Ідея твору «Задивляюсь у твої зіниці» – звернення до земляків із закликом любити рідну землю і дбати про її майбутнє.

Тема вірша «Задивляюсь у твої зіниці» – звеличення рідної землі, її історії.

Вид лірики – патріотична.

Стиль – модернізм.

Художні засоби�композиція: монолог ліричного героя;�епітети: «червоні блискавиці», «священне знамено»;�порівняння: «голубі й тривожні, ніби рань»;�звертання: «Україно!», «нене»;�метафори: «Хай палають хмари», «Я проллюся крапелькою крові»;�риторичне запитання: «Як же я без друзів обійдуся, // Без лобів їх, без очей і рук?»;�окличні речення: «Ти для мене диво!», «Друзі, зачекайте на путі!»

Вірш «Задивляюсь у твої зіниці» -про любов до рідної землі, до свого краю. В умовах, у яких жили тоді митці, було надзвичайно важливо зберегти патріотичний настрій та бажання боротися за свою Батьківщину. Симоненкові це вдалося – і це виразно проглядається крізь призму його поезії.�����Джерело: https://navsi200.com/literaturne/zadyvliaius-u-tvoi-zinytsi/