Безпечний для дитини освітній інтернет-простір
(до дня безпечного інтернету)
Санковська І.М., старша викладачка
кафедри ДПО ІПО КСУБГ
Щорічно світ відзначає День безпечного інтернету (Safer Internet Day). Дата проведення події змінюється та визначається організатором на сайті події: https://www.saferinternetday.org/
Ініціаторами події виступили європейські організації у 2004 р.
В Україні почали відзначати лише з 2009 р. завдяки компанії Майкрософт.
Споріднені події:
💽 День народження Інтернету (17.05)
💽 Міжнародний день без інтернету (остання неділя січня)
💽 День електронних привітань (29.11)
💽 OneWebDay (22.09)
💽 Всесвітній день Wi-Fi (20.06)
Про́стір — протяжність, вмістилище, в яко-му розташовані предмети і відбуваються події. Простір характеризує співіснування об'єктів, їх протяжність і структурність, взаємне розта-шування.
Інтернет-простір або кіберпро́стір (англ. Cyberspace) - інтерактивне інформаційне сере-довище, яке функціонує за допомогою ком-п'ютерних систем.
Освітній простір – це педагогічна реаль-ність, у якій відбувається зустріч, взаємодія, осмисле-ння і пізнання особистістю (подія) оточуючих її елементів-носіїв культури (освіт-нього середовища), що забезпечує суб'єктива-цію і прогресивний розвиток об'єктів (фігу-рантів і предметів).
Віртуальний освітній простір - це від-крита система, що представляє собою взаємо-зв'язок інноваційних засобів та комунікацій для забезпечення ефективного навчання за наявності інтерактивної взаємодії всіх суб’єк-тів.
Безпечне освітнє середовище – це стан освітньо-го середовища, в якому: наявні безпечні умови нав-чання та праці, комфортна міжособистісна взаємо-дія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, пе-дагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насиль-ства та є достатні ресурси для їх запобігання, а та-кож дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учас-ника навчально-виховного процесу.
Джерело інформації — людина чи предмет, що зберігає інформацію. Джерелами інформації можуть бути співрозмовники, різні предмети (книга, комп’ютер, телевізор тощо).
Головне, щоб джерело інформації допомогло людині задовольнити її інформаційні потреби.
Інформаційні джерела бувають первинні (першоджерела), вторинні й третинні.
Джерела, які ніхто не змінював, називають першоджерелами. Вони створені в той час, коли відбувалися. Це можуть бути предмети, писемні документи, легенди тощо.
Вторинні джерела містять інформацію, створену на основі узагальнення первинних джерел. Вони описують, коментують, аналізують першоджерело, надають висновки про нього та події. Такими джерелами є наукові статті й книги.
Третинні джерела узагальнюють відому інформацію з конкретної теми на основі результатів наукових досліджень із залученням узагальнень багатьох дослідників. Прикладом третинних джерел інформації є підручники, енци- клопедії, словники, путівники.
Для сучасних дітей існує безліч різноманітних джерел, зокрема традиційні ЗМІ (радіо, телебачення, газети та журнали).
Але крім цього інформаційні повідомлення містяться також у:
Медіапродукти:
Кіберполіція радить батькам захистити дітей від ризику втя-гування у подібні “ігри” та нагадує про основні правила кібер гігієни:
1. Встановіть необхідні налаштування для захисту гаджета, яким користується дитина. Переконайтеся, що вона зможе самостійно під’єднатися та відкривати необхідні вебресурси, не маючи при цьому доступу до потенційно небезпечних вебресурсів. У разі потреби встановіть антивірусне програмне забезпечення та налаштуйте його регулярне оновлення.
2. За необхідності зареєструватися на певному сайті або створити акаунт для навчання на певній платформі зробіть це разом з дитиною. Не використовуйте для цього вже створені облікові записи дорослих. Обов’язково налаштуйте двофакторну автентифікацію, де це можливо.
3. Навчіть дітей використовувати надійні, складні паролі, різні для кожного ресурсу і не повідомляти їх нікому.
Кіберполіція радить батькам захистити дітей від ризику втягування у подібні “ігри” та нагадує про основні правила кібер гігієни:
4. Домовтеся з дитиною, що під час навчання вона буде викорис-товувати тільки визначені вчителями програми, месенджери та веб-сайти з навчальним матеріалом. Для зручності створіть відповідні закладки у браузері.
5. Розкажіть дитині про небезпеку зараження гаджета комп’ютерним вірусом при встановленні невідомих програм та відкритті підозрілих посилань, вкладень до листів та файлів, навіть якщо вони надіслані з акаунтів знайомих людей. За необхідності перевіряйте, які сайти відвідувала та яке програмне забезпечення інсталювала дитина.
6. Навчіть дитину тримати особисті дані в секреті. Розповсюдження в інтернеті особистої інформації, приватних фотографій, номера телефону, адреси проживання, реквізитів банківських карток, зображень документів створює ризик постраждати від дій зловмисників. Видалити дані, які потрапили в інтернет, дуже важко або майже неможливо.
Кіберполіція радить батькам захистити дітей від ризику втягування у подібні “ігри” та нагадує про основні правила кібер гігієни:
7. Поясніть дитині, що до нових знайомств в інтернеті варто ставитися обережно та скептично, адже зловмисники в мережі можуть втиратися у довіру, переслідуючи власні інтереси.
8. Формуйте у дитини культуру етичного онлайн-спілкування. Агресія і булінг – категорично заборонені.
9. Обговоріть із дитиною план дій на випадок нестандартних ситуацій (втрати доступу до особистого акаунту, завантаження файлу з вірусом, отримання повідомлення від незнайомця тощо).
https://cyberpolice.gov.ua/article/bezpeka-ditej-v-interneti-porady-kiberpolicziyi-3851/