Травна система

Будова травної системи

травний канал

травні залози:

• великі

(слинні, підшлункова, печінка)

• дрібні

(слинні, шлункові, кишкові)

ротова порожнина

глотка

стравохід

шлунок

тонка кишка

товста кишка

пряма кишка

з анальним отвором

Ротова порожнина

губа

тверде піднебіння

м’яке піднебіння

піднебінний

язичок

язик

зів

піднебінні

дужки

піднебінні мигдалики

Мигдалики – скупчення лімфоїдної тканини, що виконують захисну функцію.

Язик аналізує їжу, переміщує та визначає її температуру, бере участь у вимові звуків.

язик

Язик – м’язовий орган, утворений посмугованими м’язами, вкритий багатошаровим плоским незроговілим епітелієм і слизовою оболонкою.

Краї та верхня

поверхня язика

вкриті сосочками

Ротова порожнина

Слинні залози – це травні залози, що виробляють слину.

привушні

слинні залози

під’язикові

слинні залози

підщелепні

слинні залози

Крім трьох пар великих слинних залоз у слизовій оболонці язика і ротової порожнини знаходиться велика кількість дрібних слинних залоз.

За добу у людини виділяється

1- 1,5 л слини.

Склад слини:

- вода,

- муцин – формує їжу в грудочки,

- лізоцим – сприяє загоєнню ран і знешкоджує мікроорганізми,

- ферменти: амілаза розщеплює крохмаль до мальтози, мальтаза розщеплює мальтозу до глюкози

Ротова порожнина

Ротова порожнина

Зуби подрібнюють їжу

різці

ікло

різці

Ротова порожнина

Зуби подрібнюють їжу

ікло

різці

премоляри

(малі кутні зуби)

Ротова порожнина

Зуби подрібнюють їжу

ікло

різці

премоляри

(малі кутні зуби)

моляри

(великі кутні зуби)

Зубна формула:

4 Х (2 + 1 + 2 + 3) = 32

Ротова порожнина

Зуби подрібнюють їжу

коронка

шийка

корінь

емаль

дентин

пульпа

цемент

Емаль міцніша за дентин.

Пульпа утворена сполучною тканиною, містить кровоносні судини і нерви, живить зуб.

Зуби закладаються в ембріо-нальний період, з’являються з 6 місяців – їх 20.

До 11-12 років молочні зуби замінюються постійними – їх 28.

До 25 років з’являються останні 4 зуби мудрості.

Ротова порожнина

У ротовій порожнині відбуваються такі процеси:

подрібнення їжі;

первинне розщеплення їжі (вуглеводів);

аналіз їжі;

перемішування, зволоження і склеювання їжі;

знезараження їжі;

всмоктування деяких ліків.

Типи внутрішніх органів

Порожнисті (трубчасті)

Паренхіматозні

Нирка, Ren� (коркова речовина, cortex renales)

Більшість органів травного тракту

є порожнистими.

Стінки травного тракту утворені трьома оболонками:

• зовнішня зі сполучної тканини;
• середня сформована непосмугованими м’язами;
• внутрішня підслизова сполучнотканинна;
• внутрішня слизова

​

сполучнотканинна

оболонка

брижа

вена

артерія

лімфатична

протока

шари м’язів

підслизова

оболонка

слизова

оболонка

ГЛОТКА

Розміщена від основи черепа до 6-7 шийного хребця.

​

Розташована:

• позаду порожнини носа
• порожнини рота
• порожнини гортані

​

Задня стінка глотки прилягає до шийних хребців.

Глотка

носоглотка

Глотка з’єднує ротову порожнину

зі стравоходом.

Довжина глотки 12-15 см.

На рівні IV шийного хребця глотка переходить у стравохід.

Хоани сполучають глотку з носовою порожниною

ротоглотка

Через зів глотка сполучається із ротовою порожниною

Глотка оточена мигдаликами,

що утворюють кільце Пирогова

Глотка

Глотка з’єднує ротову порожнину

зі стравоходом.

Довжина глотки 12-15 см.

На рівні IV шийного хребця глотка переходить у стравохід.

гортаноглотка

вхід у гортань

Глотка

Глотка з’єднує ротову порожнину

зі стравоходом.

Довжина глотки 12-15 см.

На рівні IV шийного хребця глотка переходить у стравохід.

У глотці відбуваються такі процеси:

проведення їжі з порожнини рота до стравоходу;

проведення повітря

із порожнини носа у гортань.

Ковтання  – це комплекс рухових реакцій, які забезпечують перехід їжі через глотку й стравохід до шлунка.

При ковтанні надгортанний хрящ опускається, запобігаючи надходженню їжі до трахеї.

Основна функція стравоходу – рухова

Стравохід

Стравохід  – порожнистий орган, продовження глотки, тягнеться від VI шийного хребця через усю грудну порожнину, проходить крізь отвір діафрагми і закінчується на рівні ХI грудного хребця в черевній порожнині.

Довжина стравоходу – 25 см.

Верхня третина стінки стравоходу утворена посмугованими, а нижче – гладенькими м’язами.

стравохід

СТРАВОХІД

Складається з трьох частин:

1. шийна - pars cervicalis
2. грудна - pars thoracica
3. черевна - pars abdominalis

​

Грудний відділ стравоходу розта-шований в задньому середостінні.

Просвіт стравоходу має ряд звужень і розширень:

​

Анатомічні звуження (зберігаються на трупі):

• фарінгеальне (на початку стравоходу),
• бронхіальне (на рівні біфуркації трахеї)
• діафрагмальне (при проходженні стравоходу крізь діафрагму).

​

Фізіологічні звуження (тільки у живої людини)

• аортальне
• кардіальне (при переході стравоходу в шлунок)

​

Рентгеноскопія стравоходу живої людини й серійні знімки, зроблені з проміжками в 0,5-1 с, дозволяють досліджувати акт ковтання й перистальтику стравоходу.

Шлунок

Шлунок  – порожнистий орган, найбільш розширена частина травного тракту з товстими м’язовими стінками.

Об’єм шлунку – від 1,5 до 3 л, шлунок здатний розтягуватись

діафрагма

воротар

тіло шлунку

зовнішня

серозна

Шлунок

Шлунок - порожнистий орган, найбільш розширена частина травного тракту з товстими м’язовими стінками

Стінка шлунку складається з оболонок:

внутрішня

слизова

підслизова

м’язова

Залози слизової оболонки щодоби продукують 0,5-2 л шлункового соку

Шлункові залози містять декілька типів клітин:

Додаткові клітини продукують слиз, що захищає стінки шлунку.

Обкладові клітини виробляють хлоридну кислоту, яка сприяє набряканню білків, перетворює пепсиноген на пепсин, має бактерицидні властивості

Головні клітини накопичують пепсиноген, який перетворюється на пепсин і розщеплює пептидні зв’язки у молекулах білків, а також прохімозин, що перетворюється на хімозин для дії на білок молока.

Ендокринні клітини виробляють гормони, що впливають на моторику травного тракту: соматостатин (пригнічує), серотонін (стимулює), гістамін (посилює вироблення хлоридної кислоти)

Шлунок

Шлунок - порожнистий орган, найбільш розширена частина травного тракту з товстими м’язовими стінками

Зв'язки шлунка та печінки

1. Вінцева зв’язка (lig. coronarium)�
2. Права трикутна зв’язка (lig. triangulare dextrum)

​

• Ліва трикутна зв’язка (lig. triangulare sinistrum)

​

• Серпоподібна зв’язка (lig. falciforme)

​

• Печінково - шлункова зв’язка (lig. hepatogastricum)

​

• Печінково-дванадцятипалокишкова зв’язка (lig. hepatoduodenale)

​

• Печінково – ниркова зв’язка (lig. hepatorenale)

​

• Шлунково – селезінкова зв’язка (lig. gastrosplemicum; lig. gastrolienale)

​

• Шлунково – ободовокишкова зв’язка (lig. gastrocoliclicum)

У шлунку відбуваються такі процеси:

фізична обробка їжі під дією хлоридної кислоти;

хімічна обробка їжі під дією ферментів:

- пепсин розщеплює пептидні зв’язки білків,

- хімозин згортає білки молока,

- желатиназа розщеплює білок желатин,

- ліпаза розщеплює жири молока у дітей;

знезаражування їжі;

перемішування та проштовхування їжі;

всмоктування води, спирту, солей, деяких ліків.

- найдовша за розмірами частина травної системи.

​

Має частини:

1. Дванадцятипала кишка
2. Порожня кишка
3. Клубова кишка

​

Функції:

• ферментація жирів, розщеплення білків
• пристінкове та порожнинне травлення
• всмоктувальна функція
• секреторна функція
• екскреторна функція
• ендокринна функція
• бар'єрно-захисна.

​

​

ТОНКИЙ КИШЕЧНИК

1. Дванадцятипала кишка починається від воротаря шлунку.

​

2. Довжина дорівнює 12 пальцям, складеним поперек – 20-25 см.

​

3. Кишка має стійку слизову оболонку.

​

4. Бруннерові залози дванадцятипалої кишки виробляють кишковий сік із травними ферментами.

дванадцятипала

кишка

жовчна протока

протока

підшлункової залози

Тонка кишка – найдовший відділ травного тракту �між шлунком і товстою кишкою.

підшлункова залоза

Функції

дванадцятипалої кишки:

​

приведення pH харчової кашки, що надходить зі шлунка, до лужного;

​

початок кишкового травлення;

​

регуляція процесу секреції ферментів підшлункової залози

і жовчі печінки;

​

підтримка зворотного зв'язку

зі шлунком — здійснення рефлекторного відкриття і закривання воротаря шлунка.

дванадцятипала

кишка

жовчна протока

протока

підшлункової залози

Тонка кишка – найдовший відділ травного тракту �між шлунком і товстою кишкою.

підшлункова залоза

1. Порожниста кишка слідує за дванадцятипалою.

​

2. Довжина складає 1-1,8 м.

​

3. Кислотність нейтральна або слабколужна в межах 7-8 рН.

​

Функції порожнистої кишки:

​

всмоктування речовин, що утворились у відділах, розташованих вище.

порожниста

кишка

Тонка кишка – найдовший відділ травного тракту �між шлунком і товстою кишкою.

клубова

кишка

Тонка кишка – найдовший відділ травного тракту �між шлунком і товстою кишкою.

1.Клубова кишка завершує тонкий кишечник.

​

2. Довжина складає 1,3-2,6 м.

​

3. Порівняно із порожнистою, клубова кишка має більший діаметр і товстіші стінки, густо обплетена кровоносними судинами.

​

4. Кислотність нейтральна або слабколужна в межах 7-8 рН.

​

Всмоктування поживних речовин забезпечують ворсинки – вип’ячування пластинки слизової оболонки, що вільно виступають у просвіт тонкої кишки.

Основна функція кишкових ворсинок – збільшення всмоктуючої площі слизової оболонки.

За рахунок ворсинок усмоктувальна поверхня тонкої кишки збільшується в 8-10 разів.

артеріола

капіляри

венула

лімфатична судина

Тонка кишка – найдовший відділ травного тракту �між шлунком і товстою кишкою.

ТОВСТА КИШКА

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Довжина товстої кишки 1,5-2 м.

​

Товста кишка складається з трьох частин: сліпої, ободової і прямої кишок.

​

У товстій кишці відбувається остаточне травлення, всмокту-вання води, формування калових мас.

товста кишка

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Сліпа кишка являє собою мішок довжиною 3-8 см, розташований у правій клубовій ділянці, нижче місця переходу тонкої кишки в товсту.

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Від сліпої кишки відходить червоподібний відросток – апендикс – важлива частина імунної системи людини.

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Висхідна ободова кишка має довжину 24 см, діаметр 7 см.

Ободова кишка

висхідна ободова кишка

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Поперечна ободова кишка має довжину в середньому 50 см, діаметр 6-7 см.

Ободова кишка

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Низхідна ободова кишка має довжину 10-12 см, діаметр 6-7 см.

Ободова кишка

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Сигмоподібна ободова кишка переходить у пряму кишку.

Ободова кишка

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Функції товстої кишки:

​

секреція кишкового соку, що містить невелику кількість ферментів, анало-гічних тонкій кишці, але їхня дія є слабшою;

​

скорочення стінок і переміщення вмісту;

​

мутуалістичне травлення їжі – за допомогою корисних бактерій клітковина розщеплюється до глюкози, здійснюється захист від патогенів, синтезуються вітаміни В і К;

​

всмоктування води і формування калових мас.

товста кишка

Товста кишка – нижня кінцева ділянка �шлунково-кишкового тракту.

Пряма кишка —кінцевий відділ товстої кишки та закінчення травного тракту.

У ній накопичується кал.

Вона закінчується заднім проходом. Довжина 14-18 см, діаметр 4-7,5 см.

Печінка �і підшлункова залоза – �основні найбільші травні залози організму

Печінка

Печінка розташована під діафрагмою у правому підребер’ї.

Вага печінки близько 1 500 г.

гепатоцит

ворітна вена

печінкова вена

ворітна вена

печінкова артерія

жовчна протока

Вигляд спереду

Вигляд ззаду

печінка

Клітини печінки – гепатоцити

Ворітна вена приносить кров, що відтікає від кишечника, до печінки

Часточка (долька) печінки

У зв’язку із розвитком хірургії та гепатології в наш час розроблено вчення про сегментарну будову печінки:

​

• Ліва доля – І, ІІ, ІІІ, ІV сегменти
• Права доля – V, VІ, VІІ, VІІІ сегменти

​

У печінці є 5 трубчастих систем:

​

• Жовчні шляхи;
• Артерії;
• Гілки воротної вени;
• Печінкові вени;
• Лімфатичні судини.

​

ПЕЧІНКА

Функції печінки:

• Травна залоза, секретує жовч;
• Бар’єрна функція;
• Бере участь у всіх видах обміну речовин;
• Депо глікогену;
• Гормональна;
• Кровотворна в ембріональному періоді.

​

Одночасно орган травлення, кровотворення та обміну речовин (гормонального також)

​

ПЕЧІНКА

Печінка

Секреторна функція печінки – гепатоцити виробляють жовч

печінка

жовчний міхур

жовчна

протока

дванадцятипала кишка

Жовч – коричнева або зеленкувата рідина, утворюється у печінці, накопичується у жовчному міхурі.

Щодоби утворюється до 2 л жовчі.

До складу жовчі входять: жовчні кислоти, пігменти, холестерин, слиз.

Жовч виконує такі функції:

- емульгування жирів – подрібнення до дрібних краплинок;

- активізація моторики тонкої кишки;

- сприяння всмоктуванню жиророзчинних вітамінів;

- створення сприятливих умов для роботи ферментів;

- знешкодження бактерій.

Шляхи виведення жовчі

Через те, що жовч виробляється цілодобово, а надходить у кишківник за потреби, виникає необхідність у резервуарі для зберігання жовчі, яким і є жовчний міхур.

​

• Жовч витікає через печінкову протоку.

​

• У разі необхідності вона потрапляє одразу в дванадцятипалу кишку.

​

• Жовч може потрапляти у жовчний міхур, чому сприяє будова спіральної складки.

Підшлункова залоза

Підшлункова залоза є одночасно і травною залозою, і органом внутрішньої секреції.

Довжина складає 16-22 см.

Розташована поперек задньої черевної стінки.

Вага підшлункової залози 70-80 г.

Підшлункова залоза

головка підшлункової залози

дванадцятипала кишка

Підшлункова залоза

хвіст підшлункової залози

дванадцятипала кишка

Підшлункова залоза

тіло підшлункової залози

дванадцятипала кишка

Підшлункова залоза

протока

підшлункової

залози

Підшлункова залоза продукує до 2 л панкреатичного соку за добу.

Панкреатичний сік має лужну реакцію.

​

Панкреатичний сік містить ферменти:

- амілаза розщеплює крохмаль до олігосахаридів;

- ліпаза розщеплює жири до жирних кислот і триатомного спирту гліцеролу;

- трипсиноген -> трипсин розщеплює білки і пептиди до амінокислот;

- хімотрипсиноген -> хімотрипсин розщеплює розщеплює складні білки до пептидів;

- нуклеаза розщеплює нуклеїнові кислоти до нуклеотидів.

Спеціальні залози слизової оболонки тонкої кишки продукують кишковий сік (2-3 л), що містить ферменти пепсин, ліпазу, амілазу.

ОЧЕРЕВИНА

- серозна оболонка, що покриває органи черевної порожнини і вистилає зсередини її стінки.

​

Функції очеревини:

​

• бар’єрна (опір обмеженій інфекції і т.д.);

​

• секреторна (вироблення рідини і т.д.);

​

• резорбційнна (всмоктування рідини і т.д.);

​

• захисна (усунення тертя між органами, накопичення / акумулювання / жирів і т.д.).

​

​

Площа очеревини становить 20400 см² і дорівнює площі поверхні шкіри.

​

​

​

У ембріона людини на 3-4 тижні розвитку проходить утворення первинної кишки, з початку у головній, а потім у тулубній частинах тіла.

В ембріональному періоді виділяють три відділи кишкової трубки: передня, середня та задня кишки.

Ембріогенез

Спочатку передній та задній кінці кишки зародка закінчуються сліпо, а потім відбувається з’єднання її переднього кінця з первинним ротом, заднього кінця – з задньопрохідною ямкою, травний канал стає наскрізним.

Чи маєте запитання?

ПРИЄМНОГО

ВИВЧЕННЯ

АНАТОМІЇ!