Урок інформатики в початковій школі

Структура процесу навчання �(за М.Н. Скаткіним, І.Я. Лернером)

Засвоєння знань і способів діяльності відбувається на трьох рівнях:

​

1) усвідомленого сприйняття й запам’ятовування, яке зовні проявляється в точному або близькому до точного відтворення;

2) у застосуванні знань за зразком або в схожій ситуації;

3) у творчому застосуванні знань, тобто в новій, раніше не знайомій учню ситуації.

Чотири рівні засвоєння �(за В.П. Беспальком)

1) діяльність розпізнавання, упізнавання об’єктів, яка веде до їхньої ідентифікації або класифікації;

2) репродуктивну діяльність щодо відтворення інформації про об’єкт, що вивчався, й аналіз його смислу та якостей;

3) продуктивну діяльність із використанням засвоєної інформації для розв’язання конкретних завдань;

4) продуктивну діяльність дослідницького, творчого, евристичного характеру.

Рівні засвоєння інформації �(за О. І. Вишневським)

Структура уроку

​

​

Організація класу (самовизначення до діяльності)

Постановка цілей і завдань. Загальна мотивація

Засвоєння

Систематизація

й узагальнення

Застосування

уявлення, сприймання

усвідомлення, закріплення

Перевірка й оцінювання (зворотній зв’язок, може бути елементом будь-якого етапу)

Домашнє завдання (не компонент процесу, може бути елементом будь-якого етапу, різні цілі – засвоєння, систематизація, узагальнення)

Підсумок уроку (рефлексія: Що знали? Про що дізналися? Чого хотіли дізнатися на уроці? Для чого нам ці знання?)

Ціль уроку – це запрограмований раніше результат (пізнавальний, розвивальний, виховний).

Пізнавальний аспект:

– учити й навчити кожного учня здобувати знання;

– здійснити виконання головних вимог до оволодіння знаннями: повноту, глибину, усвідомленість, систематичність, системність, гнучкість, оперативність, міцність;

– формування навичок (точне, безпомилкове виконання дії, доведене до автоматизму);

– формування вмінь (сполучення знань і навичок, розвиток інтелекту);

Ціль уроку

Пізнавальний аспект:

• сформувати уявлення…;
• закріпити і розширити уявлення…;
• розширити і поглибити уявлення…;
• сформувати поняття…;
• поглибити поняття…;
• закріпити поняття…;
• розширити поняття…;
• розкрити закономірності…;

​

• розуміти запис алгоритмів;
• виконувати прості алгоритми та складати свої за аналогією;
• робити висновки у вигляді правил “якщо…, то…”;

​

Ціль уроку

Розвивальний аспект:

• розвиток мислення (учити аналізувати, виокремлювати головне, порівнювати за аналогією, узагальнювати й систематизувати, формулювати й розв’язувати проблеми);
• розвиток сенсорної сфери;
• розвиток мовлення.

​

Ціль уроку

Розвивальний аспект:

• формувати й розвивати вміння: порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки; доводити власну думку; робити висновки, міркувати за аналогією; застосовувати знання в подібній і новій ситуації; пояснювати й узагальнювати сприйняте; робити висновки; висловлювати оцінні судження; правильно висловлювати свою думку, узагальнювати, здійснювати самооцінювання, самостійно висловлювати думку; аналізувати; порівнювати; виділяти істотні ознаки; оцінювати результати діяльності; бачити проблему і формулювати її у формі запитання, цілеспрямовано сприймати об'єкт або його частину, узагальнювати сприйняте; встановлювати функціональні зв'язки; спілкуватися в спільній діяльності; прогнозувати (висловлювати передбачення й доводити правильність його);
• розвивати уяву; мислення (…), мовлення….;

Ціль уроку

Виховний аспект:

• моральні об’єкти, з якими учень вступає у взаємодію на уроці (інші люди, суспільство й колектив, Батьківщина, ставлення до себе, свого “я”).

Ціль уроку

Виховний аспект:

• моральні об’єкти, з якими учень вступає у взаємодію на уроці (інші люди, суспільство й колектив, Батьківщина, ставлення до себе, свого “я”).

Ціль уроку

Виховний аспект: виховувати -

• почуття відповідальності;
• зосередженість та охайність під час виконання завдань;
• самостійність, організованість і відповідальність за виконану роботу;
• допитливість, повагу до думки іншої людини;
• критичність і доказовість мислення;
• самостійність мислення, прагнення знаходити відповіді на поставлені запитання;
• взаємоповагу у спільній діяльності, здатність до самовираження кожного учня;
• спостережливість, самостійність мислення, само- і взаємоповагу під час спільної діяльності;
• оцінне ставлення до власних вчинків та вчинків інших людей;

​

• спостережливість, допитливість, бережливе ставлення до свого здоров'я і здоров'я інших людей;
• впевненість кожного учня у своїх діях під час пізнавальної діяльності, здатність співпереживати
• допитливість, пізнавальний інтерес, прагнення дітей до самовираження і самореалізації у пізнавальній діяльності;
• переконання в необхідності збереження здоров'я, його цінності для людини;
• бажання піклуватися про своє здоров'я, тобто бажання правильно сидіти, ходити, займатися фізичною працею і спортом.

Етапи уроку

І. Самовизначення до діяльності (організаційний момент)

Умови досягнення позитивних результатів:

• зосередженість, витримка, самовладання, зібраність учителя;
• вимогливість і стійкий намір без затримки перейти до уроку з одночасною увагою до стану учнів;
• використання невеликої психологічної паузи й питання, яке спонукає їх увагу до теми уроку;
• доброзичливість, сердечність, спокійна, впевнена манера ведення уроку;
• послідовність і сталість у пред’явленні вимог.

Показники виконання психологічного завдання етапу:

• доброзичливе налаштування вчителя й учня;
• короткочасність організаційного “етапу”;
• повна готовність класу й обладнання уроку до роботи;
• швидке включення класу в діловий ритм;
• організація уваги всіх учнів.

Етапи уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Зміст етапу

• Виявлення факту виконання домашнього завдання всіма учнями.
• Обов’язкове з’ясування причин невиконання завдання окремими учнями й прийняття мір, щоб воно було виконано на наступний день.
• Визначення типових недоліків у знаннях і їх причини.
• Виправлення помилок, припущених учнями в домашній роботі.
• Залучення до перевірки домашнього завдання учнів – консультантів з предмета.
• Використання взаємодопомоги й самоконтролю учнів.

Показники виконання навчально-виховного завдання етапу:

• виявлення факту виконання домашнього завдання у всього класу, встановлення типових помилок, їх усунення;
• формування розуміння в учнів зв’язку виконання їх домашньої роботи з результатом свого навчання взагалі;
• контроль й оцінювання домашнього завдання – разом з іншими чинниками педагогічного процесу є такими, що мотивують і мобілізують сили й здатності учня.

Етапи уроку

ІІІ. Постановка цілей і завдань, загальна мотивація (підготовка учнів до активного й свідомого засвоєння нового матеріалу)

Зміст етапу:

• повідомлення теми вивчення нового матеріалу;
• формулювання разом з учнями цілей і завдань вивчення нового матеріалу;
• показ практичної значущості вивчення нового матеріалу, мотивація учнів до його засвоєння;
• постановка навчальної проблеми;
• створення проблемної ситуації.

Показники виконання навчально-виховного завдання етапу:

• активність пізнавальної діяльності учнів на наступних етапах уроку;
• ефективність сприйняття й осмислення нового матеріалу;
• розуміння учнями практичної значущості матеріалу, що вивчається.

Етапи уроку

ІV. Засвоєння нових знань

Умови досягнення позитивних результатів:

•  Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань учнів.
•  Широке застосування різних способів активізації мислительної діяльності учнів, включення їх у пошукову діяльність, самоорганізацію процесу навчання. Максимальна творча участь дітей в освоєнні нового матеріалу.
•  Використання в процесі учіння змінних діалогічних пар (або груп).
•  Проведення словникової роботи як одного з інструментів усвідомлення нового матеріалу.

Етапи уроку

V. Систематизація й узагальнення

VІ. Застосування

Зміст етапів:

• Закріплення нових знань й умінь.
• Поглиблення й осмислення учнями навчального матеріалу, перевірка розуміння сутності нових понять та уявлень.
• Закріплення матеріалу на основі творчого застосування на практиці, в нестандартних ситуаціях.
• Вироблення відповідних умінь і навичок.

Показники виконання навчально-виховного завдання етапу:

• з’ясування вчителем міцності й рівня усвідомленості знань учнів;
• уміння учнями упізнавати й співвідносити факти з поняттями, правилами й ідеями;
• уміння відтворювати основні ідеї нового матеріалу;
• уміння виокремлювати суттєві ознаки провідних понять, конкретизувати ці ознаки.

Етапи уроку

VІІ. Рефлексія (підсумок уроку)

Зміст етапу:

• Підбиття підсумків уроку: як працював клас, хто з учнів працював особливо старанно, про що нове дізнались учні.
• Мотивування домашнього завдання.
• Стислий інструктаж щодо виконання домашнього завдання, використання диференційованих домашніх завдань на закріплення матеріалу, для розвитку індивідуальних здібностей учнів.

Технологічні етапи особистісно орієнтованого уроку

І. Етап орієнтації

Мотивація діяльності вчителем, позитивна настанова на роботу. Визначення місця означеного заняття в цілісному курсі, розділі, темі (схеми, опори, словесна настанова). Опора на особистий досвід учнів із проблеми заняття.

ІІ. Етап цілепокладання

Учитель спільно з учнями визначає особистісно значущі цілі подальшої діяльності на уроці (що може дати це заняття школяреві зараз, для наступної контрольної роботи, для майбутнього життя). Визначення показників досягнення поставлених цілей.

ІІІ. Етап проектування

Залучення учнів (за можливістю) до планування наступної діяльності через попередню роботу (випереджувальні завдання, підготовка наочності, самостійні завдання). Складання плану очікуваної роботи. Обговорення складеного плану.

ІV. Етап організації виконання плану діяльності

Вибір способів навчальної діяльності. Вибір учнями способів фіксації нового матеріалу (таблиця, опора, план). Формування вмінь та відпрацювання навичок. Варіативність завдань домашньої роботи.

V. Контрольно-оцінювальний етап

Залучення дітей до взаємоконтролю, самоконтролю. Участь учнів у виправленні помилок. Порівняння результату з еталоном. Використання механізмів “цінування” (позитивного ставлення до успіхів школярів) й оцінювання (виставлення оцінок, поурочного балу, рейтингових оцінок) не тільки кінцевого результату, але й процесу навчання.

​

За системою розвивального навчання

Структура уроку за діяльнісним методом (Л.Г. Петерсон)

Технологічна карта уроку – узагальнено-графічне вираження сценарію уроку, основа його проектування, засіб представлення індивідуальних методів роботи

Основні позиції:

• повинен бути описаний увесь процес діяльності;
• повинні бути вказані операції, їх складові частини;
• ретельне планування кожного етапу�діяльності;
• максимально повне віддзеркалення послідовності всіх здійснюваних дій�та операцій, що сприяють досягненню результату;
• координація та синхронізація дій усіх суб’єктів педагогічної діяльності.�

Діяльність учителя

• Пропонує висунути гіпотези про тему уроку.
• Організовує бесіду (обговорення).
• Формулює мету…
• Формує групу експертів для … (за раніше розробленим алгоритмом).
• Оцінює…
• Спостерігає за роботою учнів.
• Керує самостійною роботою учнів.

Діяльність учнів

• Висувають припущення щодо теми уроку.
• Висувають гіпотезу й обґрунтовують її.
• Формулюють питання.
• Слухають питання вчителя, відповідають.
• Працюють у парах (групах); за комп’ютером.
• Аргументують свою точку зору.
• Здійснюють само- (взаємоконтроль).
• Аналізують…
• Виконують завдання…
• Контролюють правильність відповідей.
• Виправляють помилки.
• Доповнюють…
• Озвучують послідовність…
• Знаходять розбіжності (наприклад, порівнюючи з еталоном).

​

Методи навчання

І. Методи організації (самоорганізації) та здійснення навчальної діяльності

1. Перцептивний аспект:

– словесні; – наочні; – практичні.

2. Гностичний аспект:

– ілюстративно-пояснювальні;

– репродуктивні;

– проблемні;

– евристичні;

– дослідницькі.

3. Логічний аспект:

– індуктивні, дедуктивні, традуктивні;

– конкретні й абстрактні;

– синтез, аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація.

4. Управлінський аспект:

– методи навчальної роботи під керівництвом учителя;

– методи самостійної навчальної діяльності.

ІІ. Методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності

– методи стимулювання мотивів інтересів: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, ситуації новизни, успіху;

– методи стимулювання мотивів обов’язку.

ІІІ. Методи контролю та самоконтролю навчальної діяльності

– усні або письмові роботи;

– фронтальні, групові або індивідуальні;

– підсумкові чи поточні роботи;

– роботи із застосуванням комп’ютерів й інших технічних засобів.

​