Формування життєвих компетентностей здобувачів освіти 5-12 класів на уроках �природничо-математичних дисциплін в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти

Доповідач:

Олена БІЧІКОВА,

заступник директора з НВР

​

​

�

​

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є формування ключових життєвих компетентностей.

Школа має навчити дитину так діяти в сучасному світі, як зазначено в Державному стандарті базової й повної загальної середньої освіти.

Мета освітньої галузі «Природничо-математичних дисциплін» – формування комунікативної й предметної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального й творчого типу, соціальних навичках.

�

Учень є головною фігурою освітнього процесу. Ця теза закладена в основу становлення нової української школи.

Мета вивчення кожного предмета — не просто накопичення знань, а розвиток дитини. Предмети природничо-математичного циклу у школі займають окреме місце, оскільки на цих уроках в учнів закладаються основи теоретичного мислення, застосовні у пізнанні наукових дисциплін в подальші роки навчання.

�

Від учителя залежить скільки інформації зможуть сприйняти і засвоїти учні, якими навчальними методами й прийомами при цьому треба скористатися та на якому рівні будуть сформовані в учнів ті чи інші компетенції, яких потребує сьогодні суспільство:

• Здібність навчатися усе життя;
• Комунікативність;
• Творчість та креативність;
• Самовдосконалення;
• Здатність робити вибір та нести за нього відповідальність;
• Високий рівень самостійності особистості.
• ..

�

Структура життєвої компетентності має такі складові:

​

• Когнітивна компетенція — це система здатностей, які визначають спроможність особистості щодо адекватного й глибокого пізнання оточуючого світу.
• Емоційно-вольова компетенція — це сукупність здатностей, які визначають спроможність людини керувати власними емоціями та активністю.
• Творча компетенція — це сукупність здатностей, які визначають спроможність людини до творчості, успішність творчої діяльності, наявність її результатів.
• Життєтворча компетенція — одна з найважливіших компетенцій особистості, вона забезпечує здатність самостійно, свідомо і творчо визначати (проектувати) і здійснювати власне життя.
• Найвищим рівнем розвитку життєвої компетентності є духовна компетентність.

​

�

​

Педагоги природничо-математичних дисциплін ставлять перед собою мету: шляхом викладання предметів виховувати здорових, освічених та моральних членів суспільства, тобто виховання суб'єктів з вище названими компетентностями.

Особистісний розвиток неможливий без активної та свідомої участі учня в організації своєї освітньої діяльності.

Процес навчання – це нелегка праця, але вона не повинна перетворювався у непосильну. Відшукання новинок, нових методів і форм організації навчального процесу, продумування психологічних сходинок до маленьких сердець, щоб викликати на відкритість до повної гармонії у будові міцної споруди їх знань. Педагоги радіють кожному успіху, однак не зупиняються на досягнутому. Постійне прагнуть себе удосконалювати. І в першу чергу надають перевагу як мотивації навчання, так і її реалізації.

​

�

Математика як предмет природничого циклу призначена формувати світогляд i компетентності, яких потребує сучасне життя. Сучасна математика має бути важливим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу, економічного зростання, одним iз найважливішх компонентів людської культури. Цим визначається освітнє та виховне значення математики як обов'язкового навчального предмета.

​

�

Вчитель математики Грунтей С.В. завжди зацікавлює учнів темою, що вивчається на уроці, формує в них потребу в нових знаннях. Використовує інтерактивні методи навчання, які максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школяра. Саме таким чином формує та розвиває соціальні компетентності.

​

�

Використовує інтерактивні методи навчання, які максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школяра. Саме таким чином формує та розвиває соціальні компетентності.

​

�

Гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівнюючи з іншими формами навчання, перевага гри полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учасника.

Для більш активної роботи школярів, для залучення пасивних учнів, вчитель проводить математичні змагання, нетрадиційні форми проведення уроків – ділову гру, інтегровані уроки, уроки-практикуми, уроки-конкурси. Вони задовольняють інтереси підлітків, чиї ідеали пов’язані з фантазією. Така форма проведення уроку несе значне пізнавальне навантаження.

​

​

�

Підготовленість учня до сприйняття нового матеріалу – одна з необхідних умов для активної розумової діяльності. Тому вчитель фізики Присяжнюк Л.Г. при пояснені нового матеріалу створює правильну робочу атмосферу в класі. Для цього використовує інтерактивні методи: діалог, спільний проект, роботу в малих групах, роботу в парах.

​

�

​

Під час вивчення нового матеріалу використовує також колективну форму роботи, яку організовує так, що розв’язання технічних питань здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.

Прагне допомогти дитині, дати відчути радість від здолання труднощів. Саме через створення ситуації успіху досягає бажання учнів вивчати фізику, залучає своїх вихованців до участі в творчо-пошуковій, науково-дослідницькій роботі.

�

Вчитель біології Гринчук О.Д. належну увагу приділяє організації самостійної роботи учнів як одного із самих доступних і перевірених на практиці шляхів підвищення ефективності уроку. За формою організації навчальної самостійної роботи використовує індивідуальні, фронтальні і групові.

�

Із метою розвитку життєвої, соціальної, інформаційної та предметної компетентностей учнів використовує роботу з книгою (читання, короткий конспект, пошуку відповіді на поставлене запитання, порівняння, тощо); виконання вправ на практичне застосування вмінь і навичок; виконання індивідуальних і групових завдань; узагальнюючих самостійних та контрольних робіт; дослідів і спостережень; створення і захисту проектів.

�

Мацієвська Л.Т., вчителька географії на своїх уроках розвиває різні групи компетентностей у школярів. Використовує завдання, пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків. Навчає складати плани характеристик географічних об’єктів, визначати географічне положення, аналізувати розміщення природних умов та ресурсів, орієнтуватися у географічному просторі.

�

Проведення педагогами уроків з комп’ютерною підтримкою викликає велику зацікавленість учнів. Уроки в комп’ютерному класі дозволяють урізноманітнити види діяльності учнів. Крім того, комп’ютерні уроки дають можливість ефективно використовувати диференційований підхід у навчальному процесі.

​

�

• З метою поглиблення практичного розуміння основ наукових дисциплін, розвитку інформаційної культури, стимулювання творчого самовдосконалення здобувачів освіти з 6 по 10 березня 2023 року було проведено тиждень природничо-математичних дисциплін «Наука і природа в гармонії зі світом».

�

• Учитель біології Оксана Гринчук підготувала нетрадиційний урок-екскурсію «Сторінками Червоної книги».

�

• Старшокласники ознайомились з історією створення Червоної книги, її значенням в охороні живої природи, причинами зменшення чисельності або зникнення окремих видів рослин на Буковині та заходами щодо збереження біорізноманіття природи рідного краю.

�

Учитель математики Степан Грунтей організував наукові пікніки «Магія математики» з використанням інтернет-ресурсів Музею науки.

�

• Школярі спостерігали різноманітні природничі процеси та з допомогою математики зрозуміли як працює той чи інший закон у реальному житті.

�

• З нагоди Всесвітнього дня математики, з метою підвищення важливості математичної освіти та заохочення учнів до вивчення математики, вчитель математики Олена Бічікова провела інтерактивний урок-тренінг з алгебри «Формули скороченого множення та їх застосування» для учнів 7 класу.

�

• Учні із задоволенням виконували завдання, брали участь в математичних іграх, розгадували ребуси. Такі уроки цікаві учням будь-якого віку та мають на меті популяризувати математику як захоплюючий, цікавий предмет.

�

• Інформаційний дайджест «Альтернативна енергетика – невичерпний природний ресурс», який підготувала вчитель фізики Олеся Присяжнюк.

�

• Інформаційний дайджест розширив уявлення учнів про можливості використання відновлювальних джерел енергії, що дозволяють підвищити енергетичну й екологічну безпеку, знизити негативний вплив енергетики на довкілля в умовах воєнного стану в Україні.

�

• Вчителі природничо-математичних дисциплін впроваджують нові форми та методи роботи, які носять корекційну спрямованість, керуються налагодженою системою підходів у викладанні предметів. Привчають учнів до самоконтролю та взаємоконтролю своєї діяльності, готують учнів до НМТ.

�

• Одним із основних напрямків є робота з обдарованими та здібними дітьми. Прикладом результативності вивчення предмету є участь учнів у І-ІІ етапах Всеукраїнського конкурсу «Ерудит».
• У центрі 23 березня 2023 року відбувся І етап (шкільний) конкурсу «Ерудит».

​

�

• Учні 12-А класу працювали очно, а для учнів 12-Б класу, з числа тимчасово переміщених осіб, які перебувають в Україні та за її межами, але виявили бажання здобути освіту в Україні і навчаються в закладі дистанційно, тестові завдання з навчальних дисциплін були розроблені у Google Forms. Окрім тестових завдань, учні писали твір-роздум на тему «Україна – наш дім».

�

• Переможцем І етапу (шкільного) конкурсу «Ерудит» стала учениця 12-А класу Янкевич Вікторія (161 бал), ІІ місце розділили учні 12-А класу Христина Григорчук (158 балів) і Іван Урсатій (158 балів), а ІІІ місце – учениця 12-Б Єлизавета Парамуд (145 балів) і Катерина Боклач, учениця 12-А класу (145 балів).

�

�

• Педагоги природничо-математичних дисциплін і надалі будуть продовжувати формувати життєві компетентності учнів, необхідні для їх соціалізації та громадської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації.

​

Дякую за увагу!