����Позакласне читання�Григір Тютюнник�«Вогник далеко в степу»
Епіграф: Птах сильний крильми, людина— друзями�� Вірменське прислів’я
Книжкова поличка
Вогник — символ надії, тепла
Тема: зображання нелегкого повоєнного життя підлітків зі своїми радостями і горестями.
Ідея повісті “Вогник далеко в степу”: возвеличення доброти, дружби, милосердя як найдорожчого скарбу людського життя.
Проблематика:
нелегке повоєнне життя людей;
достаток і злидні у повоєнний період;
прості радості життя;
перше юнацьке кохання;
справжня юнацька дружба;
дружба і заздрість;
проблема здобуття освіти;
підліткова праця як спосіб вижити.
Працьовитість і дружба – головні засади життя юних персонажів повісті.
Композиція:
Експозиція – розповідь Павла про друзів і його невдала спроба потрапити в училище;
Зав’язка – Павла прийняли в училище; Розвиток дії – розповідь про те, як хлопці добиралась до училища і назад, їхнє навчання, збори на вулиці, перше кохання, поїдання абрикосів з саду Штокала;
Кульмінація – Павло потрапив у машину Фріца;
Розв’зка – одужування Павла.
Художні засоби | Визначення |
Вільшечка, слухняненький, пальчиками, добрінько | пестливо-зменшувальні слова |
Найбідовіший, новий-новісінький, маленький, тремтячий, блискучий | епітети |
Перекидали, як жарину; як прозорий димок по дзеркалу; чорний, як галка | порівняння |
Абрикоси… горять жовтогарячим багаттям і пахнуть; полоскоче золотою мишкою і пригріється | метафори |
Він і в ході, і в руках, і з лиця млявий, аж кислий. І весь якийсь видовжений: руки довгі, ноги довгі, обличчя довге, навіть лоб не можна сказати, щоб високий, а розтягнутий угору і звужений, де починається чуб; брови над переніссям двома клипчиками, теж угору пнуться, майже сторчма, і не розбереш, чи то він дуже здивований, чи ось-ось заплаче | портрет |
Сонце вже низько, ховається за вітряк над проваллям. Кам’янка ще трохи тепла, усипана підгорілим покарьоженим листям з кленів над дорогою — воно лускотить під босими ногами, ламається | пейзаж |
— Видно, дивіться! — І досі видно! — О, немає, сховався… | діалог |
Анкета «Характеристика улюбленого героя»
Ім’я | |
Вік | |
Батьки | |
Учинки, дії | |
Характер | |
Характеристика улюбленого героя
Ім’я | Павло |
Вік | П’ятнадцять, ішов шістнадцятий |
Батьки | Сирота |
Учинки, дії | Кожного дня ходив в училище за вісімнадцять кілометрів, щоб підгодувати тітку; відновлював розбиту після бомбування хату |
Характер | Добрий, співчутливий |
Хоча головний герой та його друзі рано стали по-дорослому відповідальні й мудрі, але це не погасило щирого вогнику в їхніх дитячих душах.
Вогник – це символ майбутнього життя хлопців, надії на щастя. Він поки що “далеко в степу”, але своїм чесним і безкомпромісним життям, працею, дружбою вони щодня потроху наближають його.