.

Перший Тріумвірат. Диктатура Юлія Цезаря.

План

1. Римські гладіатори. Повстання Спартака.
2. Перший Тріумвірат .
3. Встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря.

​

Найпоширенішими видовищами в Римі були бої гладіаторів. Для них будували амфітеатри, схожі на сучасні стадіони. У центрі споруди розміщували посипаний піском майданчик — арену (від латинського — «пісок»)

Гладіатори (від латинського -«меч») — спеціально

​

навчені бійці в Стародавньому Римі, які виступали

​

на видовищах з іншими гладіа­торами або з

​

тваринами.

​

У гладіатори віддавали найсильніших рабів військовополонених або засуджених на смерть злочинців. Для участі в боях їх готували в спеціальних школах. Крім піших гладіаторів, у боях брали участь вершники та колісничі, які проводили бої на колісницях. Особливим видом розваг було цькування звірів, яких спеціально привозили з Африки і випускали на арену амфітеатрів.

Особливим видом розваг було цькування звірів

Доля гладіаторів була в руках у глядачів

У 74 р. до н.е. гладіатори підняли найбільше у Стародавньому Римі по­встання. Його очолив Спартак який разом із 70 товаришами утік з гладіатор­ської школи й сховався на горі Везувій.

Коли римляни перекрили єдиний спуск з гори, раби вночі спустилися по дра­бинах, сплетених із виноградної лози і зненацька напали на римлян. До Спартака почали масово стікатися раби — його армія з часом сягала 75 тисяч бій­ців.

Повсталі неодноразово перемагали римське військо. Зрештою Спартак по­вів повсталих на північ Італії, щоб пере­йти Альпи і вивести рабів у провінцію Галлію, де вони будуть вільні.

Перебуваючи за

​

крок до бажаної

​

свободи,

​

Спартак

​

повернув назад.

​

Учені й дотепер

​

намагаються

​

пояснити чому.

​

У 71 р до н*е*

​

повсталих було

​

розбито.

Більше 6000 полонених рабів були розіп'яті вздовж дороги від Капуї до Риму

�Тільки в 399 році імператор Гонорій закрив останні гладіаторські школи. Остаточний і абсолютна заборона гладіаторських боїв відбулася п'ять років по тому. �

2.ПЕРШИЙ ТРІУМВІРАТ

Після повстання Спартака в Римі розпочалися нові громадянські чвари. Бійки під час народних зборів, сутички на вулицях і дорогах стали звичним явищем римського життя.

Водночас створення найманої армії, успішні завойовницькі війни, придушення повстань рабів посилили владу полководців. Відтепер римські воїни корилися тільки своєму воєначальникові. Найвпливовішими державними діячами та полководцями в той час були Помпей, Цезар і Крас.

У 60 р. до н.е. вони об* єдналися для захоплення і розподілу влади та боротьби із сенатом. Цей союз дістав назву Першого тріумвірату і зробив їх най могутнішими в країні людьми.

​

​

​

​

​

​

​

Юлій Цезар

Марк Красс

Перший тріумвірат

60 р. до н.е.

Гней Помпей

Завдяки своєму впливу й авторитету, тріумвіри запроваджува­ли будь-які закони та постанови. Сенат був безсилий боротися з тріумвіратом. Ніхто в Римі, навіть народні збори, не могли пере­чити їм. Їх навіть називали «Триголове страховисько».

Помпей став командувати військом, яке стояло в Іспанії. Крассу доручили воювати на сході з Парфіею, Цезаря поставили намісником у Галлії, яку він підкорив ціною великих зусиль.

Це цікаво!

• Зазвичай знатні римляни мали два або три імені. Наприклад, Гай – особисте ім´я, Юлій – родове ім´я (прізвище), Цезар – прізвисько.
• Прізвисько Цезар у давнину звучало як Кесар, що в перекладі означає “слон”. Воно було дане одному із членів роду Юліїв за те, що він у Другій Пунічній війні під час бою убив слона.

8 років Цезар підкорював Галлію

Капітуляція Верцінгетерікса

​

Після загибелі Красса у війні з Парфією сенат наділив Помпея надзвичайними повноваженнями, водночас скасував повноважен­ня Цезаря в Галлії і зобов»язав його розпустити військо. Цезар від­мовився виконувати це рішення. На чолі одного зі своїх легіонів він підійшов до річки Рубікон. Цезар довго вагався. Адже перейти Рубікон — означало вчинити заколот проти Республіки. Нарешті він наважився і 10 січня 49 р. до н.е. лише з одним легіоном перейшов річку, сказавши знамениті слова: «Жереб кинуто!». Так почалася друга громадянська війна.

Юлій Цезар

Марк Красс

Перший тріумвірат

60 р. до н.е.

Гней Помпей

Перехід Цезаря через Рубікон

Армія Цезаря швидким маршем пішла на Рим. Сенат мав значно більше військ, але вони були розпорошені по провінціях. Головні сили Помпея зосереджувалися в Іспанії. У Римі розпочалася паніка. Цезар без бою вступи в у Рим і заволодів Італією.�Невдовзі, у вирішальній битві, Цезар здобув блискучу перемогу. Помпей утік до Єгипту, де й загинув.�

У 48 р. до н.е. поблизу міста Фарсал відбулася вирішальна битва між військами Гая Юлія Цезаря та Гнея Помпея, у якій Цезар здобув перемогу

 «Прийшов, побачив, переміг» 

 Крилатий вислів Юлія Цезаря.

3.ДИКТАТУРА ЦЕЗАРЯ�Цезар здобув величезну владу: як народний трибун, консул, цензор і верховний жрець. Його призначили довічним диктатором , а звання імператор стало його почесним титулом. Сенат і народні збори, які вже не мали великого впливу на життя країни, формально щороку обирали Цезаря консулом. Відтепер диктатор спирався передусім на віддані йому війська.����

За наказом Цезаря вперше було викарбувано зо­лоту монету, яка із часом стала єдиною грошовою одиницею в Римі. Цезар провів і реформу кален­даря. У багатьох мовах світу один із літніх місяців носить його ім'я — July

.

Був проголошений

довічним диктатором

Запровадив Юліанський календар

Карбував монети з власним зображенням

Утім, незабаром проти Цезаря виникла змова.

Вороги диктатора поширювали чутки, що він до­магається проголошення себе царем.

15 березня 44 р. до н.е. Цезар прибув на засідан­ня сенату. Коли він увійшов, змовники оточили його тісною юрбою і кинулися на імператора з кин­джалами, які ховали під сенаторськими тогами, і закололи його. Розповідають, що спочатку Цезар спробував захищатися, але по­бачивши серед змовників Брута, до якого ставився як до сина, зі словами: «І ти, Бруте?!» — закрив обличчя краєм одягу і впав мертвий перед статуєю Помпея.

Так на 55-му році скінчилося життя цієї видатної людини. Проте змовники не спромоглися відновити Республіку. В Римі знову почалася боротьба за владу