1 of 13

Саморегуляція, як чинник професійного становлення майбутніх психологів

Виконала: Цюпенко Т.А.

магістрантка спеціальності 053 «Психологія» ПВШ - 2021 д

Науковий керівник: Томчук М.І.

доктор психологічних наук,професор

2 of 13

Об’єкт дослідження: саморегуляція особистості.

Предмет дослідження: розвиток здатності до

саморегуляції у майбутніх психологів та її корекція.

3 of 13

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості саморегуляції у майбутніх психологів, як чинника їхнього професійного становлення.

Гіпотеза дослідження. Припускаємо що:

1. Психологічна саморегуляція, як феномен особистості є складним утворенням і характеризується здатністю особистості до управління своєю поведінкою, деструктивними емоційними станами в професійній діяльності.

2. Розробка та впровадження тренінгової програми розвитку особистої саморегуляції майбутніх психологів може суттєво покращити їх здатність до саморегуляції та підвищити готовність до майбутньої професійної діяльності.

4 of 13

Завдання дослідження:

1. Провести аналіз наукової літератури з проблем саморегуляції особистості у професійній діяльності психолога.

2. Емпірично дослідити особливості розвитку саморегуляції у майбутніх психологів .

3. Розробити та апробувати програму психокорекції у студентів-психологів здатності до саморегуляції у майбутній професійній діяльності.

5 of 13

Методи та методики дослідження:

теоретичні: аналіз наукової літератури, узагальнення результатів досліджених проблем, виокремлення теоретико-методологічних підходів до дослідження зазначеної проблеми;

емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз навчальної діяльності студентів-психологів;

- опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» В.Моросанової;

- «Дослідження вольової саморегуляції» А. Звєркова, Є. Ейдмана;

-«Визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації в стресі «Прогноз»;

- тест «Самооцінка психічних станів» за Г.Айзенком;

- опитувальник SACS (Стратегії подолання стресових ситуацій) C. Хобфолла.

математико-статистичні: t-критерій Стьюдента – для визначення відмінностей в досліджуваних показниках.

6 of 13

Структурно-функціональна модель особистісної саморегуляції діяльності майбутніми психологами

Особистісна саморегуляція

майбутнього психолога

Умови:

-суб’єктність

-ситуація

-соціальне

середовище

П О К А З Н И К И

Структурні компоненти

саморегуляції особистості

Планування

Моделювання

Програмування

Оцінювання

результатів

Деструктивні психічні стани

Тривожність

Фрустрація

Агресивність

Ригідність

Нервово-психічна

стійкість особистості

Висока

Хороша

Задовільна

Незадовільна

Детермінанти:

- психологічна готовність до саморегуляції

-індивідуально

-типологічні особливості

7 of 13

Результати дослідження вираженості стилю саморегуляції поведінки у студентів-психологів за методикою В. Моросанової

8 of 13

Результати дослідження співвідношення показників вольової саморегуляції між студентами-психологами за методикою А.Звєркова, Є.Ейдмана

9 of 13

Програма розвитку здатності до саморегуляції у майбутніх психологів.

Мета програми : покращення здатності до саморегуляції у майбутніх психологів, підвищення їхньої готовності до професійної діяльності.

10 of 13

Порівняння результатів дослідження стилю саморегуляції в ЕГ �до та після експерименту за методикою В. Моросанової

11 of 13

Порівняння результатів дослідження вольової саморегуляції в ЕГ �до та після експерименту за методикою А. Звєркова, Є. Ейдмана

12 of 13

Практична значущість роботи:

отриманні емпіричні результати можуть бути використанні психологами та педагогами для організації корекційних тренінгів з метою розвитку особистісної саморегуляції у майбутніх психологів; програма рефлексивно-творчого тренінгу може бути використана для саморозвитку та особистісного зростання студентів, а також у навчально-виховному процесі вищої школи з метою розвитку емоційно-вольової саморегуляції студентів та підвищення рівня професійної саморегуляції психологів та соціальних педагогів.