Соціальна структура суспільства та економічне життя

План

1. Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.
2. Шляхта
3. Духовенство
4. Містяни
5. Селяни

1. Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.

Соціальна структура тогочасного українського суспільства мала становий характер.

​

За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані.

2. Шляхта

Найвидатніші українські княжі роди: Острозькі, Вишневецькі, Корецьких, Чорторийських, Збаразьких та інші 

Шляхта

Магнати

Князі

Пани

Шляхтичі

Голота

Зем’яни

Привілеї: право суду, судити шляхтича міг лише визначений становий суд; звільнення від податків (окрім грошового); право брати участь в управлінні держави; можливість мати власне військо

Права та привілеї шляхти закріплені у Львівських статутах

2. Шляхта

Литовські статути

Перший Литовський статут 1529 р.

• узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землі за службу, і магнатів — князів і панів,
• князі та пани володіли містами, містечками й величезними землями за спадковим правом,
• підпорядковувалися лише великому князю та мали власні військові загони.

​

Другий Литовський статут

1566 р.

• збільшив обсяг прав служилої шляхти, зрівнявши її з магнатами;
• шляхта отримала можливість долучатися до управління державою завдяки участі в роботі по­ вітових сеймиків (місцевих станово­представницьких органів) і великого Вального (загального) сейму.

3. Духовенство

• привілейований стан українського су­спільства
• духовенство становило майже десяту частину всього населення
• поділя­лося на вищих церковних ієрархів (митрополит, єпископи, архієпископи тощо), які обіймали свої посади лише за дозволом великих князів литов­ських і польських королів, та нижче парафіяльне духовенство.

4. Містяни

• напівпривілейовані
• міська верхівка, бюргери, ремісники, крамарі, купці, лихварі,
• володіли нерухомим майном;

• привілеї на міське само­врядування (магдебурзьке право), окремий становий суд, заняття ремес­лами й торгівлею;

• обов’язки: сплачувати податки, виконувати повинності на користь власників міст або держави

Розвиток міст, ремесел і торгівлі

• Найбільшим містом був Київ, населення якого становили близько 6 тис. осіб.
• Великими й середніми містами (200—700 будинків) вважалися Брацлав, Кременець, Вінниця, Житомир, Луцьк, Острог, Львів тощо.

Наприкінці XV — на початку XVI ст. на українські землі стало поширюватися магдебурзьке право.

Магдебурзьке право - середньовічне право, за яким міста звільнялися від управ­ління й  суду великих землевласників та створювали власні органи самоврядування.

5. Селяни

Переважну більшість населення українських земель (близько 80 %) складало селянство, яке на­ лежало до непривілейованого стану.

Розвиток сільського господарства

• У Польському королівстві у XVI ст. зростав попит на продукцію промислів і сільського господарства.
• Шляхта почала створювати фільварки, збільшувати панщину й відбирати землю в селян.
• Одночасно із цим зростала кількість «непохожих» селян.

Фільварок - хутір, маєток, велике багатогалузеве шля­хетське господарство, у якому вся земля належала панові і яке базувалося на праці селян, що відробляли тяглову службу, або панщину.

• Опрацювати § 4 «Соціально-економічне становище українських земель у 16 ст»
• Дайте визначення поняттям: «шляхта»; «магнати»; «кріпацтво»; «панщина»; «данники»; “фольварк” (письмово)
• складіть таблицю “Литовські статути”
• .