Повітря, його склад. Оксиген. Кисень
Повітря - це щось настільки очевидне і непомітне для нас, що ми зазвичай зовсім забуваємо про його існування
Склад повітря
Склад повітря
Азот N2
78%
Вуглекислий газ CO2
0,04%
Інші гази (аргон, водень, водяна пара)
Кисень O2
21%
Азот – основний компонент атмосфери Землі:
газоподібний стан - в умовах, що мали місце в минулому і присутні в атмосфері, азот не змінює свого агрегатного стану на рідкий;
відсутність впливу на земну кору - азот
не здатний вступати в хімічну реакцію
з основними компонентами, з яких складається поверхня планети;
через високу молекулярну масу азот не здатний виходити з верхніх шарів атмосфери
N2
Нітроген є надзвичайно важливою складовою білків, тобто основного будівельного матеріалу всіх складних організмів
Що буде без азоту?
Чистий кисень є отруйним і тривале вдихання може викликати незворотні пошкодження мозку
Властивості повітря
1. Повітря безбарвне, без запаху, смаку, малорозчинне у воді.
За нормальних умов (температурі 0 °С
і тиску 1 атм.)
маса повітря
об’ємом 1 л
дорівнює 1,29 г
3. Повітря приймає форму контейнера, у якому знаходиться
4. Повітря чинить на нас тиск
Властивості повітря
Зі збільшенням висоти повітря стає все розрідженішим, тиск зменшується
5. У повітрі добре поширюється звук
Властивості повітря
На Місяці звук не поширюється через відсутність на ньому повітряної оболонки
6. Повітря погано проводить тепло
Властивості повітря
Підіб’ємо підсумки!
1. Повітря - це однорідна суміш газів без кольору і запаху.
2. Основними компонентами повітря є: азот (78%), кисень (21%), аргон та інші благородні гази, чадний газ і вода у вигляді пари.
3. Повітря малорозчинне у воді, набуває різної форми, стискається, добре проводить звук і погано проводить тепло.
4. Із висотою знижується тиск повітря.
На поверхні нашої планети оксиген є найпоширенішим елементом
Гематит Fe2O3
Оксиген входить до найважливіших мінералів літосфери:
Кварц SiO2
Гіпс CaSO4 ·2H2O
Польовий
шпат
Найпоширеніша сполука оксигену – вода Н2О
Оксиген у вигляді простої речовини кисню входить до складу атмосфери
Оксиген входить до складу неорганічних сполук
Оксиген входить до складу сполук живих організмів
Порядковий номер – 8
Заряд ядра атома +8
Хімічний символ елемента – О
Відносна атомна маса – 16
Валентність - ІІ
Французький хімік Антуан Лавуазьє дав елементу назву
як «той, що народжує кислоти»
Хімічний елемент оксиген утворює дві прості речовини:
кисень О2 і озон О3
Фізичні властивості кисню:
1. Це газ без кольору, запаху, смаку.
2. Кисень малорозчинний у воді.
3. Кисень стає блакитною рідиною при – 183 °C.
3. Кисень переходить у твердий стан при – 218,7 °C.
Відкриття кисню
Карл Шееле відкрив кисень
(його він назвав «вогняним повітрям»), зазначив, що повітря складається
з «вогняного повітря»
та «нечистого повітря» (азоту)
Він спалював у закритій колбі фосфор,
при згоранні утворювалась «суха фосфорна кислота». При зануренні колби у воду остання
на 1/5 частину заповнювалась водою
– зникала п’ята частина повітря
Карл Шееле відкрив кисень
(його він назвав «вогняним повітрям»), зазначив, що повітря складається
з «вогняного повітря»
та «нечистого повітря» (азоту)
Всередині реторти була суміш нітрату калію і концентрованої сірчаної кислоти. При нагріванні суміші виділявся безбарвний газ, який збирався в міхурі, прив’язаному до отвору реторти. Шеєле помітив, що всередині цього газу горіння стало більш інтенсивним, випромінюючи яскраве світло.
Джозеф Прістлі також відкрив кисень (у 1774 р.) шляхом нагрівання меркурій оксиду склом.
Оскільки він твердо вірив
у теорію флогістону, він назвав кисень «дефлогістованим газом»
Джозеф Прістлі також відкрив кисень (у 1774 р.) шляхом нагрівання меркурій оксиду склом.
Оскільки він твердо вірив
у теорію флогістону, він назвав кисень «дефлогістованим газом»
Він також виявив, що рослини можуть поглинати вуглекислий газ і виділяти кисень. Однак він не вивчав функцію світла
в цьому процесі.
Система містила ртуть у реторті та звичайне повітря, герметично закрите дзвоном, поміщеним у ртутний резервуар. Після нагрівання ртуті протягом кількох днів
на поверхні ртуті спостерігався червоний меркурій оксид.
Рівень ртуті всередині дзвона піднявся через споживання кисню.
Найбільшим досягненням Антуана Лавуазьє було створення нової теоретичної основи,
в рамках якої можна було б правильно пояснити експериментальні результати інших. Він розпочав хімічну революцію, яка поклала край теорії флогістону.
У центрі цієї революції було з'ясування функції кисню при горінні.