2 of 10

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. Справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо.

Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил — холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом'яне опудало зими, носили зображення сонця, водили хороводи.

3 of 10

Закликаючи весну, молодь також зверталася до жайворонка, ластівки, ремеза, солов’я, лелеки. Щоб вони швидше поверталися з вирію, випікали з борошна фігурки пташок, підкидали догори й просили замкнути ключами зиму, відімкнути землю й повернути тепло.

4 of 10

Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її.

5 of 10

Частиною обрядових дій було виконання веснянок – пісень, які закликали й прославляли весну.

Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми.

Серед художніх засобів у веснянках поширеним був паралелізм, тобто художній засіб, при якому паралельно зображували два і більше явищ із різних сфер життя. Наприклад, стан природи та співзвучний йому настрій людини.

У веснянках часто використовувався контраст, тобто протилежне змалювання почуттів, настроїв і поведінки людей. Наприклад, часто в піснях протиставлялися сила, краса чи поведінка дівчат і парубків.

6 of 10

Ой весна, весна — днем красна,�Що ж ти, весно, принесла?�— Принесла я вам літечко,�Ще й рожевую квіточку,�Хай вродиться житечко,�Ще й озимая пшениця,�І усякая пашниця.

�Ой весна, весна, ти красна,�Що ти, весно красна, нам принесла?�— Принесла я вам літечко,�Ще й запашненьке зіллячко,�Ще й зеленую травицю,�І холодную водицю.�Принесла я вам ягнятко�Ще й маленькеє телятко.

“Ой весна, весна – днем красна”

7 of 10

“Ой весна, весна – днем красна”

Жанр	веснянка
Тема	зображення приходу весни, вираження радісного настрою з приводу її настання
Ідея	уславлення необхідності приходу весни, її очікування
Композиція	веснянка побудована у формі діалогу (сформульовані запитання до весни, на які вона дає вичерпні відповіді)
Художні засоби	епітети: рожевую квіточку, усякая пашниця… пестливі слова: літечко, квіточку, … персоніфікація: «…що ж ти, весно, принесла? … Принесла я вам …»

8 of 10

Ой кувала зозуленька

В лісі на горісі,

Шануй мене, мій миленький,

Як ластівку в стрісі.

Як мя не меш шанувати –

Не будеш мя мати.

Бо ж я тобі не наймичка,

У полі орати.

Бо я ж тобі не наймичка,

Але ж я газдиня.

Куди підеш, звідти прийдеш,

Хата не пустиня.

Ой кувала зозуленька

У полі, у полі.

Краще мати жінку гарну,

Ніж сто моргів поля.

Бо у полі наробишся,

Врожаю не буде,

А як маєш файну жінку –

Підеш межи люди.

“Ой кувала зозуленька”

Значна частина веснянок присвячена темі кохання та родинних стосунків. Любовні мотиви були невід’ємними в народній поезії весняного циклу, адже розквіт природи, її краса пробуджували в молоді ніжні почуття.

9 of 10

А в кривого танця

Та не виведу кінця,

Треба його та виводити,

Кінця, ладу ізнаходити.

Треба ж його вести,

Як віночок плести;

Веду, веду та не виведу,

Плету, плету та не виплету.

Та той віночок зняла,

Та той віночок зняла

Та нелюбому дала.

Ой якби я була знала,

Була б його розірвала,

Була б його розірвала

Та й у грязь утоптала

Червоними чобітками,

Золотими та підківками.

Ой вінку ж мій, вінку,

Хрещатий барвінку,

Ой я ж тебе плела

Ще учора звечора,

Повісила тебе

На золотім кілочку,

На шовковім шнурочку.

Моя матінка ішла

“Кривий танець”

10 of 10