Пунктуаційна

хвилинка

Українська мова 9 клас

Блок № 1

1. Два рядки білих хат попід горами біліють неначе два рядки перлів на зеленому поясі (І. Нечуй-Левицький).

2. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком лісовою вогкістю манять до себе в тінь густого старого лісу (І. Нечуй-Левицький).

3. I радiсть i смуток i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням (М. Стельмах).

4. Настане час і піде все в архів (Л. Костенко).

5. Горить жоржини цвіт прощальною красою над садом золотим курличуть журавлі (В. Сосюра).

6. У просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл застелений червоним сукном (М. Коцюбинський).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі (І. Нечуй-Левицький).

2. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу (І. Нечуй-Левицький).

3. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням (М. Стельмах).

4. Настане час – і піде все в архів (Л. Костенко).

5. Горить жоржини цвіт прощальною красою, над садом золотим курличуть журавлі (В. Сосюра).

6. У просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном (М. Коцюбинський).

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 2

1. На стрімкім пригірку відділенім від інших страшними дебрями порослім густо величезними буками та смереками покритими ломами й обвалищами дерев було віддавна головне леговище медведів (І. Франко).

2. Город до того переповнявсь рослинами що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому (О. Довженко).

3. А вздовж тину за старою повіткою росли великі кущі смородини бузини і ще якихось невідомих рослин (О. Довженко).

4. Поміж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок вкритих густою зеленою ряскою лататтям з жовтогарячими квітками-горнятами на довжелезних зелених батогах (Остап Вишня).

5. Бачу як ти виходиш з своєї гірської оселі й дивишся вниз (О. Гончар).

6. Мати світила лампу а сірник дрижав у її руці (О. Гончар).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. На стрімкім пригірку, відділенім від інших страшними дебрями, порослім густо величезними буками та смереками, покритими ломами й обвалищами дерев, було віддавна головне леговище медведів (І. Франко).

2. Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому (О. Довженко).

3. А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (О. Довженко).

4. Поміж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок, вкритих густою, зеленою ряскою, лататтям з жовтогарячими квітками-горнятами на довжелезних зелених батогах (Остап Вишня).

5. Бачу, як ти виходиш з своєї гірської оселі й дивишся вниз (О. Гончар).

6. Мати світила лампу, а сірник дрижав у її руці (О. Гончар).

Далі

Блок № 3

1. Проживши життя можна мати мужність нарешті подивитися всім у вічі (Ю.Яновський).

2. А віща скрипка i срiбний вiдгомiн бринять єднаються над моїм дитинством пiдiймають на крила мою душу i забирають її в нерозгадану далину (М. Стельмах).

3. На вулиці під самими ворітьми знявся над колодязем журавель (М. Коцюбинський).

4. Мені примарилася повінь котру я запам’ятав ще змалечку (Г. Тютюнник).

5. I покотилась туди моя стежина мов клубочок (М. Стельмах).

6. Удалині між телеграфними стовпами й некрутими пагорбами мріли рожеві мов спалахи багать крейдяні гори (Г. Тютюнник).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Проживши життя, можна мати мужність нарешті подивитися всім у вічі (Ю.Яновський).

2. А віща скрипка i срiбний вiдгомiн бринять, єднаються над моїм дитинством, пiдiймають на крила мою душу i забирають її в нерозгадану далину (М. Стельмах).

3. На вулиці, під самими ворітьми, знявся над колодязем журавель (М.Коцюбинський).

4. Мені примарилася повінь, котру я запам’ятав ще змалечку (Г. Тютюнник).

5. I покотилась туди моя стежина, мов клубочок (М. Стельмах).

6. Удалині, між телеграфними стовпами й некрутими пагорбами, мріли рожеві, мов спалахи багать, крейдяні гори (Г. Тютюнник).

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 4

1. Він отак би й виріс серед уквітчаних тих ночей якби не настали ночі інші ночі без вогнів (Г. Тютюнник). 
2. Хати стояли рядком віконцями на південь оточені огородами та садками (А. Чайковський). 
3. Пісня була весела і журна одночасово як і життя людське (О. Довженко).
4. Спасибі вам діточки що побачила вас укупі хоч раз за стільки літ (О. Довженко).
5. Сіра качка помітивши небезпеку скрикнула і разом із каченятами дременула в траву (Є. Гуцало).
6. Це був великий звір із широкими грудьми які легко здималися од дихання (Є. Гуцало).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Він отак би й виріс серед уквітчаних тих ночей, якби не настали ночі інші, ночі без вогнів (Г. Тютюнник).

2. Хати стояли рядком віконцями на південь, оточені огородами та садками (А.Чайковський).

3. Пісня була весела і журна одночасово, як і життя людське (О. Довженко).

4. Спасибі вам, діточки, що побачила вас укупі хоч раз за стільки літ (О. Довженко).

5. Сіра качка, помітивши небезпеку, скрикнула і разом із каченятами дременула в траву (Є. Гуцало).

6. Це був великий звір із широкими грудьми, які легко здималися од дихання (Є.Гуцало).

Далі

Блок № 5

1. Краї ополонки розсипчасто іскрились а вода затягнута тремткими скалками льоду була схожа на застигле блакитне шумовиння (Є. Гуцало). 
2. Хотілося проштовхатися в середину табуна загубитися між ребристих кінських тіл (В. Дрозд).
3. Коні гризучи й штовхаючи одне одного сахнулись од пострілу в куток (В. Дрозд).
4. Почула вона неначе хтось міцно гупнув біля неї аж у вухах задзвонило (В. Королів-Старий).
5. Щастя мав бо ледве вiн щез у дiжi коли надбiгли пси цiлою купою дзявкаючи гарчачи нюхаючи (І. Франко).
6. Великі з вибалушеними очима жаби повиставлювали свої чотирикутні голови з води заховуючись нерухомо і хлипаючи знічев’я за мушками (О. Кобилянська).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Краї ополонки розсипчасто іскрились, а вода, затягнута тремткими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння (Є. Гуцало). 
2. Хотілося проштовхатися в середину табуна, загубитися між ребристих кінських тіл (В. Дрозд).
3. Коні, гризучи й штовхаючи одне одного, сахнулись од пострілу в куток (В. Дрозд).
4. Почула вона, неначе хтось міцно гупнув біля неї, аж у вухах задзвонило (В. Королів-Старий).
5. Щастя мав, бо ледве вiн щез у дiжi, коли надбiгли пси цiлою купою, дзявкаючи, гарчачи, нюхаючи (І. Франко).
6. Великі, з вибалушеними очима жаби повиставлювали свої чотирикутні голови з води, заховуючись нерухомо і хлипаючи знічев’я за мушками (О. Кобилянська).

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 6

1. Кілька дозорців які розміщувалися на вершинах гір сигналом трембіти немов по естафеті передавали звістку про наближення ворога (З енциклопедії).
2. Слова що почув диякон пройняли до серця наче пронизали його (О. Іваненко).
3. Коли ви в горі коли ви щохвилини сподіваєтесь якогось лиxa i душа ваша напружена мов струна на струменті раджу вам зупинити годинники (М. Коцюбинський). 
4. Бандура український народний щипковий інструмент відомий з XV ст. (З енциклопедії).
5. Мати лежала на постелі не говорила не плакала (У. Самчук).
6. І розбігалися злякано сосни й смереки кидаючись урозтіч (Іван Багряний).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Кілька дозорців, які розміщувалися на вершинах гір, сигналом трембіти, немов по естафеті, передавали звістку про наближення ворога (З енциклопедії).
2. Слова, що почув диякон, пройняли до серця, наче пронизали його (О. Іваненко).
3. Коли ви в горі, коли ви щохвилини сподіваєтесь якогось лиxa i душа ваша напружена, мов струна на струменті, раджу вам зупинити годинники (М. Коцюбинський). 
4. Бандура – український народний щипковий інструмент, відомий з XV ст. (З енциклопедії).
5. Мати лежала на постелі, не говорила, не плакала (У. Самчук).
6. І розбігалися злякано сосни й смереки, кидаючись урозтіч (Іван Багряний).

Далі

Блок № 7

1. Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
2. Узявши вдома борошна дівчата сходилися до однієї з подружок (З енциклопедії).
3. Я лежу сповитий темінь-темнотою і слухаю як він бавиться (В. Близнець). 
4. Там чорна діжа з водою там вогко й темно але я бачу його (В. Близнець).
5. Поклавши щоку на долоню вона боком дивилася на вікно (С. Васильченко).
6. Вода мабуть тепла а дощ як душ у бані так і обливає їх (В. Винниченко).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
2. Узявши вдома борошна, дівчата сходилися до однієї з подружок (З енциклопедії).
3. Я лежу, сповитий темінь-темнотою, і слухаю, як він бавиться (В. Близнець). 
4. Там чорна діжа з водою, там вогко й темно, але я бачу його (В. Близнець).
5. Поклавши щоку на долоню, вона боком дивилася на вікно (С. Васильченко).
6. Вода, мабуть, тепла, а дощ, як душ у бані, так і обливає їх (В. Винниченко).

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 8

1. Соми як ви знаєте полюють за здобиччю вночі (Остап Вишня).
2. Тут у відкритім південнім степу збиралася восени сила-силенна птахів (О. Гончар).
3. Глиняну стіну високої гори поточено дірами-норами щурів які тут в’ються хмарою то залітаючи в свої кубельця то вилітаючи з кубелець (Є. Гуцало).
4. І скоро земля вже темна а вночі світять великі зірки з чорного неба що схоже на бездонний колодязь… (Є. Гуцало).
5. А коли повінь то човен прип’ятий ланцюгом до верби спливає догори погойдується (Є. Гуцало).
6. Город до того переповнявсь рослинами що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому (О. Довженко). 

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Соми, як ви знаєте, полюють за здобиччю вночі (Остап Вишня).
2. Тут, у відкритім південнім степу, збиралася восени сила-силенна птахів (О. Гончар).
3. Глиняну стіну високої гори поточено дірами-норами щурів, які тут в’ються хмарою, то залітаючи в свої кубельця, то вилітаючи з кубелець (Є. Гуцало).
4. І скоро земля вже темна, а вночі світять великі зірки з чорного неба, що схоже на бездонний колодязь… (Є. Гуцало).
5. А коли повінь, то човен, прип’ятий ланцюгом до верби, спливає догори, погойдується (Є. Гуцало).
6. Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому (О. Довженко). 

Далі

Блок № 9

1. Павучок швидко прибіг назад відкусив ниточку вгорі і підібравши всі свої вісім ніжок піднісся на ній у повітря (О. Іваненко).
2. За короткий час почав квіт обсипатись а натомість показались і золоті яблучка (В. Королів-Старий).
3. Якось сидів він там а було це пізньої осені коли вже за дверима стояла зима (В. Королів-Старий). 
4. Слова сказані й не сказані ще ніким живуть у душі народу (Ю. Мушкетик).
5. І погладжуючи його шию потайки просили собі багатства (М. Дочинець). 
6. Ще їй року нема а таке вже мудре як старе (Б. Лепкий).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Павучок швидко прибіг назад, відкусив ниточку вгорі і, підібравши всі свої вісім ніжок, піднісся на ній у повітря (О. Іваненко).
2. За короткий час почав квіт обсипатись, а натомість показались і золоті яблучка (В. Королів-Старий).
3. Якось сидів він там, а було це пізньої осені, коли вже за дверима стояла зима (В. Королів-Старий). 
4. Слова, сказані й не сказані ще ніким, живуть у душі народу (Ю. Мушкетик).
5. І, погладжуючи його шию, потайки просили собі багатства (М. Дочинець). 
6. Ще їй року нема, а таке вже мудре, як старе (Б. Лепкий).

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 10

1. Кабiнетик прикрашений збруєю здавався йому тепер неприємним (І. Нечуй-Левицький).
2. Гори вкриті ялиновими лісами стояли ніби обгорілі після пожежі (І. Нечуй-Левицький).
3. Шуми Україно як рідні ліси як вітер в широкому полі (Олександр Олесь).
4. Шпундра підсмажена з цибулею свинина тушкована з буряками в буряковому квасі (Інтернет-джерело).
5. Пишаймося красою мелодійністю багатством рідної української мови! (Інтернет-джерело)
6. Друзі зробімо так щоб наша рідна мова була скрізь і завжди! (Інтернет-джерело)

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Кабiнетик, прикрашений збруєю, здавався йому тепер неприємним (І. Нечуй-Левицький).
2. Гори, вкриті ялиновими лісами, стояли ніби обгорілі після пожежі (І. Нечуй-Левицький).
3. Шуми, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі (Олександр Олесь).
4. Шпундра – підсмажена з цибулею свинина, тушкована з буряками в буряковому квасі (Інтернет-джерело).
5. Пишаймося красою, мелодійністю, багатством рідної української мови! (Інтернет-джерело)
6. Друзі, зробімо так, щоб наша рідна мова була скрізь і завжди! (Інтернет-джерело)

Далі

Блок № 11

1. Жар починав стухать сонце близилося до землі оточившись довгими паростями проміння неначе підняло сто рук щоб обняти степи на добраніч (О. Стороженко). 
2. Меди що ми пили і губи що любили і золоті сади де слалися столи одграли одцвіли… (В. Труш-Коваль).
3. Прозоро-синє склепіння неба нахиляється в розмріяній задумі над сонною темно-зеленою повінню верхів (О. Турянський).
4. Вони прекрасно розуміють за що вони борються.
5. Олесь згарячу ніяково посміхнувся поторкав мокрою рукавичкою тверду гулю під оком і ковзаючись побрів до школи (Г. Тютюнник).
6. Сухий квітень голодний рік (Народна прикмета).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Жар починав стухать, сонце близилося до землі, оточившись довгими паростями проміння, неначе підняло сто рук, щоб обняти степи на добраніч (О. Стороженко). 
2. Меди, що ми пили, і губи, що любили, і золоті сади, де слалися столи, одграли, одцвіли… (В. Труш-Коваль).
3. Прозоро-синє склепіння неба нахиляється в розмріяній задумі над сонною, темно-зеленою повінню верхів (О. Турянський).
4. Вони прекрасно розуміють, за що вони борються.
5. Олесь згарячу ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду гулю під оком і, ковзаючись, побрів до школи (Г. Тютюнник).
6. Сухий квітень – голодний рік (Народна прикмета).

Далі

Блок № 12

1. До речі у багатьох регіонах і дотепер фарбують крашанки (себто яйця одноколірного тону) тільки природним розчином (В. Скуратівський).
2. Наготувавши сніданок ненька невдовзі розбудили мене (В. Скуратівський).
3. Це неповторна мова всесвітньо відомих Тараса Шевченка та Івана Франка Лесі Українки та Михайла Коцюбинського Павла Тичини та Володимира Сосюри сучасних представників красного письменства (Є. Чак).
4. Окраса української мови її милозвучність що створена чергуваннями униканням збігу більше ніж двох приголосних (За Є. Чак).
5. Прийде тиждень вербовий бери віз у дорогу дубовий (Народне прислів’я).
6. Художнє оздоблення полотна давня традиція українського народу (В. Скуратівський).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. До речі, у багатьох регіонах і дотепер фарбують крашанки (себто яйця одноколірного тону) тільки природним розчином (В. Скуратівський).
2. Наготувавши сніданок, ненька невдовзі розбудили мене (В. Скуратівський).
3. Це неповторна мова всесвітньо відомих Тараса Шевченка та Івана Франка, Лесі Українки та Михайла Коцюбинського, Павла Тичини та Володимира Сосюри, сучасних представників красного письменства (Є. Чак).
4. Окраса української мови – її милозвучність, що створена чергуваннями, униканням збігу більше ніж двох приголосних (За Є. Чак).
5. Прийде тиждень вербовий – бери віз у дорогу дубовий (Народне прислів’я).
6. Художнє оздоблення полотна – давня традиція українського народу (В. Скуратівський).

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 13

1. Злажу з печі хутенько вмиваюсь і зодягши празникового костюмчика сідаю біля вікна (В. Скуратівський).
2. Восени поліські дороги бубнявіють од дощу а пісок вимитий на поверхню торфу з сірого робиться заленкувато-сизий (О. Слісаренко). 
3. О гніве мій о жалю мій лиш не пали мене жагою! (Н. Лівицька-Холодна)
4. Гасли в далекій блакиті срібні зорі що надсилали тишу і спокій на землю охороняли її сон дивлячись ясними очима з високости (Гордій Коцюба).
5. Ніжним рясним пухом вкрилися яблуні й груші дрібні пелюстки метелицею сідали на землю (М. Івченко).
6. Ліси були вирубані лани голі (М. Івченко).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Злажу з печі, хутенько вмиваюсь і, зодягши празникового костюмчика, сідаю біля вікна (В. Скуратівський).
2. Восени поліські дороги бубнявіють од дощу, а пісок, вимитий на поверхню торфу, з сірого робиться заленкувато-сизий (О. Слісаренко). 
3. О гніве мій, о жалю мій, лиш не пали мене жагою! (Н. Лівицька-Холодна)
4. Гасли в далекій блакиті срібні зорі, що надсилали тишу і спокій на землю, охороняли її сон, дивлячись ясними очима з високости (Гордій Коцюба).
5. Ніжним рясним пухом вкрилися яблуні й груші, дрібні пелюстки метелицею сідали на землю (М. Івченко).
6. Ліси були вирубані, лани голі (М. Івченко).

Далі

Блок № 14

1. Василько мов ошпарений вискакує з бур’яну ганяє за козами періщачи їх довгою лозиною (О. Бердник).
2. Сонце заходило на спеку повітря було сухе й давлюче небокрай багрянився над дніпровськими луками урочисто (О. Бердник).
3. Я тихо встав із ліжка підійшов до столу а з кутків линуть до мене тінями мої згадки (Б. Антоненко-Давидович). 
4. І ось нарешті ми побачили як з рубки виглянув штурман (М. Яненко).
5. І деревина має свої пригоди свою долю (М. Яцків). 
6. І сльози її впавши на землю спалахували золотом і перетворювалися на квіти (Є. Шморгун).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Василько, мов ошпарений, вискакує з бур’яну, ганяє за козами, періщачи їх довгою лозиною (О. Бердник).
2. Сонце заходило на спеку, повітря було сухе й давлюче, небокрай багрянився над дніпровськими луками урочисто (О. Бердник).
3. Я тихо встав із ліжка, підійшов до столу, а з кутків линуть до мене тінями мої згадки (Б. Антоненко-Давидович). 
4. І ось нарешті ми побачили, як з рубки виглянув штурман (М. Яненко).
5. І деревина має свої пригоди, свою долю (М. Яцків). 
6. І сльози її, впавши на землю, спалахували золотом і перетворювалися на квіти (Є. Шморгун).

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 15

1. Адже по-перше насіння зав’язується далеко не в усіх квіток по-друге воно має низьку схожість і дуже чутливе до примх погоди (Є. Шморгун).
2. Зміна середовища безцеремонне втручання людини в заведений ритм життя зеленого царства неминуче веде до їх загибелі (Є. Шморгун).
3. Сплять очерети сплять надбережні трави сплять і ситі квіти напоєні ароматним нектаром (А. Шиян).
4. Цвітуть білі вишні пахне ліловий бузок гіацинти нарциси (Б. Харчук).
5. Червона калино чого в лузi гнешся? (І. Франко)
6. Що кажуть душко квіточки ті милі що он так красно на траві цвітуть? (Ю. Федькович)

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Адже, по-перше, насіння зав’язується далеко не в усіх квіток, по-друге, воно має низьку схожість і дуже чутливе до примх погоди (Є. Шморгун).
2. Зміна середовища, безцеремонне втручання людини в заведений ритм життя зеленого царства неминуче веде до їх загибелі (Є. Шморгун).
3. Сплять очерети, сплять надбережні трави, сплять і ситі квіти, напоєні ароматним нектаром (А. Шиян).
4. Цвітуть білі вишні, пахне ліловий бузок, гіацинти, нарциси (Б. Харчук).
5. Червона калино, чого в лузi гнешся? (І. Франко)
6. Що кажуть, душко, квіточки ті милі, що он так красно на траві цвітуть? (Ю. Федькович)

Далі

Блок № 16

1. Цього дня мало бути велике свято для жителів острова де жили ескімоси (М. Трублаїні).
2. Бачу за морями молоді дороги де припав до неба синьоокий степ... (В. Сосюра).
3. Я сів на лавку в скверику й усміхався деревам сонцю пошматованим хмарам і перехожим (В. Симоненко).
4. І небо реготало так що аж видно було його червоні ясна (В. Симоненко).
5. Осінь-маляр із палітрою пишною тихо в небі кружляє осипає красою розкішною (М. Рильський).
6. Ти пахнеш як листя весняне як дитинство моє полотняне як тепла малинова стежка як мамина срібна сережка (Д. Павличко).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси (М. Трублаїні).
2. Бачу за морями молоді дороги, де припав до неба синьоокий степ... (В. Сосюра).
3. Я сів на лавку в скверику й усміхався деревам, сонцю, пошматованим хмарам і перехожим (В. Симоненко).
4. І небо реготало так, що аж видно було його червоні ясна (В. Симоненко).
5. Осінь-маляр із палітрою пишною тихо в небі кружляє, осипає красою розкішною (М. Рильський).
6. Ти пахнеш, як листя весняне, як дитинство моє полотняне, як тепла малинова стежка, як мамина срібна сережка (Д. Павличко).

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 17

1. Шуми Україно як рідні ліси як вітер в широкому полі (Олександр Олесь).
2. Івась Бондар наймит багатого лубенського чумака Семена Хуржика у неділю вранці напував хазяйських коней (Володимир Малик).
3. Сиплються квітки із вишні мов сніжок у день весни… (О. Маковей).
4. Не потребує видіти дороги бо серцем чує де його село (Б. Лепкий). 
5. За чорними вікнами лежить світ затоплений ніччю a моя хата здається мені каютою корабля що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною з моєю тугою і з моїм жахом (М. Коцюбинський).
6. Малі озерця блискають незлісно колише хмара втомлені громи (Л. Костенко).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Шуми, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі (Олександр Олесь).
2. Івась Бондар, наймит багатого лубенського чумака Семена Хуржика, у неділю вранці напував хазяйських коней (Володимир Малик).
3. Сиплються квітки із вишні, мов сніжок у день весни… (О. Маковей).
4. Не потребує видіти дороги, бо серцем чує, де його село (Б. Лепкий). 
5. За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю, a моя хата здається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною, з моєю тугою і з моїм жахом (М. Коцюбинський).
6. Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко).

Далі

Блок № 18

1. Я дерево я сніг я все що я люблю (Л. Костенко).
2. Стоїть як люстра над сирим асфальтом (Л. Костенко).
3. Тобі ж милий полковниченку дуже я дякую за твою чудову музику що ти нею нас привітав (В. Королів-Старий).
4. З’являючись сим разом тут в оцім селі під горою Чабаницею просили про дозвіл задержатися з тиждень (О. Кобилянська).
5. Обтулена свіжими зеленими листками вона тонула в собі а проте чула що живе (О. Кобилянська). 
6. Скільки ж у ці хрестики вкладено і мрій і любові і суму! (О. Іваненко)

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Я дерево, я сніг, я все, що я люблю (Л. Костенко).
2. Стоїть, як люстра, над сирим асфальтом (Л. Костенко).
3. Тобі ж, милий полковниченку, дуже я дякую за твою чудову музику, що ти нею нас привітав (В. Королів-Старий).
4. З’являючись сим разом тут, в оцім селі під горою Чабаницею, просили про дозвіл задержатися з тиждень (О. Кобилянська).
5. Обтулена свіжими зеленими листками, вона тонула в собі, а проте чула, що живе (О. Кобилянська). 
6. Скільки ж у ці хрестики вкладено і мрій, і любові, і суму! (О. Іваненко)

Далі

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Блок № 19

1. Коли будували монастир мабуть хотіли щоб стеля нагадувала своїм склепінням небо але занадто низько спустили її над головами людей (О. Іваненко).
2. Одинокий лист гнаний вітром пролітає повз мене (В. Івасюк).
3. А швидка річка шумить хлюпоче шалений біг спинить не хоче (В. Івасюк).
4. Пахло кропом з магазинчика півень радісно кричав а бабусі на ослінчиках колисали онучат (І. Жиленко).
5. Тяжко пишу зболено розмірковую словами гіркими наповнюю аркуш… (І. Драч).
6. Часто скліпують повіки посмикуються щоки розтуляються й затуляються губи посіпується гостреньке підборіддя а розвихрений непокірний «півник» на голові стирчить наївно й беззахисно (Анатолій Дімаров).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Коли будували монастир, мабуть, хотіли, щоб стеля нагадувала своїм склепінням небо, але занадто низько спустили її над головами людей (О. Іваненко).
2. Одинокий лист, гнаний вітром, пролітає повз мене (В. Івасюк).
3. А швидка річка шумить, хлюпоче, шалений біг спинить не хоче (В. Івасюк).
4. Пахло кропом з магазинчика, півень радісно кричав, а бабусі на ослінчиках колисали онучат (І. Жиленко).
5. Тяжко пишу, зболено розмірковую, словами гіркими наповнюю аркуш… (І. Драч).
6. Часто скліпують повіки, посмикуються щоки, розтуляються й затуляються губи, посіпується гостреньке підборіддя, а розвихрений непокірний «півник» на голові стирчить наївно й беззахисно (Анатолій Дімаров).

Далі

Блок № 20

1. Є в житті кожного народу часи коли нікому ніщо не прощається коли всяке добро або зло зроблене людиною падає на незримі чаші найтонших терезів історії (О. Довженко).
2. Сірий заєць любив весну за те що з настанням теплих днів для нього рідною хатою ставав увесь білий світ… (Є. Гуцало).
3. Я боюся заплющитись бо чогось узяв собі в голову що все довкола мене живе доти поки я бачу його (Є. Гуцало).
4. Веснянки задзвеніли лунає спів по луках і гаях… (Б. Грінченко).
5. Дні летять повні сонця й музики (В. Сосюра).
6. Ніщо вселюдське не чуже мені смагляві дні і ночі чорноброві і сон гаїв і гук новобудови і перший промінь у твоїм вікні (Б. Олійник).

Перевірте себе!

Перевіряймо!

1. Є в житті кожного народу часи, коли нікому ніщо не прощається, коли всяке добро або зло, зроблене людиною, падає на незримі чаші найтонших терезів історії (О. Довженко).
2. Сірий заєць любив весну за те, що з настанням теплих днів для нього рідною хатою ставав увесь білий світ… (Є. Гуцало).
3. Я боюся заплющитись, бо чогось узяв собі в голову, що все довкола мене живе доти, поки я бачу його (Є. Гуцало).
4. Веснянки задзвеніли, лунає спів по луках і гаях… (Б. Грінченко).
5. Дні летять, повні сонця й музики (В. Сосюра).
6. Ніщо вселюдське не чуже мені: смагляві дні, і ночі чорноброві, і сон гаїв, і гук новобудови, і перший промінь у твоїм вікні (Б. Олійник).

Спробуйте пояснити розділові знаки в кожному реченні.

Молодці!

Дякую за роботу!