчено понад 122000 чоловік
Ноєнгамме — найбільший концентраційний табір на північному заході Німеччини. Табір вирізнявся всім, що в ньому не було масових убивств в'язнів. То була скоріше трудова колонія, ніж засіб масового знищення.
Равенсбрюќ, знаний ще як Жіноче Пекло.
Кожного дня вбивали по 50 жінок. Постійнопроводились «медичні» експерименти . У концтаборі загинуло майже 100 тис жінок та новонароджених дітей.
Аушвіц один із найбільших концтаборів «Табір смерті»(Польща). Точну кількості людей, закатованих тут, визначити вже неможливо. Експерти називають число від 1,3 до 4 мільйонів - померлих від виснаження, голоду та спалених в крематоріях. Це була фабрика по знищенню людей у газових камерах.
На території колишнього концтабору створено музей Освенцим-Бжезінка (1999 р. перейменовано в Державний музей Аушвіц-Біркенау) .У 1979 р. територія колишнього табору була включена у список світового спадку ЮНЕСКО.
Майда́нек німецький концентраційний табір та табір смерті на території Польщі. Було вбито 1,5 млн осіб. Винищення людей проводилося з використанням газу Циклон Б. Майданек — один із двох таборів Третього рейху, де використовувався цей газ (інший — Аушвіц). Став одним із місць безпосереднього здійснення "остаточного вирішення єврейського питання"
Нині на території М. функціонує Держ. музей Майданек.
Гросс-Розен – крізь ньго пройшло 125 тис в’язнів ,40 тис загинулою Це був трудовий табір,в’язні працювали на каменоломнях,а от ті,хто не міг продовжувати працювати відправлявся на знищення в Дахау
Штуттгоф мав статус концентраційного табору 1 ступеню.Це перша «фабрика смерті». Крім нелюдських медичних ескперементів відомий виробництвом мила з людських тіл.У ньому загинуло 65 тис людей.Страту проводили у газових камерах та за допомогою отруйних ін’єкцій.
Янівський (Львів) табір примусової праці куди зганяли політичних в'язнів, військовополонених, а найбільше — євреїв. В ньому знищено від 50 до 200 тисяч людей. Комендант Янівського табору. Відзначився винятковою жорстокістю у ставленні до ув'язаних. За показанням свідків Ґустав Вілльгаус мешкав у будинку на території табору. З цього будинку стріляв по ув'язненим які на його думку повільно рухались чи дозволяли собі відпочинок.
Сирецький (Київ) .Був огороджений 3-ма рядами колючого дроту зі струмом високої напруги та вежами, в’язні жили у виритих ними землянках. У таборі утримувалися підпільники, партизани, євреї, приречені на смерть військовополонені, одночасно понад 3 тис. осіб. Окремо з вересня 1942 в таборі утримувалися жінки.
В'язнів виводили на примусові роботи, розвантажування душогубок у Бабиному Яру, частина працювала у майстерні на території табору. Як правило, двічі на тиждень у таборі відбувалися масові страти. В'язнів катували за будь-яку провину, призначали від 25 до 200–300 паличних ударів, що відповідало смертному вироку.
Меморіал в'язням Сирецького концтабору