Шістнадцяте вересня�Класна робота�Складання та розігрування діалогів відповідно до певної ситуації (офіційна та неофіційна �розмова, діалог-домовленість) на запропоновані учнями актуальні й цікаві для них теми

• Актуалізація мотиваційних резервів.
• Вправа на встановлення відповідностей.
• — Установіть відповідність між початком твердження і його продовженням.
• 1 Діалог
• 2 Полілог
• 3 Тире ставиться
• 4 Репліка
• 5 Якщо слова автора передують репліці,
• 6 Репліки можуть супроводжуватися або
• 7 Якщо після репліки ідуть слова автора
• 8 Монолог
• А слова кожного учасника діалогу
• Б перед кожною реплікою
• В після них ставиться двокрапка
• Г дослівно відтворена розмова двох осіб
• Ґ розділові знаки ставляться, як при прямій мові
• Д мовлення однієї людини, яке звернене до самого себе чи інших
• Е розмова між кількома особами
• Є не супроводжуватися словами автора

​

• Робота з текстом (компетентність саморозвитку та самоосвіти).
• Прочитайте текст. Скільки осіб бере участь у розмові? Прочитайте за особами, правильно інтонуючи речення. Поясніть уживання розділових знаків.

​

• — Добрий вечір, паніматко!
• — Добрий вечір, чемний пане!
• — Чи приймете в свою хатку,
• — Поступіть. Нам мило буде.
• Будьте ласкаві сідати.
• Таж недаром кажуть люди:
• Заки дощик перестане?
• «Гість до хати. Бог до хати» (Б. Лепкий).

​

Пунктуаційний практикум.

— Поставте потрібні розділові знаки, правильно оформляючи діалог.

​

Один учений подорожуючи пароплавом запитав моряка

Чи знаєте ви граматику?

Недосконало відповів моряк.

Тоді ви загубили половину свого життя.

Раптом розбурхалося море і пароплав розгойдало. Моряк запитав ученого

Чи вмієте ви плавати?

Ні відповів той

Тоді ви загубили усе своє життя.

Робота з підручником.

• Сторінка 225.

• Опрацювання теоретичного матеріалу.
• Робота зі схемою та текстом (інформаційна компетентність).
• — Розгляньте схему та запропонований теоретичний матеріал, на їх основі складіть лінгвістичне повідомлення про діалог. Наведіть власні приклади.
• Діалог-домовленість відбувається при вирішенні співрозмовниками питання про наміри, плани тощо. Це може бути діалог між двома друзями, двома студентами-медиками, двома вузько профільними спеціалістами різних галузей.
• Діалог-розпитування може бути одностороннім чи двостороннім. Двосторонній діалог позначає ініціативність обох партнерів. Це може бути діалог на тему відсутності одного із учнів у школі, обговорення опрацьованого навчального матеріалу, домашнього завдання, неправильно призначеного лікування. Найчастіше використовується діалог-розпитування зразка Лікар-Пацієнт (пацієнт має скарги, лікар розпитує), Учень-Учитель (учень розпитує вчителя про незрозумілий матеріал).
• Наступним за складністю є діалог — обмін враженнями (думками), метою якого є виклад свого бачення предмета, явища, події, коли співрозмовники висловлюють свою думку, погоджуються чи спростовують думки партнера. Створення діалогів такого типу передбачає володіння не лише спеціальною лексикою, але й багатогранність знань, їх комплексність.
• Найскладнішим є діалог-обговорення (дискусія), коли співрозмовники намагаються виробити певне рішення, дійти певних висновків. Такі діалоги є абсолютно спонтанними і можуть виникати на різноманітних конференціях, зустрічах тощо.

​

​

Моделювання ситуацій, �розігрування діалогів

- Діалог між двома однокласницями (телефонна розмова), одна з яких захворiла, про те, як минув день у школi (у репліках чiтко зазначається послідовність подiй, що вiдбулися протягом дня).

- Діалог між дев’ятикласником та бібліотекарем. Восьмикласник просить прочитати свої улюблені історичні романи або повісті. Натомість бібліотекар пропонує йому наявні у шкільній бібліотеці фантастичні твори.

- Діалог між дев’ятикласниками, які напередодні відвідали історичний музей. До діалогу введіть складені з уяви описи двох-трьох пам’яток історії й культури.

- Діалог між гостем Миколаєва та місцевим мешканцем. Гість розпитує, як дістатися від автовокзалу до центральної площі міста.

​

• Домашнє завдання.
• Вправа 494.

​