Навчальні види діяльності
для досягнення очікуваних результатів на уроках математики
Підготувала
вчитель початкових класів Борбинського ліцею
Верига Єлизавета Іштванівна
Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.
Здобувач освіти:
досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;
критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;
застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.
ВИМОГИ�до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з математичної освітньої галузі
{Додаток 4 в редакції Постанови КМ № 688 від 24.07.2019
Загальні результати навчання здобувачів освіти | Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти | |
1-2 класи | 3-4 класи | |
Дослідження ситуації і виокремлення проблем, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів | ||
Розпізнає серед ситуацій з повсякденного життя ті, що розв’язуються математичними методами | розпізнає серед ситуацій із свого життя ті, що потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення [2 МАО 1.1] | розпізнає серед життєвих ситуацій ті, що стосуються кількісних відношень/форм об’єктів навколишнього світу [4 МАО 1.1] |
Досліджує, аналізує, оцінює дані та зв’язки між ними для розв’язання проблеми математичного змісту | аналізує проблемні ситуації свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту [2 МАО 1.2] | аналізує проблемні ситуації, що виникають у житті; описує проблемні життєві ситуації за допомогою групи величин, які пов’язані між собою [4 МАО 1.2] |
Прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації | прогнозує результат виконання арифметичних дій [2 МАО 1.3] | прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації з урахуванням власного досвіду [4 МАО 1.3] |
Моделювання процесів і ситуацій, розроблення стратегій (планів) дій для розв’язання різноманітних задач | ||
Сприймає і перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану), будує допоміжну модель проблемної ситуації | перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок [2 МАО 2.1] | перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) різними способами у схему, таблицю, схематичний рисунок [4 МАО 2.1] |
Розробляє стратегії розв’язання проблемних ситуацій | обирає послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації [2 МАО 2.2] | обирає спосіб (способи) розв’язання проблемної ситуації [2 МАО 2.2] |
Моделює процес розв’язання проблемної ситуації і реалізує його | обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання; визначає дію (дії) для розв’язання проблемної ситуації, виконує її (їх) [2 МАО 2.3] | обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації; розв’язує проблемну ситуацію різними способами [4 МАО 2.3] |
Критичне оцінювання даних, процесу та результату розв’язання навчальних і практичних задач | ||
Оцінює дані проблемної ситуації, необхідні і достатні для її розв’язання | визначає достатність даних для розв’язання проблемної ситуації [2 МАО 3.1] | використовує відомі засоби добору необхідних даних для розв’язання проблемної ситуації [4 МАО 3.1] |
Оцінює різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання | визначає шляхи розв’язання проблемної ситуації [2 МАО 3.2] | досліджує різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання [4 МАО 3.2] |
Перевіряє відповідність одержаного результату прогнозованому | зіставляє одержаний результат з прогнозованим [2 МАО 3.3] | зіставляє одержаний результат з прогнозованим [4 МАО 3.3] |
Оцінює правильність розв’язання проблемної ситуації; виявляє та виправляє помилки | перевіряє правильність результату арифметичної дії; виявляє та виправляє помилки [2 МАО 3.4] | перевіряє правильність розв’язання проблемної ситуації різними способами; виявляє та виправляє помилки [4 МАО 3.4] |
Застосування досвіду математичної діяльності для пізнання навколишнього світу | ||
Аналізує об’єкти навколишнього світу та ситуації, що виникають у житті | визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнює, об’єднує у групу і розподіляє на групи за спільною ознакою [2 МАО 4.1] | визначає істотні, спільні і відмінні ознаки математичних об’єктів; порівнює, узагальнює і класифікує об’єкти за суттєвою ознакою [4 МАО 4.1] |
Встановлює кількість об’єктів, читає і записує числа, порівнює та упорядковує їх | рахує об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах сотні та упорядковує їх [2 МАО 4.2] | встановлює кількість об’єктів; позначає результат лічби числом; порівнює числа в межах мільйона та упорядковує їх [4 МАО 4.2] |
Володіє обчислювальними навичками, застосовує їх у навчальних та практичних ситуаціях | обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і практичних ситуаціях [2 МАО 4.3] | обчислює усно і письмово у різних життєвих ситуаціях [4 МАО 4.3] |
Визначає просторові відношення | орієнтується на площині і в просторі; описує або зображає схематично розміщення, напрямок і рух об’єктів [2 МАО 4.4] | орієнтується на площині і в просторі, рухається за визначеним маршрутом; планує маршрути пересування [4 МАО 4.4] |
Розпізнає геометричні фігури за їх істотними ознаками | розпізнає знайомі геометричні площинні та об’ємні фігури серед об’єктів навколишнього світу, на малюнках [2 МАО 4.5] | розпізнає знайомі геометричні фігури у фігурах складної форми [4 МАО 4.5] |
Будує, конструює об’єкти | конструює площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створює макети реальних та уявних об’єктів [2 МАО 4.6] | створює з геометричних фігур різні конструкції; будує площинні фігури за заданими розмірами [4 МАО 4.6] |
Вимірює величини | вимірює величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів [2 МАО 4.7] | визначає спільну властивість об’єктів навколишнього світу та інтерпретує її як величину для вимірювання та порівняння [4 МАО 4.7] |
Використовує алгебраїчні поняття і залежності для розв’язування проблемної ситуації; досліджує задачі | встановлює залежність між компонентами і результатом арифметичної дії [2 МАО 4.8] | використовує залежність між компонентами і результатом арифметичної дії для розв’язання проблемної ситуації; використовує буквену символіку для запису математичних тверджень [4 МАО 4.8] |
Орієнтири для вчителя
Математика в початковій школі
Учні навчаються:
Математична діяльність:
Думати критично у складних питаннях
Аналізувати і адаптуватися до нових ситуацій
Вміти вирішувати проблеми
Навчитися ефективно спілкуватися
Практика
Має відношення до життя
Щоденні 3
Мета цієї технології: зацікавити учнів, зробити навчання математики цікавішим, доступнішим для них.
Правила
Математика самостійно
Учитель самостійно визначає час, коли краще проводити цю діяльність. Важливим моментом під час виконання цієї роботи є те, що учень самостійно вибирає математичні активності, з якими він має бажання працювати.
Математика для себе
Математика з другом
Цю діяльність вводять тоді, коли діти впевнено виконують інші дві.
Учні в парі закріплюють вивчені математичні поняття за допомогою дій з різними предметами. Відбувається кінестетична практика у формі математичних ігор чи практичних робіт. Це час, коли можна грати у математичні ігри разом з другом та виконувати математичні вправи.
Дидактичні ігри
Повторення складу числа
Ігри з кубиком
Гра «Підводні пригоди
«Зберіть яблучка»
Робота над задачею
ДІТИ МАЮТЬ:
Є два бідони місткістю 2 л і 7 л. Як за їхньою допомогою набрати з річки 3 л води?
Математична «Стіна слів»
ВІДРІЗОК
Жила-була Пряма. З’явився у неї синок – Відрізок. Всім він був гарний, добрий, зручний. Але – дуже цікавий тим, що завжди хотів подорожувати. Сидіння на місці для нього було найбільшою карою. Однак мама ставилася дуже строго до свого синочка, тому й тримала його у певних рамках. І тому примушувала сидіти на одному місці.
Та ось одного разу став він тягнутися, щоб побачити, що робиться там, за горизонтом, куди мандрує його мама. Тягнувся, тягнувся і … лопнув.
Тепер у Прямої стало ще два синочки -Промені. Вони завжди втікають з дому і приносять назад дуже цікаві новини про життя-буття окремих точок.
ЗАПИТАННЯ
Як звали мати Відрізка?
Чим був цікавий Відрізок?
Що для нього було найбільшою карою?
Методи навчання, які допомагають урізноманітнити навчання і зробити його сучасним
МЕЙКЕРСТВО
(створення чогось своїми руками)
Перегинаючи папір, можна утворювати відрізки, кути та інші геометричні фігури.
Використовуючи картон, учні легко можуть зробити з розгорток просторові фігури і, відповідно, дослідити їх властивості.
МЕТОД ПРОЄКТІВ
Творчий проект
«Розвивальні ігри»
«Танграм» - одна з не дуже складних ігор. Називають її
«Головоломкою з картону», «Геометричним конструктором».
Використовуючи частини гри, тісно з’єднуючи їх одну з одною, можна скласти дуже багато різних зображень за зразками і за власним задумом.
Розвивальна гра
«Монгольська гра»
Правила гри:
при складанні фігур-силуетів використовувати всі частини, приєднуючи їх одну до одної, не накладаючи одну на другу. Всі частини гри – ге»ометричні фігури, комбінуючи які можна одержати багато нових силуетів.
Діти повинні вміти практично складати нові геометричні фігури з наявних і уявляти, яка фігура вийде в результаті приєднання, трансфігурації. Після цього вони складають фігури-силуети за зразками, задумом.
Призначення
Розвиток у дітей сенсорних умінь і здібностей, аналітичного сприйняття. Діти вчаться розрізняти геометричні фігури, складати з них певне зображення, картинку за зразком, за вказівкою вихователя, за власним задумом.
Правила ті ж самі, що і в «Монгольській грі»: створюючи силует, використовувати всі частини гри, приєднуючи одну до другої.
Призначення:
Розвиток сенсорних здібностей у дітей, просторових уявлень, образного і логічного мислення, кмітливості.
«Колумбове яйце»
Розвивальна гра
«Склади квадрат»
Розвивальна гра
Ця гра виникла з головоломки, в якій вимагалось з кількох частинок різної форми скласти квадрат. Одержавши частини квадрата і завдання «Склади квадрат», діти виконують кілька видів робіт, не однакових за змістом і за ступенем складності. Вони починають розуміти, що необхідно перевертати всі частинки на лицьову сторону та відбирати частини за кольором. Таким чином відбувається тренування в розвитку вміння відчувати кольори та кмітливості при розв’язанні проблеми частин цілого, їх можливих взаємовідношень та взаємо розміщень.
Інноваційні навчальні технології
Сторітелінг – технологія
Рафт – технологія (рафт – роль, аудиторія, формат, тема).
Інформаційно-комунікаційні технології.
Технології колективно-групового навчання.
Інтерактивні технології кооперативного навчання.
Технології ситуативного моделювання.
Дальтон-технологія заснована на трьох принципах: свобода;
самостійність; співпраця.
Усі ці принципи об'єднуються провідним принципом — принципом гуманізму.
Інтернет-мережа.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ: